Стаття 66. Експерт
Сторінки матеріалу:
- Стаття 66. Експерт
- Сторінка 2
- Експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в по рядку, встановленому цим Кодексом, доручається дати висно вок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосу ються спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження ма теріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі.
- Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимо гам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".
- Експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок щодо по ставлених йому питань, у разі необхідності - з'явитися за ви кликом суду, дати висновок або роз'яснити його в судовому за сіданні.
- Під час проведення дослідження експерт повинен забез печити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експер тизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на Це відповідний дозвіл суду, який оформлюється ухвалою.
- Експерт не має права за власною ініціативою збирати ма теріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також з іншими учасниками адмі ністративного процесу, за винятком дій, пов'язаних з прове денням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.
175
- Експерт невідкладно повинен повідомити суд про немож ливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
- У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручен ня експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями.
- Експерт не має права передоручати проведення експерти зи іншій особі.
- У разі постановлення ухвали суду про припинення про ведення експертизи експерт зобов'язаний негайно подати ма теріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
10. Експерт мас право:
- знайомитися з матеріалами справи, що стосуються пред мета дослідження;
- заявляти клопотання про подання йому додаткових мате ріалів і зразків;
- викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приво ду яких йому не були задані питання;
- бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;
- задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;
- користуватися іншими правами, встановленими Законом України "Про судову експертизу".
- Експерт має право на оплату виконаної роботи та на ком пенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і ви кликом до суду.
- Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотиво ваною.
- За завідомо неправдивий висновок, відмову без поваж них причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді експерт несе кримінальну відповідальність.
1. Коментована стаття встановлює основні засади процесуального положення експерта в адміністративному процесі. Екс-
176
перт є особою, яка сприяє розгляду справи. Роль експерта в адміністративному процесі досить важлива, тому законодавець приділив його процесуальному положенню багато уваги.
Експерт - це особа: яка має необхідні знання; якій доручається дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи; яка дає висновок шляхом дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі.
2. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про судову експертизу*, на яку дається досилання у ч. 2 коментованої статті, судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення окремих судових експертиз можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. Законом передбачені також обмеження щодо осіб, які не можуть бути судовими експертами. За загальним правилом, не можуть залучатися до виконання обов'язків судового експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість.
Нормативними атками, що врегульовують питання призначення експертиз є, крім Закону України "Про судову експертизу", низка актів підзаконного характеру: Наказ Міністерства юстиції України "Щодо Положення про кваліфікаційні класи судових експертів" від ЗО листопада 1995р. №360/6; Наказ Міністра юстиції України "Про затвердження Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян" від 15 квітня 1997 р. № 149/7; Наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів" від 9 серпня 2005 р. № 86/5.
В Положенні про експертно-кваліфікаційні комісії і атестацію судових експертів визначено, що для присвоєння (підтвер-
177
дження) кваліфікації судового експерта та кваліфікаційного класу фахівців державних спеціалізованих установ повинні мати вищу освіту не нижче освітньо-кваліфікаційного рівня " спеціаліст", пройти відповідну підготовку в галузі судової експертизи, знати чинне законодавство України та інші нормативні акти, які регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз.
Для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, повинні мати відповідну вищу освіту не нижче освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", володіти правовими основами судової експертизи та пройти навчання (стажування) в науково-дослідних установах судових експертиз Мін'юсту України з відповідної експертної спеціальності, як правило, за зонами обслуговування. Вона розглядає питання про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта за заявами фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та самостійно у складі юридичної особи мають намір на професійній основі здійснювати судово-екс-nej>THy діяльність. До заяви додаються:
а) копія диплома про відповідну вищу освіту не нижче освіт ньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст";
б) витяг з трудового книжки;
в) довідка про проходження навчання (стажування) з відпо відного виду судової експертизи та експертної спеціальності;
г) реферати з процесуальних та спеціальних питань (у разі присвоєння кваліфікації судового експерта);
ґ) проекти (копії) трьох-п'яти висновків з експертних спеціальностей відповідних видів експертиз;
д) рецензії на реферати, проекти (копії висновків), складе них експертами, що не брали участі в навчанні (стажуванні).
4. Для присвоєння кваліфікації судового експерта фахівці підприємницьких структур і громадяни повинні мати підготовку в наукових, технічних або інших спеціальних областях знань, в яких вони мають намір атестуватися як судові експерти, володіти правовими основами судової експертизи і обов'язково пройти стажування в науково-дослідних інститутах судових експертиз з урахуванням зон обслуговування, визначених Центральною експертно-кваліфікаційною комісією,
178
Фахівці, яким привласнена кваліфікація судового експерта, вносяться до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян згідно з чинним законодавством.
Введення цього реєстру регламентується Положенням про державний Реєстр атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян, затвердженого Наказом Міністра юстиції України від 15.04.1997 р. № 149/7.
Реєстр створюється і ведеться з метою:
а) здійснення обліку атестованих судових експертів і створення інформаційного фонду про осіб, які одержали в установленому порядку дозвіл на проведення конкретного виду судової експертизи згідно з відповідною експертною спеціальністю;
6} забезпечення в установленому порядку органів дізнання, попереднього слідства і судів, інших зацікавлених юридичних і фізичних осіб необхідною інформацією з фонду Реєстру.
У Реєстр вносяться відомості про фахівців, які одержали в установленому порядку дозвіл на проведення конкретного виду судової експертизи згідно з відповідною експертною спеціальністю).
Відповідно до Інструкції про умови і правила проведення підприємницької діяльності в судово-експертні й діяльності (ліцензійні умови) і контролі за їх дотриманням, затвердженої Наказом Ліцензійної палати України, міністерства юстиції України від 07.07.1999 р. № 57/40/5 суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює судово-експертну діяльність, має право:
знайомитися з матеріалами справи, які стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;
указувати в акті судової експертизи на факти, виявлені в ході її проведення, які мають значення для справи та з приводу яких йому не були поставлені питання;
давати в письмовій або усній формі відповіді на питання, які ставляться перед ним під час допиту;
з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, проводити дослідження у присутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або сторін в цивільних і господарських справах;
з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих або судових дій і
179
заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;
оскаржувати дії особи, в проваджернні якої знаходиться справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;
одержувати винагороду за проведення судової експертизи. Суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює судово-експертну діяльність, зобов'язаний:
скласти висновок експерта відповідно до вимог Інструкції про призначення і проведення судових експертиз;
провести повне дослідження і дати обґрунтований і об'єктивний висновок;
на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду давати роз'яснення щодо даного їм висновку;
заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі;
повідомляти у письмовій формі особу або орган, які призначили експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали, недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були одержані. .
За даний висновок експерт несе особисту відповідальність
відповідно до чинного законодавства.