1. До участі в адміністративному процесі головуючим у су  довому засіданні може залучатися судовий розпорядник.
2. Судовий розпорядник:

1. забезпечує належний стан зали судового засідання і за  прошує до неї учасників адміністративного процесу;
2. оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід  суду із неї;
3. слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у  залі судового засідання;
4. приймає від учасників адміністративного процесу та пе  редає документи і матеріали суду під час судового засідання;
5. виконує розпорядження головуючого про приведення до  присяги перекладача, експерта;

169

1. запрошує до зали судового засідання свідків та виконує  розпорядження головуючого про приведення їх до присяги;
2. виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із  забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністратив  ної справи.

1. Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням  обов'язків, встановлених цією статтею, є обов'язковими для  осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціаліс  тів, перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового за  сідання.
2. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його  функції виконує секретар судового засідання.

1. Коментована стаття закріплює процесуальне положення судового розпорядника. Введення цього учасника в адміністративний процес є новелою і покликане забезпечити численні організаційні аспекти судового засідання.

У відповідності зі ст. 132 Закону України "Про судоустрій України", у кожному суді діє служба судових розпорядників. Основним призначенням судового розпорядника є забезпечення додержання особами, що знаходяться в суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні, тощо. Судові розпорядники призначаються на посаду і звільняються з посади головою відповідного суду (Закон України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 p.). Порядок створення та діяльності служби судових розпорядників визначається Тимчасовим положенням про службу судових розпорядників та організацію її діяльності, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 21 квітня 2004 р. Цим документом встановлені основні завдання та функції судових розпорядників, їхні права, обов'язки та відповідальність.

Участь судового розпорядника в судовому засіданні не е обов'язковою. Вважається, що рішення про доцільність залучення судового розпорядника повинен виносити головуючий в залежності від складності справи.

Перелік обов'язків судового розпорядника, наведений у ч. 2 коментованої статті, дає підстави вважати, що ці обов'язки носять переважно організаційний, технічний характер, але можна стверджувати, що судового розпорядника наділено владними повноваженнями, оскільки вимоги, пов'язані із виконай-

170

ням його обов'язків, встановлених цією статтею, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання. Про це свідчить ч. З статті, що коментується. Перелік обов'язків судового розпорядника, закріплений у статті, не є вичерпним і в ньому передбачена можливість виконання судовим розпорядником інших різноманітних розпоряджень головуючого, пов'язаних із забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної справи.

Наявність у судовому засіданні судового розпорядника безумовно створює максимально сприятливі умови для всебічного та ефективного розгляду адміністративної справи. Діяльність судового розпорядника дозволяє секретарю судового засідання зосередити всі свої зусилля на повному фіксуванні судового засідання технічними та іншими засобами, бо в разі відсутності судового розпорядника, у відповідності з ч. 4 коментованої статті, його функції виконує секретар судового засідання.