У статті 1227 ЦК закріплено положення, яке регулює право спадкоємців на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших спеціальних виплат, які належали спадкодавцеві.

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або певним ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтю 1227 ЦК слід сприймати разом зі ст. 1219 ЦК, оскільки до спадщини має увійти не тільки майно, а й визначені у даній нормі виплати, які мають нараховуватися до дня смерті спадкодавця. До складу спадщини не повинна входити лише соціальна допомога, яка виплачується у зв'язку із смертю спадкодавця і розрахована на покриття витрат на поховання. Ця виплата має бути отриманою безпосередньо тими особами, які здійснюватимуть поховання і вважаються спадкоємцями.

Існує цілий ряд зауважень щодо доцільності застосування на практиці положення про "передачу таких виплат членам сім'ї" спадкодавця, зокрема:

•таке положення зумовлює особливий підвид спадкування і за законом, і за заповітом, а саме: членами сім'ї спадкодавця на трудові та соціальні виплати, але це положення не узгоджуватиметься зі ст. 1217 ЦК, якою не встановлено особливостей спадкування і за законом, і за заповітом;

•важко встановити логіку передачі таких виплат членам сім'ї, особливо враховуючи широке поняття "сім'я" відповідно до СК як осіб, що спільно проживають і навіть перебувають у незареєстрованому шлюбі. Це положення можна зрозуміти так, що виплати успадковуватимуться членами сім'ї без врахування черговості спадкування за законом;

•положення про те, що "у разі їх відсутності - входять до складу спадщини" встановлює можливість спадкування таких виплат спадкоємцями за заповітом, а при визнанні спадщини відумерлою - їх отримання територіальною громадою. Тобто виникає суперечність - з одного боку право на отримання виплат вище ніж право на спадкування за заповітом, яке вище права спадкування за законом, а з іншого - при відсутності спадкоємців за законом виплати входять до складу спадщини.

 Апріорі можна припустити, що законодавцем зроблено спробу надати

членам сім'ї додаткові засоби для належного поховання спадкодавця, але не встановлено цієї умови, а тому виходить, що такі виплати просто окремо спадкуються. Аналогічне положення раніше існувало щодо спадкування предметів домашньої обстановки та вжитку, але його з 2004 р. анульовано. Тому представляється, що це положення є таким, що суперечитьbootспадкодавця, який вправі встановити, кому мають перейти всі належні чому права та обов'язки. Дана норма є й не раціональною і може призвести до правопорушень, оскільки підприємства і установи не здатні визначити, хто належав до членів сім'ї спадкодавця і кому з них має бути виплачено заробітну плату та інші виплати, а тому вони будуть видаватися окремим спадкоємцям, можливо, навіть у значному розмірі, без вказівки на :прямування цих коштів тощо.

У разі ж їх зарахування до складу спадщини, виконавець заповіту може вимагати їх перерахування на депозитний рахунок державної нотаріальне: контори за місцем відкриття спадщини, а розшук може провадити нотаріус, який наділений повноваженнями витребовувати необхідні для вчинення нотаріальних дій відомості від підприємств, установ та організацій.