1. Постанова суду апеляційної інстанції складається з:

1)  вступної частини із зазначенням:  дати і місця її прийняття;

найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання; імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

2)  описової частини із зазначенням:

короткого змісту позовних вимог і постанови суду першої інстанції;

короткого змісту вимог апеляційної скарги;

узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;

встановлених судом першої інстанції обставин;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;

мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог; розподілу судових витрат;

406

строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

1. Коментована стаття детально визначає зміст постанови суду апеляційної інстанції. Постанова адміністративного суду апеляційної інстанції приймається в двох випадках: по-перше, при зміні постанови суду першої інстанції; по-друге, при прийнятті нової постанови по суті позовних вимог (ч. 2 ст. 205 КАС України). Постанова суду апеляційної інстанції містить у собі чотири частини: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну. Кожна з цих частин несе в собі певне смислове навантаження та логічно пов'язується з іншими. У вступній частині містяться відомості про: дату, час і місце прийняття постанови; найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, прізвища та ініціали суддів і секретаря судового засідання; імена (найменування) осіб, які беруть участь у справі. Описова частина ухвали постанови стисло визначає зміст позовної вимоги і постанови суду першої інстанції; зміст вимог апеляційної скарги; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших осіб, які беруть участь у справі; обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

У мотивувальній частині постанови апеляційний суд зазначає ті обставини, що встановлені судом апеляційної інстанції. Також у цій частині постанови фіксуються мотиви неврахування окремих доказів при розгляді справи та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при зміні або скасуванні постанови суду першої інстанції, і прийнятті нової постанови. Ця частина постанови містить також вказівку на положення закону, яким керувався апеляційний суд. У резолютивній частині постанови апеляційного суду в імперативній формі викладаються: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги. Важливо акцентувати увагу на те, що постановою апеляційного суду може бути вирішене питання про задоволення або незадоволення позовних вимог. У постанові розв'язується також питання про розподіл судових витрат, визначається строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова підписується головуючим у судовому засіданні та суддями, які брали участь у розгляді справи.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення (ч. 5 ст. 254 КАС України) і є обов'язко-

407

вою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАС України).