1.  Перевезення, що здійснюється юридичною особою, вважається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи.

2. Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором.

Стаття 915 ЦК передбачає можливість здійснення перевезення пасажиру, вантажу, багажу та пошти транспортом загального користування. Особливість транспорту загального користування — наявність обов´язку здійснювати перевезення за зверненням будь-якої фізичної чи юридичної особи. Однією з особливостей також є умова надання цього виду послуг на рівних умовах усім споживачам. Саме тому договір перевезення на транспорті загального користування визнається публічним договором (ст. 633 ЦК).

Стаття 633 ЦК передбачає відповідальність організації, яка надає послуги з перевезень її транспортом загального користування, у разі  ухилення від укладення договору. Особа, якій необґрунтовано відмовлено в укладенні договору перевезення, вправі звернутися в суд з позовом про відшкодування заподіяних збитків.

До транспортних засобів — перевізників загального користування слід віднести залізниці, що входять у загальну мережу залізниць України і відкриті для загального користування, автотранспортні підприємства, а також водні і повітряні перевізники загального користування. Відомості про послуги, що надаються конкретним перевізником, повинні публікуватися у збірниках правил перевезень (тарифах).