10.9. Обов'язок спадкоємців відшкодувати витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця
У статті 1232 ЦК законодавцем закріплено обов'язок спадкоємців відшкодувати витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.
Відмежування положень даної статті щодо обов'язку спадкоємців відшкодувати витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця від обов'язків перед кредиторами є логічним і справедливим грюком, оскільки, на нашу думку, неможливо прирівнювати господарську діяльність до щиросердної допомоги спадкодавцю. Саме в такому змісті має сприйматися відповідна допомога. Це положення можна підтвердити мім, що відшкодування зазначених витрат не зумовлювалося ні договором т: вічного утримання, ні спадковим договором, які слід вважати цивільно-правовими договорами. Якщо ж спадкоємці або один з них укладав доті зір про надання такої допомоги з третіми особами, то на підставі такої угоди він вправі вимагати відшкодування розумних витрат, які ним було зроблено. Під терміном "розумні" слід розуміти витрати, які можна пояснити звичним рівнем життя спадкодавця, розміром подібних витрат на утримання інших осіб, укладення "стандартного" договору зі спеціалізованим агентством відповідно до закріпленого прейскуранту тощо.
Термін "одним із них" визначає спадкоємців, але не конкретизовано за законом, чи за заповітом, тому можна вважати, що дія цього терміна поширюється на тих спадкоємців, які закликаються до спадкування, оскільки саме такі спадкоємці мають обов'язок відшкодувати борги спадкодавця.
У цьому зв'язку було зроблено пропозицію щодо того, що при спільному тлумаченні частин 1 і 2 ст. 1232 ЦК та терміна "інша особа", можна зробити висновок, що відшкодування має здійснюватися будь-якій особі, яка мала витрати на утримання спадкодавця. Але в разі надання такої допомоги протягом більше трьох років спадкоємцем за законом тієї черги. яка не закликається до спадкування, то на підставі ст. 1259 ЦК вона може бути визнана спадкоємцями або судом такою, що має право на спадкування.
Застосований у ч. 2 термін "стягнені", на наш погляд, не зовсім узгоджується з правовими властивостями надаваної допомоги - добровільний характер, без будь-яких договорів. Тому такий термін вважається доцільним замінити на термін "відшкодовані".