Таким чином, в Україні товарні біржі, які займаються реалізацією сільськогосподарської продукції та визнаються за ознакою товарів якими здійснюють торгівлю, як аграрні, створювалися, як особи приватного права. Зважаючи на безпосереднє втручання з боку держави у роботу бірж, процес нормування цін на ринку, зокрема зерновому, біржі ніколи не діяли :змостійно, як того вимагає концепція юридичної особи приватного права.

Аграрні біржі створені за участю Аграрного фонду це біржі -ублічного права, створені у концессійному порядку. Як зазначає О.М. Гохацька: за ступенем участі держави у біржовій торгівлі, біржі поділяються -л три види: 1) публічні (державні); 2) приватні; 3) змішані. Перший вид ~.рж прийнято називати європейським, другий американським. Автор їлносить українські біржі до змішаного типу [3, с. 22]. Слід повністю -огодитися з цією думкою, оскільки наявна чітка тенденція віднесення країнських бірж саме до змішаного типу. Це пов'язано з прийняттям відповідного законодавства, що регулює біржову діяльність та створенням . :еціальних органів, до повноважень яких віднесено контроль за діяльністю ' ож. Згідно з Положенням про Координаційну раду з питань біржового товарною ринку, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики \2І55 від 11.06.2002р. [84] вказана рада є консультативне- дорадчим органом Міністерства аграрної політики України, сприяє забезпеченню реалізації державної політики щодо розвитку біржового ринку продукції Ігропромислового комплексу та необхідних для його потреб матеріально-"ехнічних ресурсів, сприяє залученню до організованого біржового ринку сільськогосподарських товаровиробників, власників матеріально-технічних -есурсів та інших суб'єктів товарного ринку; бере участь, за дорученням Міністерства, у розгляді документів, які направляються товарними біржами для отримання висновку про їх відповідність щодо надання послуг з
 

66

кладення договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, їх реалізації з Іержавних ресурсів та державною резерву, а також продукції, що надходить з рахунок погашення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове пенсійне врахування та податкової застави і при експорті зерна, і подає пропозиції лодо надання товарним біржам висновку про відповідність. Також, до "?мпетенції ради віднесено право брати участь за дорученням міністерства, у -еревірці поданих товарними біржами документів з метою отримання : хгтовірної інформації та розгляд і підготовка пропозиції керівництву

- ністерства   щодо   призупинення   або   анулювання   дії   висновку   про

т  ^ПОВІДНІСТЬ.

Крім того, до обмежень свободи здійснення біржової діяльності біржами кореними   на   приватно-правових   засадах,   та   відповідного---'їїаданнняу

Ц-------- --и"*""*^

тивілейованого статусу аграрній біржі створеній за участю Афарного ^нду можна віднести і наступне положення. Згідно із законодавством, чграрна біржа може передавати право на укладення біржових договорів

- антрактів) та надавати право на участь у біржовій торгівлі або на участь в 
гганізації біржової торгівлі іншим товарним біржам, створеним згідно із 
--.-сном   України   "Про   товарну   біржу"   [25],   за  умови   попередньої  їх 
:?тифікації щодо стандартів продажу або поставки біржового товару (від

:**ені та за дорученням афарної біржі) за правилами, визначеними аграрною " гжею. Знову постає питання щодо незаконного обмеження діяльності _тарних бірж. Тепер згідно цього положення біржа повинна проходити ;. Іаткову сертифікацію. Що розумається під сертифікацією та чи тотожні це •гоцедури з акредитацією? На наш погляд, у цьому випадку перебільшено •зноваження Афарного фонду та введення додаткової сертифікації є - ^обгрунтованим.

Навіть, затверджене Постановою Кабінету Міністрів від 6 липня 2005 -оку Положення про Аграрний фонд [85] не дає відповідь на це питання,
 

 
67

скільки  спрямований  на  уточнення  функції фонду  у  сфері  державних :акупівель та проведенні державних інтервенцій.

Торкаючись проблем удосконалення правового поля діяльності аграрних г:рж, не можна обійти увагою процеси пожвавлення законотворчої ::яльності, що стосуються цієї сфери. Так, групою народних депутатів країни був поданий до Верховної Ради проект Закону України "Про знесення змін до Закону України "Про товарну біржу" [86]. Але було "вийнято за основу проект Закону України "Про товарну біржу" (реєстр. № 1582), внесений Кабінетом Міністрів України [87].

Новацією цього проекту є визначення таких термінів, як засновник, член

варної  біржі,  строковий  член  товарної  біржі,   біржове  місце,   біржові

• ліенти,   товарний   дериватив.   Також   проектом   передбачено   можливість

.творення  товарними  біржами спілок, асоціацій та  інших об'єднань для

координації їхньої діяльності, захисту інтересів своїх членів і виконання

-ільних програм, у тому числі для проведення спільної біржової діяльності.

Позитивним моментом є встановлення мінімального розміру статутного зонду товарної біржі, який не може бути меншим ніж 500 тис. грн., та вимоги стосовно мінімальної кількості членів товарної біржі - не менше ніж 10 осіб, а також положення щодо правового режиму майна товарної біржі.

Зазначений проект, безперечно, має позитивні моменти, але не всі ~итання в сфері біржової діяльності, що потребують як найшвидшого врегулювання, враховано цим документом.

Це безпосередньо стосується і визначення правового статусу аграрних бірж, що теоретично може відбутися як шляхом внесення змін до чинного Закону "Про товарну біржу", так і шляхом прийняття окремого нормативного акту в межах аграрного законодавства щодо діяльності аграрних бірж -Закону України "Про афарну біржу", нормами якого необхідно врегулювати порядок створення аграрних бірж, їх діяльності та припинення.

Як зазначає видатний вчений-правник А.П. Гетьман, вдосконалення норм права є закономірним процесом, обумовленим зміною економічних,
 

 
68

:ціальних та інших обставин [88, с.66]. Зважаючи, що саме через мережу

.-рарних бірж реалізується більша частина від загального обсягу біржових

зарів та формування аграрного біржового риноку визнається перспективою

-.Іиближчого часу, на нашу думку, існує нагальна потреба виокремлення на

_<онодавчому   рівні   аграрних   бірж   як   найбільш   важливого   сегмента

• зарного ринку. Така позиція узгоджується з положеннями Указу 
"гезидента України №767 від 6 червня 2000 р. "Про заходи щодо

•лоезпечення формування та функціонування аграрного ринку" [43], Указу "гезидента України "Про заходи щодо прискорення розвитку аграрного

^'Інку"  від  8  серпня  2002  року  №  694/2002   [89],   Постанови  Кабінету ністрів   України   від   1   березня   2003   р.   №   271   "Про   затвердження

-  :ліплексної програми розвитку аграрного ринку на 2003-2004 роки" [90] та 
-аказу   Міністерства   аграрної   політики   від   07.04.2003   №   98    "Про 
убезпечення виконання Комплексної програми розвитку аграрного ринку на 
::ЮЗ-2004роки"[91].

У запропонованому законі необхідно визначити права та обов'язки аграрних бірж. Згідно норм чинного цивільного та господарського права їграрні біржі володіють сукупністю прав та обов'язків. Законом України .Про товарну біржу" [25] статті 3-4 та стаття 280 Господарського кодексу <раїни [38] передбачають майже однакові права та обов'язки товарної г.ржі, які є загальними для всіх бірж та не відображають особливостей агарної біржі, зокрема: право створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них; зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни "іржових правочинів протягом дня відхиляються більше ніж на визначений ^іржовим комітетом (радою біржі) розмір; встановлювати вступні, -еріодичні внески та інші грошові збори для членів біржі, плату за послуги, то надаються біржею; встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію договорів на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил; засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних договорах; укладати міжбіржові договори з
 

 
69

-тими біржами; мати своїх представників на інших біржах, у тому числі, на тозташованих за межами України; вносити в державні органи пропозиції з

лтань, що стосуються біржової діяльності; видавати біржові бюлетені, звідники та інші інформаційні і рекламні видання. Також тотожними є пов'язки для всіх товарних бірж передбачені Законом України "Про товарну ?іржу" та відповідно Господарським кодексом України, як то: створення

•       мов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; 
гегулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, 
_о допускаються до обігу на біржі; надання членам і відвідувачам біржі

оганізаційних та інших послуг;  збір, обробку  і  поширення  інформації,

- ?влязаної з кон'юнктурою ринку. Ці права та обов'язки є спільними для всіх 
:- -:дів товарних бірж.

Але слід зазначити, що передбачене ст. З Закону "Про товарну біржу" -?аво біржі встановлювати відповідно до Закону та чинного законодавства країни власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є :бов'язковими для всіх учасників торгів, може бути уточнене для аграрних "ірж. Так аграрні біржі встановлюють правила біржової торгівлі згідно Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією [79]