Хоча стаття, що коментується, не містить у собі обмежень щодо виконання обов'язків експерта, проте аналіз інших статей КАС України дає підстави вважати, що експерт не може брати участі в адміністративному процесі та відводиться за наступними підставами: якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем {чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; при наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості експерта. Експерт, крім того, не може брати участі в адміністративному процесі, якщо: він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі; проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи; з'ясування обставин, які мають зна-

180

чення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань (див. ст. 29 КАС України та коментар до неї).

1. Розгляд положень коментованої статті дає змогу виділити  наступні обов'язки експерта. Його головним обов'язком є про  ведення  повного дослідження  і  надання  обґрунтованого та  об'єктивного письмового висновку щодо поставлених йому пи  тань, у разі необхідності - з'явлення за викликом суду, надан  ня висновку або роз'яснення його в судовому засіданні. Зазна  чимо, що у разі нез'явлення експерта до суду, останній може  вирішити питання про привід експерта {див. ст. 272 КАС Укра  їни та коментар до неї). Що ж стосується письмового висновку  експерта, то його форма та зміст врегульовані ст. 82 КАС Укра  їни.  Крім  цього,  експерт повинен  забезпечити збереження  об'єкта експертизи; невідкладно повідомити суд про неможли  вість проведення ним експертизи через відсутність у нього не  обхідних знань або без залучення інших експертів; у разі ви  никнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідклад  но заявити суду клопотання щодо його уточнення або повідо  мити суд про неможливість проведення ним експертизи за  заданими питаннями; у разі винесення ухвали суду про припи  нення проведення експертизи негайно подати матеріали справи  та інші документи, що використовувалися для проведення екс  пертизи.
2. Положеннями коментованої статті встановлено також де  які заборони в діяльності експерта. Так він не має права за влас  ною ініціативою збирати матеріали для проведення експерти  зи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також  з іншими учасниками адміністративного процесу, за винятком  дій, пов'язаних з проведенням експертизи; розголошувати ві  домості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експер  тизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати  експертизи, а також передоручати проведення експертизи ін  шій особі.
3. Частина 10 коментованої статті дає відкритий перелік про  цесуальних прав експерта, що може бути доповнений іншими  правами, передбаченими законодавством, наприклад правом  подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває спра  ва, якщо ці дії порушують права судового експерта {п. 4 ст. 13  Закону України "Про судову експертизу"). Відповідно до ст. 92  КАС України, експерт має право також на оплату виконаної ро-

181

боти та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.

1. Підставою для відмови експерта від надання висновку,  може бути недостатність поданих йому матеріалів для виконан  ня покладених на нього обов'язків. Про це експерт подає моти  вовану заяву до суду.
2. Частина 13 коментованої статті вказує на встановлення  кримінальної відповідальності експерта. Ст. 384 КК України  передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох  років або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі  на строк до двох років за завідомо неправдивий висновок екс  перта в суді. Згідно з ч. 2 тієї ж статті встановлене покарання у  виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі  на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох  до п'яти років за ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяж  кому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням  доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисли  вих мотивів. Ст. 385 КК України за відмову експерта від вико  нання покладених на нього обов'язків без поважних причин  передбачає штраф від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковува  них мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести  місяців.

Треба зазначити, що КпАП України у ч. 2 ст. 185-3 встановлює адміністративну відповідальність за злісне ухилення експерта від явки в суд у виді штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.