Стаття 50. Сторони

  1. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та від  повідач.
  2. Позивачем в адміністративній справі можуть бути грома  дяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприєм  ства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних  повноважень.
  3. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних  повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
  4. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства,  їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних пов  новажень, можуть бути відповідачами лише за адміністратив  ним позовом суб'єкта владних повноважень:
  1. про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або  всієї діяльності об'єднання громадян;
  2. про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання грома  дян;
  3. про примусове видворення іноземця чи особи без грома  дянства з України;
  4. про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання  (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
  5. в інших випадках, встановлених законом.

1. Сторонами в адміністративному процесі є особи, публічно-правовий спір між якими становить предмет розгляду та розв'язання в адміністративному судочинстві. Сторони виступають головними учасниками в адміністративному провадженні, без яких не можливий сам процес. Сторони шукають у суді захисту, коли вважають, що порушено їхні права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин. Тобто публічно-правовий спір може мати місце й тоді, коли порушення прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин не мало місця в дійсності. Суд повинен розглянути такий спір, тому що право-суб'єктність сторін можуть мати особи, які лише вважають, що їхні права, свободи та інтереси порушені. Сторони в адміністра-

132

 

тивному процесі, як і всі особи, які беруть участь у справі, мають юридичний інтерес у результаті вирішення справи. Цей інтерес має особистий, як матеріальний, так і процесуальний характер. Характерною рисою сторін є також те, що процес в адміністративній справі ведеться від імені та в інтересах сторін навіть у тому випадку, коли справу порушує не особисто позивач, а інші особи в його інтересах або сторони особисто не беруть участі в процесі. Крім зазначених, ознаками сторін є наступні: постановлення судом рішення саме з приводу справи сторін; поширення на сторони всіх правових наслідків судового рішення; несення сторонами судових витрат.

2. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відпо  відач. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої  подано адміністративний позов до адміністративного суду, а та  кож суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень  якого подана позовна заява до адміністративного суду (див. ко  ментар до ст. З КАС України). Позивач може заявити вимогу  про захист в суд особисто або в її інтересах, у передбачених за  коном випадках, в суд можуть звернутися інші особи (ст. 60 КАС  України). Позивачем в адміністративній справі можуть бути  громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, під  приємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти  владних повноважень. Позивач є ініціатором порушення адмі  ністративного процесу.

Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (див. коментар до ст. З КАС України). Згідно зі ст. З КАС України під суб'єктом владних повноважень в КАС України мається на увазі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідач не звертається до суду, останній притягує його до участі у справі.

3. Слід зазначити, що відповідачем в адміністративній справі  може бути не тільки суб'єкт владних повноважень. Частиною 4  коментованої статті передбачено, що відповідачами в адміні  стративному процесі можуть бути: громадяни України, інозем  ці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи,  які не є суб'єктами владних повноважень. Проте законодавцем

133

   

чітко визначено, що це можливо за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо). Наведений перелік не є вичерпним - в законодавстві можуть бути встановлені інші аналогічні випадки.