Але проблема полягає у визначені виду кооперативу який відповідає змісту діяльності біржі. Згідно Закону України "Про кооперацію" [68] : ~повідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на -.Ікі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі (ст.6). Оскільки виробничі '•.чшеративи є прибутковими та не можуть внаслідок цього бути -ганізаційно-правовою формою аграрної біржі, необхідно звернути увагу на •"слуговуючі та споживчі кооперативи, їх діяльність регулюється нормами _ивільного, господарського та аграрного (щодо діяльності сільськогосподарських кооперативів) права. Зокрема, законами України: Діро кооперацію" [68], "Про споживчу кооперацію" [69], та _Про сільськогосподарську кооперацію"[70].

Закон України "Про споживчу кооперацію" [68] стаття 5 вказує, що первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство -дюстійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. При цьому закон не вказує на неприбутковий статус споживчих товариств, а ст.19 надає свободу розпорядження прибутком. Так, г:ісля платежів у бюджет та інших обов'язкових відрахувань прибуток розподіляється загальними зборами членів споживчого товариства (зборами > повноважених) та радами відповідних спілок згідно з їх статутами. Справедливою вбачається думка І.М. Кучеренко що з метою збереження статусу непідприємницького товариства члени споживчих товариств не повинні мати права на отримання прибутку від діяльності товариства, що має бути закріплено у законодавстві [66, с. 162].
 

 
55

З вищезазначеного можна дійти  висновку,  що біржа  не  може бути створена у формі споживчого товариства, за такими ознаками:

1) Суб'єктний склад. У споживчому кооперативі це - громадяни, біржа - 
хГєднує юридичних і фізичних осіб.

2)   Вимоги  щодо  місця  знаходження членів  кооперативу  (за місцем 
проживання або роботи). Члени біржі не зобов'язані дотримуватися таких 
правил.

3) Зміст діяльності. Біржа надає послуги в укладенні біржових договорів, 
виявленні   товарних   цін,    попиту   і   пропозицій    на   товари,   вивченні, 
упорядкуванні і полегшенні товарообігу і пов'язаних з ним торговельних 
операцій, а споживчі товариства здійснюються з метою задоволення різних 
потреб своїх членів (торговельні, побутові, житлові та ін.).

Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" [70] визначає сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, як кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності (ст.1). В.І. Семчик пропонує серед інших такі характерні ознаки сільськогосподарських кооперативів, як розташування в сільській місцевості і ведення сільського господарства [71, с. 107], О.М. Сонін відносить також до ознак сільськогосподарського кооперативу здійснення сільськогосподарської та землеробської діяльності. [72, с. 12] Саме за цими ознаками, а також враховуючи, що членами сільськогосподарського кооперативу можуть бути сільськогосподарські виробники, аграрні біржі не можуть утворюватися як сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

Щодо обслуговуючих кооперативів, які діють на підставі Закону України "Про кооперацію" [68], то ст.2 вказує, що обслуговуючий кооператив -кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не
 

 
56

-еревищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Відносно ^рарних бірж не можна припустити формулювання "переважно членам" -одо надання послуг, оскільки біржові договори укладаються виключно

єнами біржі. Тому для створення аграрної біржі, як непідприємницького

•^вариства у вигляді обслуговуючого кооперативу необхідно передбачати у

^конодавстві особливий вид обслуговуючого кооперативу - аграрна біржа з

дхуванням того що послуги надаються виключно членам біржі та члени іграрної біржґіїе мають права отримувати кооперативні виплати та виплати -а паї.

Питання визначення організаційно-правової форми є вкрай важливим і з

- .тляду на те, що від її вибору залежить вирішення питання щодо правового

гежиму майна та відповідальності аграрної біржі за зобов'язаннями. Закон

"Про товарну біржу" взагалі не має норм щодо відповідальності, а лише

містить положення про необхідність внесення до статуту інформації про

-ликову відповідальність членів біржі. Відносно відповідальності самої біржі

--; юридичної особи, як показує практика, ці положення закріплюються у

статуті та інших документах біржі.

Незалежно від обраної організаційно-правової форми аграрна біржа -збуває правоздатності з моменту реєстрації в єдиному державному реєстрі ~й припиняється з дня відповідного запису в ньому. Проблема удосконалення процедури легалізації, тобто офіційного державного визнання, потребувала належного врегулювання, на цьому неодноразово наголошували окремі автори. А саме на необхідності створення єдиної системи реєстраційних органів, перегляду порядку ведення єдиного державного реєстру підприємств та організацій України [73, с. 6].

Для товарної біржі законом [25] передбачено загальний порядок державної реєстрації встановлений для підприємств. Ці питання покликаний вирішити основний нормативно-правовий акт, що регулює порядок -егалізації юридичних осіб шляхом державної реєстрації є Закон України від ;5 травня 2003 р. № 755-1 V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та
 

 
57

різичних осіб - підприємців", який набрав чинності 1 липня 2004 року [74]. Закон відповідає сучасним потребам і важливо, що процедура публічного контролю за законністю виникнення юридичної особи має виявлення у .аконі, а не підзаконному нормативно-правовому акті. У свідоцтві про Іержавну реєстрацію юридичної особи зазначаються: найменування юридичної особи; ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру -ідприємств і організацій України; місцезнаходження юридичної особи;

• :.сце    проведення    державної    реєстрації;    дата    проведення    державної 
реєстрації.

З приводу найменування агарних бірж можна зазначити наступне. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і зноситься до єдиного державного реєстру. Нажаль, найменуванню виділяється увага майже в останню чергу, як засновниками юридичних осіб

ж і органами реєстрації, хоча с чітко встановлені законом вимоги щодо

-лйменування юридичної особи. Згідно наказу Держкомпідприємництва від

°.06.2004р. № 65 "Про затвердження Вимог щодо написання найменування

юридичної   особи   або   її   відокремленого   підрозділу"   [75]   назва   може

- -надатися з власної назви юридичної особи, а також мати інформацію щодо

-іети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та

нших    відомостей    згідно    з    вимогами    до    найменування    окремих

гтанізаційно-правових    форм    суб'єктів    господарювання,    встановлених

: вільним, Господарським кодексами України та законами України.

У зв'язку з різноманітністю існуючих в Україні бірж у назві біржі необхідно вказувати конкретно, до якого виду бірж вона відноситься товарні, товарно-сировинні, універсальні, фондові, аграрні тощо). Відповідно до норм цивільного та господарського законодавства, вимоги до найменування юридичної особи наступні. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Досить поширеною є практика вживання у назві лише слова "товарна", як наприклад Донецька, Одеська, Придніпровська, Рівненська товарна біржа, Запорізька товарна
 

 
58

:фжа "Плея". Як свідчить практика, не завжди застосовується у назві слово "Іграрна" у назвах бірж, що надають послуги у сфері біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Тому необхідно на законодавчому рівні тасріпити положення згідно якого зобов'язати біржі, на яких здійснюється ~::тівля сільськогосподарською продукцією, вживати у своїй назві слово

•лрнсГ самостійно або у сполученні з іншими (наприклад агропромислова) асо вказувати конкретний вид сільськогосподарської продукції на якому . -еціалізується біржа (зернова, олійна, тощо).

Порядок легалізації діяльності аграрної біржі має свої особливості, які іирізняють її від інших видів бірж. Досить неоднозначною є законодавча з^мога щодо акредитації товарних бірж. Так Закон України "Про зерно та 3"нок зерна в Україні" від 4 липня 2002 р. [76]. Ст. 1 визнає акредитованими зарні біржі, яким надано відповідним державним органом висновок про їх т лповідність щодо надання послуг з укладення біржових договорів купівлі--годажу зерна та продуктів його переробки. Закон відносить акредитовані біржі до суб'єктів ринку зерна.

Таким чином законодавець вводить, як підставу для набуття статусу суб'єкта агарного ринку акредитацію бірж. Наказом Міністерства аграрної -.олітики № 259 від 01 серпня 2003р.[77] затверджено Порядок надання .варній біржі висновку про її відповідність вимогам щодо надання послуг з >кладання та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської -родукції і продовольства для державних та регіональних потреб, закладання зерна до державного резерву, їх реалізації з державних ресурсів і з державного резерву, що надходять у рахунок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, погашення податкової заборгованості, та угод поставки підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, які придбаваються за рахунок коштів державного бюджету, проведення інтервенційних операцій на ринку зерна, а також з укладання та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів.
 

 
59

Висновок про відповідність надається Міністерством аграрної політики \іїни.   Заява  про  розгляд  документів  для  отримання  висновку   щодо

• дповідності подається біржею до Міністерства аграрної політики України

- "повідно до встановленого переліку документів. Міністерство аграрної 
.•літики України веде реєстр виданих висновків відповідності, у тому числі

-гизупиненого та анульованого висновків. Перелік товарних бірж, яким -і-ано висновок про відповідність, публікується у пресі і повідомляється -овноваженим органам державної влади.

Висновок про відповідність дійсний упродовж трьох років із моменту ого надання. Продовження терміну дії висновку про відповідність -говадиться у такому ж порядку, який установлено для його надання. Заява -і продовження терміну дії висновку про відповідність подається не

мис ніж ча дна місяці до його Іакінчешія.