І_г:овідає меті з якою вони були створені та сприяє її досягненню. Тобто,

- ^вна ознака між підприємницькими товариствами та непідприємницькими

-=гає у свободі розпорядження отриманим прибутком між учасниками.

~.;ложення   вищезазначених   норм   цивільного   законодавства   дозволяють

:_ -осувати    поняття    непідприємницького    товариства    для    визначення

--зового статусу аграрної біржі.

Якщо до прийняття Цивільного кодексу України неприбутковий статус

_тзрних бірж не мав однозначного тлумачення, оскільки не існувало в

.•вільному законодавстві визначення неприбуткових організацій, створених

вигляді товариств, то нині існують всі підстави для визначення аграрної

гчсі як непідприємницького товариства. При цьому слід врахувати, що

.Імсрційні  юридичні  особи  завдяки  безпосередньому  впливу  мети  їх

ї.-.ьності  на  правове  становище  згідно  з  законодавством  мають  певні

.  бливості при оподаткуванні.

45

Визначення неприбуткового статусу повинно відбуватися одночасно з ї лповідними змінами податкового законодавства щодо оподаткування :_їльності бірж,

У  країнах  з  розвиненою  економікою,  роль  держави   в  регулюванні льності бірж досить значна і зводиться до:

1. Створення єдиної правової основи функціонування бірж;
2. Контролю за роботою бірж з боку державних органів;
3. Ліцензування діяльності бірж;
4. Встановлення коридору допустимих цін на торгах
5. Встановлення    й    регулювання    системи    оподаткування    та 
   - лензування [50, с.32].

Стаття   18   Закону   України   "Про   товарну   біржу"[25]   вказує,   що

ілтка ніііпія Іоварної біржі гл її членів провадиться у порядку, становленому законодавством України.

Згідно зі ст. 19 вказаного закону біржі, як платники податків зобов'язані: Іести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську І.яльність; подавати до державних податкових органів декларації, ';-\галтерську звітність, інші документи пов'язані з обчисленням та сплатою додатків та інших обов'язкових платежів; сплачувати належні суми податків встановлені терміни. Відповідальність за правильність обчислення та :воєчасність сплати податків покладається на керівників та службових осіб -оварних бірж.

Виходячи з того, що статус аграрних бірж не відображено в повному :осязі в нормативних актах, природно, що, як платники податків аграрні хржі не відокремлюються взагалі. До загальних проблем у сфері оподаткування біржової діяльності, слід віднести по-перше: необхідність законодавчого закріплення базових понятійних категорій. Так, окремимідавторами багатьох публікацій звертається увага на необхідність законодавчого закріплення не лише основних елементів податку, відображених у законах "Про систему оподаткування" [51] та "Про податок
 

 
46

на додану вартість , а й додаткових елементів, зокрема, джерело податку,окремих складових податкових пільг [52]; [53, с. 45]. Реалізація такого підходу забезпечить однозначність у сприйнятті податкових норм та сприятиме підвищенню ефективності оподаткування суб'єктів господарювання, в тому числі неприбуткових осіб.

По-друге, не менш важливим, на нашу думку, є усунення тенденції ;еренасичення, зокрема проекту Податкового кодексу [54], термінами Ізгальноекономічного значення та відсутності чіткого трактування понять, їло необхідні для розуміння реальних правовідносин, які виникають у сфері оподаткування. Це, наприклад, стосується такого поняття як "біржа" [55, с. 3] Так, у статті 1013 проекту Податкового кодексу визначено, що біржа це гоганізаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому відповідно до : аконодавства здійснюється торгівля цінними паперами, валютними ^•нностями, а також оптова торгівля товарами. Таке визначення не тільки не

відображає особливостей цього інституту з точки зору оподаткування, а

^--------------- \

навіть звужує'(визначеннябіщоЗяке міститься у Господарському кодексі

V------ .--------- •------------------ "

України.

Положення про те, що товарна біржа не має на меті одержання прибутку, стало причиною виникнення багатьох проблемних питань стосовно оподаткування. Головною Державною Податковою Інспекцією України у роз'ясненні від 25.01.96 "Про оподаткування товарних бірж"[56] було вказано, що згідно зі ст. 18 Закону України від 10.12.91 р. "Про товарну біржу" оподаткування товарної біржі та ЇЇ членів провадиться у порядку, встановленому законодавством України. У зв'язку з цим прибуток товарної Зіржі оподатковується у порядку, встановленому Законом України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" [57] на загальних підставах. Проаналізувавши законодавство країн з розвиненою ринковою економікою, можна зробити висновок, що там товарні біржі зазвичай діють як безприбуткові асоціації, позбавлені обов'язку сплачувати корпоративний прибутковий податок [58, с. 78]. В українському законодавстві біржам (в
 

 
47

тому числі аграрним) як некомерційним установам, згідно вказаного роз'яснення при оподаткуванні не надавалося жодних привілеїв. Взагалі -рибуток у класичному розумінні це - різниця між ціною товару і затратами -а виробництво товару - його собівартістю. Нормативне визначення -рибутку це - кінцевий результат діяльності підприємства, який характеризує Ібсолютну ефективність його роботи. Згідно з Законом України "Про ?лодаткування прибутку підприємств" [57] прибутком вважається сума валових доходів, тобто доходів від усіх видів діяльності, скоригована для глодаткування та зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів.

Правила застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (розділ II, пункт 17) від 27 червня 1995 р. [59] визначили особливості обчислення прибутку від операцій, що відбуваються на біржах. Так прибутком (збитком) від здійснення форвардних, ф'ючерсних операційна :<перацій з опціонами є різниця між звичайною ціною продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей на дату закінчення г-орвардного договору та сумою, що була сплачена покупцем такої продукції, ••Зільшеної на ставку рефінансування Національного банку України, що діяла -а дату закінчення форвардного договору, сумою форвардної премії та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.

Таким чином, податкове навантаження при обчисленні податку на прибуток для бірж залежить від розміру діючої ставки/НБУ/ Протягом періоду формування бірж ставка оподаткування біржової діяльності суттєво змінювалась. 21 лютого 1992 р. було прийнято Закон України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій"[60], згідно з яким доходи від посередницької діяльності, аукціонно-біржової, торговельно-закупівельної, а також участь у розрахунках при виконанні договорів та додаткові доходи підприємств від продажу на аукціоні товарів, продукції оподатковувалися за ставкою 75 відсотків. Потім ставку оподаткування прибутку від біржової діяльності згідно Закону "Про оподаткування
 

 
48

-рибутку підприємств" було знижено до 30%, а від посередницької діяльності до 45%.

У вищевказаному роз'ясненні "Про оподаткування товарних бірж"[56] потверджувалося оподаткування прибутку бірж на загальних підставах за г^зовою ставкою ЗО відсотків та оподаткування особливих операцій за - лвищеною ставкою. Якщо врахувати інші податки та платежі (ПДВ, :^робітна плата, інші), то зрозуміло, що "левова частка" надходжень біржі іде саме на виплати державі.

Протилежний зміст має відповідь Комітету Верховної Ради України з -нтань фінансів та банківської діяльності від 04.02.2000р. на запит товарної г:ржі "Західне - українська біржа нерухомості" [61]. Зі змісту якої випливає, юридична осоГ>а створена на підставі норм Закону ..Про товарну біржу" їзажається неприбутковою (згідно абзацу "г" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") та

вільнюється від оподаткування доходів отриманих внаслідок здійснення основної діяльності. Основною діяльністю товарної біржі є діяльність з -лдання біржових послуг членам біржі, перелік яких визначається статтями

. З, 4 Закону України "Про товарну біржу" включаючи утримання -фіодичних та вступних внесків з членів біржі. Водночас товарна біржа

повинна вести консолідований  облік прибутків та  видатків.  Саме такий

^ підхід до вирішення питання оподаткування біржової діяльності вбачається

доцільним та таким що відповідає статусу бірж.

Окремим листом Державної податкової адміністрації від 02.12.2003 v: 9878/6/17-0516 регулюється питання щодо визначення податкового агента платника податку - фізичної особи стосовно оподаткування доходів, втриманих таким платником податку від продажу об'єктів рухомого майна на товарній біржі. Згідно цього листа при укладенні на товарній біржі договорів купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю - фізичній особі, податковим агентом такого платника - фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є товарна біржа
 

 
49

-І].   Таким   чином   податкова  адміністрація   покладає  на  товарні   біржі

; скальну  функцію,  оскільки  податкові  агенти  зобов'язані  нараховувати,

-римувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок

-.-.атника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність

-;датковим   органам.   Вбачається   що   подібні   обов'язки   не   притаманні

варним   біржам   та   повинні   виконуватися   безпосередньо   податковими

тганами.

Оподаткування прибутку бірж на загальних підставах та регулювання

_зого  питання  на рівні  роз'яснень та листів  спричиняє  невідповідність

-гоцедури   оподаткування   правовому   статусу  товарної  біржі.   Особливо

-егативно цей чинник впливає на діяльність аграрних бірж. В умовах, коли

"тарні біржі лише починають займати належне їм місце в інфраструктурі

гварного ринку, дуже важливо виважено підійти до вирішення питання

годаткування з дотриманням стимулюючої функції. Стимулююча функція

^рює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Ця

:>нкція   пов'язана   з   використанням   механізму   пільг,   зміною   об'єкта

гсодаткування,   зменшенням   податкової   бази    [49,   с.    122].   Проблема

мулювання  шляхом  надання  податкових  пільг  актуальна  для  всього

. гарного  сектору.   Так,  досліджуючи  проблеми  організаційно-правового