1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов´язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов´язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

2. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

4.  Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Проведена в Україні приватизація привела до того, що послуги щодо перевезення надаються як державними, так і приватними підприємствами, які виникли практично в усіх галузях транспорту. Винятком є залізничний транспорт, де, як і раніше зберігаються державні залізниці.

Із метою захисту інтересів споживачів та державного регулювання ринку транспортних послуг Верховною Радою України прийнято ряд нормативних актів, які передбачають обов´язкове ліцензування певної діяльності. Так, ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р., передбачає, що надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом; надання послуг із перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом; надання послуг із перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг із перевезення пасажирів та їх багажу на таксі); надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі; надання послуг із перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом належать до видів підприємницької діяльності, для здійснення яких потрібне отримання ліцензії.

Договір перевезення вантажу є двостороннім договором, оскільки і перевізник, і відправник мають відповідні права та обов´язки. Крім того, договір перевезення є сплатним (перевізник надає послуги щодо перевезення за певну плату).

Як правило, у більшості випадків, договори перевезення вантажу є реальними. Транспортна організація несе зобов´язання щодо доставки ввіреного їй вантажу та надання для перевезення транспортного засобу. Однак у ряді випадків договори перевезення вантажів є консенсуальними. Так, договір каботажного морського перевезення є консенсуальним і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами угоди щодо всіх істотних умов договору.

Частина 2 ст. 909 ЦК передбачає обов´язковість письмової форми договору перевезення вантажу. Договір підтверджується складанням транспортної накладної, коносамента або іншого документа, передбаченого транспортними статутами та кодексами. Так, ст. 67 СВВТ передбачає оформлення накладної при перевезенні вантажів залізничним і річковим транспортом, стаття 47 САТ — оформлення товарно-транспортної накладної при здійсненні перевезення автомобільним транспортом, ст.ст. 134, 135 КТМ — коносаменту при здійсненні перевезень морським транспортом.

У результаті укладення договору перевезення вантажу певні правовідносини виникають між перевізником і відправником вантажу. Проте певні права й обов´язки має й третя особа — вантажоодержувач. Одержувач вантажу не є стороною договору, за винятком випадку, коли відправник вантажу і його одержувач співпадають. За договором перевезення на одержувача вантажу можуть покладатися певні права й обов´язки, які передбачені правилами перевезення (спеціальним транспортним законодавством), а також раніше укладеними договорами між відправником вантажу й одержувачем (наприклад, договір постачання, купівлі-продажу тощо).

Перевізники — це транспортні організації, створені у вигляді передбачених ЦК юридичних осіб, для яких діяльність по перевезенню вантажів, пасажирів є реалізацією їх правоздатності. Хоча в процесі перевезення можуть брати участь кілька транспортних організацій одного чи кількох видів транспорту, стороною при укладенні договору виступає тільки одна транспортна організація. Що стосується інших транспортних організацій, які беруть участь у перевезенні, то вони свої обов´язки виконують у відповідності до транспортних правил (правил перевезення).

Відправником вантажу може бути будь-яка юридична дієздатна особа.

Предметом договору перевезення є транспортні послуги.

Істотними умовами перевезення вантажів є: найменування вантажу, його маса, вага, кількість місць, тара, пакування, особливі властивості, вартість. Умови перевезення: швидкість, відстань, пункт призначення, строк доставки, провізна плата. Строк доставки вантажу визначається або за згодою сторін, або відповідно до транспортних статутів (кодексів), правилами перевезення вантажів на тому чи іншому виді транспорту.

За договором перевезення відправник несе зобов´язання щодо сплати за перевезення визначеного вантажу. Розрахунки щодо оплати послуг перевезення за договором, а також за виконання перевізником інших операцій і послуг, пов´язаних із перевезенням, здійснюється відповідно до затверджених у встановленому порядку тарифів.

Частина 3 статті, що коментується, передбачає, що укладення договору перевезення вантажу крім транспортної накладної чи коносамента може підтверджуватися й іншими письмовими документами. Так, при здійсненні перевезень залізничним транспортом передбачається складання дорожньої відомості, що повторює відомості, які містяться в накладній, і видачі відправнику вантажної квитанції про прийом вантажу до перевезення.

Законодавством встановлюються спеціальні правила укладення та виконання договорів перевезенні окремих видів вантажів. Так, Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 р. встановлено особливості правового режиму перевезення деяких вантажів з урахуванням їх фізичних властивостей.