Херсонська                                    7

Хмельницька                                   З

Черкаська                                     З

Чернівецька                                   2

Чернігівська                                  4

м. Севастополь                                2

Отже, так держава піклується про те, щоб на землі здійснювалася господарська діяльність саме фермерів.

Якщо фермерське господарство було створено декількома особами, то фактично заміна одного учасника фермерського підприємства на іншого може здійснюватися з урахуванням таких обставин:

- визначених у Статуті положень щодо спадкування прав учасника фермерського господарства;

- статус голови фермерського господарства не успадковується, оскільки такий статус належить до немайнових відносин і у разі смерті голови члени фермерського господарства обиратимуть наступного голову господарства;

- питання про включення замість померлого учасника фермерського господарства його спадкоємців, на наш погляд, має здійснюватися аналогічно до успадкування корпоративних прав, що розкриваються у цій книзі. Це зумовлено складністю вирішення питання про здійснення фермерської діяльності, оскільки не кожна особа здатна займатися такою діяльністю і бути корисною для господарства. Коли замість одного учасника господарства на його частку претендуватимуть декілька спадкоємців, питання набуватиме особливих труднощів. Тому це питання доцільно передбачати у Статуті;

- положення про те, що майно фермерського господарства належить йоду на праві власності (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про фермерське господарство"), то долю частки майна, що належить померлому учаснику господарства, мають вирішувати учасники господарства, якщо інше не випливає із Статуту. Зокрема, тут можуть за аналогією застосовуватися положення про виплату компенсації належної спадкоємцям частки або повернення належної учаснику землі, якщо вона використовувалася господарством на підставах оренди тощо.

Слід звернути увагу на те, що у ст. 6 Закону України "Про фермерське господарство" йдеться про професійний відбір осіб з питань створення фермерських господарств, але це положення слід сприймати в контексті спадкового права. Так, коли особа успадковує фермерське господарство, то вона вправі сама безпосередньо здійснювати фермерську діяльність або її функції можуть виконувати уповноважені особи. Цей висновок зумовлюється тим, що у даному випадку фермерське господарство не створюється, а успадковується. Зрозуміло, коли перед судом стоятиме питання про успадкування фермерського господарства в натурі між окремими спадкоємцями, які мають рівні права, то істотною перевагою можна вважати позитивний висновок професійної комісії з питань створення фермерських господарств про наявність у одного із спадкоємців достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.

У пункті 15 Прикінцевих положень Земельного кодексу йдеться про те, пес громадяни України - власники земельних часток (паїв) не вправі до 1січня 2007 р. продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

Перехідні положення Земельного кодексу також можуть визначати пискливість посвідчення свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, але вони мають декларативний характер і не впливають реально на нотаріальну процедуру. Так, за п. 13 Прикінцевих положень на період ЯО1 січня 2015 р. громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею 100 гектарів. Ця площа може бути збільшена у разі успадкування земельних ділянок за законом. Чому законодавець застосував саме такий вираз важко сказати, оскільки виходить, що спадкування за заповітом у даному випадку неможливе?

Проте як саме нотаріус може встановити, скільки громадянину належить землі на території України? Отже, це положення не має характеру прямої заборони для нотаріуса посвідчувати правочини, якщо він особисто не знає, скільки землі належить відповідному громадянину на момент посвідчення свідоцтва. Перевірити належність громадянину прав на 100 гектарів землі нотаріус не здатен, оскільки особа не зобов'язана подавати нотаріусу відповідні документи. Тому нотаріус не може відмовити спадкоємцю за заповітом у видачі свідоцтва про право на спадщину, хоча вважається, що вираз "за законом" у даному вислові є зайвим.

Слід зазначити, що специфічною умовою спадкування фермерського господарства, засновником якого була одна особа, може стати звіт про використання фінансової підтримки, що випливає з наказу Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України "Про затвердження Переліку документів, які подаються новоствореними фермерськими господарствами та фермерськими господарствами з відокремленими садибами для отримання фінансової підтримки на безповоротній основі, Порядку та умов проведення конкурсів, переліку документів, що подаються фермерськими господарствами для отримання фінансової підтримки на поворотній основі" від 4 березня 2005 р. № 88/223/52.