1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1. законності (крім конституційності) постанов Верховної  Ради України, указів та розпоряджень Президента України,  постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, поста  нов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2. законності та відповідності правовим актам вищої юри  дичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших

341

центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

1. Право оскаржити нормативно-правовнй акт мають особи,  щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом пра  вовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
2. У разі відкриття провадження в адміністративній справі  щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує  відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у яко  му цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

4.  Оголошення повинно містити вимоги позивача  щодо  оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта,  дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

1. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за  сім днів до судового розгляду.
2. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається,  що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про  судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі  таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються  без розгляду.
3. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-  правових актів вирішується протягом розумного строку, але не  пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі.  У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду  справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не  більш як на один місяць.
4. Суд може визнати нормативно-правовнй акт незаконним  чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної  сили, повністю або в окремій його частині.
5. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-право  вого акта виявлено незаконність або невідповідність правово  му акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх  окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження  в адміністративній справі та які впливають на прийняття по  станови у справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положен  ня незаконними або такими, що не відповідають правовому  акту вищої юридичної сили.

10. Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-  правових актів оскаржується у загальному порядку.

342

11. Резолютивна частина постанови суду про визнання нор  мативно-правового акта незаконним або таким, що не відпові  дає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його  нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в  якому його було офіційно оприлюднено, після набрання поста  новою законної сили.

12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках,  коли питання про законність нормативно-правового акта чи  відповідність ного правовим актам вищої юридичної сили ви  никло під час розгляду іншої адміністративної справи.

1.   Норми коментованої статті встановлюють особливості  провадження у справах щодо оскарження нормативно-драво-  вих актів, які на відміну від індивідуальних (правозастосовчих)  актів, містять норми права (встановлюють, змінюють чи скасо  вують їх) і розраховані на багаторазове застосування, тобто їх  дія не вичерпується одноразовим виконанням.

2.  Адміністративний суд при розгляді справ щодо оскаржен  ня нормативно-правових актів, перевіряє їх законність та від  повідність правовим актам вищої юридичної сили. При цьому  адміністративний суд не вирішує питання про конституцій-  ність нормативно-правових актів Верховної Ради України, Пре  зидента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради  Автономної Республіки Крим - ці питання віднесено до юрис  дикції Конституційного Суду України. При вирішенні питання  про законність та відповідність правовим актам вищої юридич  ної сили нормативно-правового акта враховуються вимоги, що  встановлені ч. З ст. 2 КАС України.

3.           Частина 2 коментованої статті встановлює право на оскар  ження нормативне-правового акта лише особи, щодо якої його  вже застосовано (прийнято індивідуальний акт), чи вона вже є

 суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Реалізація правових норм відбувається не лише у формі застосування, а і у формі виконання, додержання та використання і відповідно права, свободи та інтереси особи можуть порушуватися і нормативними приписами, що реалізуються не у формі їх застосування, але встановлюють, наприклад певні заборони чи додаткові обов'язки. Виходячи із завдання адміністративного судочинства - захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-право-

343

вих відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України) та того, що право звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом мають усі особи, які вважають, що порушено їх права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин (ст. 104 КАС України), коментована стаття звужує коло випадків, у яких особа може оскаржувати нормативно-правовий акт. При цьому заявник зобов'язаний довести обставини, передбачені у ч.2 коментованої статті.

4. У зв'язку з тим, що нормативио-правовий акт містить нормативні приписи, розрахований на багаторазове застосування і його дія не вичерпується одноразовим виконанням, він може стосуватися прав багатьох осіб. Тому коментованою статтею встановлено низку норм, спрямованих на повідомлення заінтересованих осіб про судовий розгляд справи, щоб надати їм можливість захищати свої права, свободи та інтереси при розгляді справи. Для цього, у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта, суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Згідно з Указом Президента України від 10.06.1997 р. "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" та Указу Президента України від 13.12.1996 р. "Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" , нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України, офіційно оприлюднюються в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" та газеті "Урядовий кур'єр". Офіційне оприлюднення актів Верховної Ради України відбувається також у газеті *Голос України", "Відомостях Верховної Ради України". Нормативно-правові акти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування оприлюднюються у виданнях, які визначені цими органами. Таке оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи і повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду. Опублікування

344

оголошення з додержанням вищезазначених вимог означає, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Якщо заінтересована особа після цього не звернеться до суду для участі у розгляді справи, то вона позбавляється права на розгляд у подальшому скарг на судові рішення в цій справі.

1. Граничний строк розгляду адміністративної справи щодо  оскарження нормативно-правових актів складає один місяць  після відкриття провадження у справі. Лише у виняткових ви  падках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухва  лою може продовжити розгляд справи, але не більш як на один  місяць.
2. У результаті розгляду справи суд може визнати норматив  но-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає право  вому акту вищої юридичної сили, як повністю так і в окремій  його частині. Вирішуючи питання про незаконність норматив  но-правового акта або невідповідність його правовому акту ви  щої юридичної сили, суд не виходить за межі позовних вимог і  не вирішує аналогічні питання щодо правових актів чи їхніх  окремих положень, щодо яких не відкрито провадження в ад  міністративній справі. Разом з тим, суд визнає такі акти чи їхні  окремі положення незаконними або такими, що не відповіда  ють правовому акту вищої юридичної сили, якщо вони вплива  ють на прийняття постанови у справі.
3. Для унеможливлення подальшої дії нормативно-правово  го акта, який визнаний судом незаконним або таким, що не від  повідає правовому акту вищої юридичної сили, і нечинним, від  повідач зобов'язаний невідкладно після набрання постановою  законної сили опублікувати резолютивну частину постанови  ^СУДУ У виданні, в якому його було або мало бути офіційно опри  люднено.

9. Правила коментованої статті застосовуються і у випадку вирішення питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовим актам вищої юридичної сили, якщо таке питання виникло у зв'язку з розглядом іншої адміністративної справи.

345