1. Перевізник за ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або невикористання наданого транспортного засобу з інших причин несуть відповідальність, встановлену договором, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (статутами).

2. Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо ненадання транспортного засобу або невикористання наданого транспортного засобу сталося не з їхньої вини, зокрема у разі припинення (обмеження) перевезення вантажу у певних напрямках, встановленого у випадках і порядку, передбачених транспортними кодексами (статутами).

Стаття 921 ЦК передбачає конкретні випадки відповідальності сторін за договором перевезення. Перевізник за ненадання транспортних засобів для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або невикористання поданих транспортних засобів з інших причин несуть відповідальність, передбачену угодою сторін, якщо інше не передбачено транспортними статутами або кодексами.

Частина 1 статті 921 ЦК передбачає можливість визначення сторонами відповідальності в договорі у разі неподання і невикористання транспортних засобів відповідно перевізником чи відправником.

Діючі транспортні статути і кодекси передбачають відповідальність перевізника і відправника вантажу за неподання і невикористання транспортних засобів у вигляді сплати штрафів, що носять характер виняткової неустойки.

Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо неподання транспортних засобів або невикористання поданих транспортних засобів сталися внаслідок непереборної сили, інших явищ стихійного характеру, воєнних дій, припинення або обмеження перевезення вантажів у певних напрямках, встановленої у випадках і порядку, що передбачені транспортними статутами та кодексами.