убезпечення   ефективного   використання   земель,   провідний   український

:-:ений -- правник В.І. Андрейцев, зазначив, що ^ системі організаційно-

гавового   механізму   забезпечення   ефективного   природокористування   в

..льському     господарстві     набувають     широкого     застосування     заходи

. тимулювання,  зокрема  економічні  важелі,  серед  яких  автор  зазначає  і

-здання пільг при оподаткуванні [63, с.79].

Пільги є одним із головних моментів, якими забезпечується позитивний -ллив системи оподаткування на економічні стимули розвитку бірж. Однак гони повинні мати суворо адресну спрямованість [64, с. 154] У проекті ж податкового кодексу не передбачено запровадження пільг чи інших факторів зменшення податкового тиску на біржі. Це, на нашу думку, значно звужує
 

 
50

можливості для активізації розвитку бірж. Підсумовуючи викладене, слід

означити,   якщо  держава,   виконуючи   вимоги   ЄС,   змушена   поступово

;- лмовлятися    від   суттєвої   підтримки   товаровиробників   у   сільському

:сподарстві,  але заходи  щодо розвитку та надання особливого режиму

встаткування аграрним біржам, повністю відповідають принципам СОТ.

Тому, пропонуємо з метою чіткого визначення неприбуткового статусу

аграрної біржі у податковому законодавстві внести доповнення до підпункту

.1.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку

цтриемств" [57] вказавши аграрні біржі серед неприбуткових юридичних

Чіткому визначенню неприбуткового статусу аграрних бірж повинно .-рияти вирішення питання щодо організаційно-правової форми. Цивільний

*       гдекс України не дає визначення поняття "організаційно - правової форми", 
-ітомість  зазначає,  що  юридичні  особи  можуть  створюватися  у  формі

-  зариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Тим самим 
-остає необхідність уточнення цих положень у нормах інших галузей права, 
тскрема аграрного.

Визначення організаційно-правової форми наводить В.М. Кравчук, як

закріплену  нормами  права  модель юридичної особи  певного  виду,  що

їтілює  її  істотні   ознаки,   котрі   в  сукупності   дають  уявлення   про   тип

ггганізації (вони ж є елементами організаційно-правової форми юридичної

;оби). Цими ознаками є: 1) мета; 2) склад засновників; 3) правовий режим

•айна  юридичної особи;  4)  організація  управління;   5)  правовий  статус

3-асновників; 6) умови відповідальності юридичної особи" [65, с.7]. Окремі

Ізтори не погоджуються з подібним визначенням, та мають відносно нього

критичні зауваження  [66, с.18].  На нашу думку, до цього визначення є

г.ідстави додати і такий елемент організаційно-правової форми як порядок

;творення юридичної особи.

Господарський Кодекс України (ст.53) щодо визначення організаційної форми здійснення некомерційної господарської діяльності вказує, що вона
 

 
51

-  значаеться власником або відповідним органом управління чи органом сцевого   самоврядування   з   урахуванням   вимог   законодавства.   Тобто гаснику або уповноваженій особі надається право обирати в межах закону тганізаційно-правову форму.

Після прийняття Закону "Про товарні біржі"[25], біржі створювалися

і-іотично та схожі були не на класичну біржу, а на об'єднання посередників.

: :ебільшого біржі утворювалися у формі акціонерних товариств, але після

:-есення змін та доповнень щодо неприбуткового характеру діяльності бірж

організаційно-правову форму було змінено у зв'язку з тим, що засновники

.збавилися права отримувати дивіденди. Підтвердженням мети створення

:-:ржі для задоволення  власних  потреб її членів є  положеннями  Закону

-граїни "Про товарну біржу", згідно з яким учасниками біржовогодоговору

-: :жуть бути лише члени біржі. Господарські товариства, в свою чергу,

створюються та здійснюють свою діяльність з метою отримання прибутку та

иііють   особливий   порядок   вступу    і    виходу   зі    складу    відповідного

-.сподарського товариства. Біржове членство розглядається як відмінне від

членства у господарському товаристві [67, с. 340] Так для включення у склад

_.- аіонерного   товариства   необхідно   здійснити   купівлю-продаж >акції   та

^^^_   ^^              ^       ^І&лми/ч

: дповідно зареєструвала договір/Нля вступу в склад заотгоітків товариства * : обмеженою відповідальністю необхідно реєструвати зміни до установчих Іокументів. Створення біржі передбачає досить великій склад засновників і тому подібний порядок введення нових учасників є не виправданим з тактичної точки зору. Тому неприпустимим є створення аграрних бірж та -оварних у вигляді будь-яких видів господарських товариств, як то Ікціонерних, товариств з обмеженою відповідальністю чи приватних підприємств.

І.М. Кучеренко пропонує такі системоутворюючі ознаки окремих організаційно-правових форм непідприємницьких об'єднань юридичних та фізичних осіб, в яких їх члени:
 

 
52

• можуть мати  на праві  власності  визначені у законі  об'єкти  права 
  зласності (пай, частку тощо) та при припиненні членства в об'єднанні мають 
  -раво на виділення частини майна об'єднання, та не несуть відповідальності 
  за зобов'язаннями;
• можуть мати  на праві  власності  визначені  у законі  об'єкти  права 
  гласності (пай, частку тощо) та при припиненні членства в об'єднанні мають 
  ~раво на виділення частини майна об'єднання, та несуть додаткову чи повну 
  Б.дповідальність за зобов'язаннями;
• не мають права власності на будь-які об'єкти, але мають право на 
  : тримання майна при ліквідації об'єднання, та не несуть відповідальності за 
  ;обов'язаннями об'єднання;
• не мають права власності на будь-які об'єкти, але мають право на 
  : тримання майна при ліквідації об'єднання та несуть додаткову чи повну 
  відповідальність    за    зобов'язаннями    об'єднання    [66,    с.    252].    Автор 
  справедливо відмічає, що на сьогодні не існує сучасної доктрини основних 
  підходів  у   визначенні   правового   статусу   непідприємницьких   об'єднань 
  •оридичних та фізичних осіб, серед яких розглядаються і товарні біржі. [69, с. 
  241].

Виходячи з того, що біржі можуть розглядатися як об'єднання юридичних та фізичних осіб, організаційно-правову форму аграрної біржі можна визначити, як непідприємницьке товариство. Стаття 83 ЦК вказує, що товариство, як організаційно-правова форма юридичної особи це -організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників). Виходячи з вищезазначеного, на нашу думку, при визначенні правового статусу біржі у ст. 279 № 1 Господарського Кодексу України [38] необхідно вказати, що товарна біржа є неприбутковим товариством, яке створює умови для укладання біржових договорів, виявленні попиту і пропозиції на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. При цьому визначити в законодавстві аграрну біржу, як непідприємницьке товариство, що об'єднує юридичних і фізичних
 

 
53

:б, які здійснюють виробничу і посередницьку діяльність та створює умови Іля укладення біржових договорів щодо сільськогосподарської продукції, ггодуктів її переробки і товарів, що забезпечують аграрне

- Г'варовиробництво;   товарних   деривативів,   базовими   активами   яких   є 
. льськогосподарська продукція. Аграрна біржа також створює умови для 
= .--явлення   попиту   і   пропозиції   на   товари,   товарних   цін,    вивчення, 
упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаним з ним торговельним

Іераціям. Таке визначення може бути закріплено у окремому нормативному іхті, як Закон "Про аграрну біржу", якій би регулював відносини що з--никають у сфері діяльності аграрних бірж та необхідність прийняття якого -: нагальною потребою у зв'язку з формуванням аграрного ринку.

На    думку    окремих    авторів,    [67,    с.    340]    цілям    створення    та

:;. нкціонування біржі найбільше відповідає правовий статус кооперативів.

::< аргумент, наводиться тотожність таких принципів функціонування бірж

та   кооперативів,   як   добровільність   членства,   принцип   демократичного

;. правління, принцип економічної участі. Також як позитивний фактор на

•       ористь   кооперативної   форми   створення   біржі   зазначається   спрощена 
-гюцедура вступу до складу учасників біржі нових членів.

Така точка зору, безумовно має позитивні риси, але потребує дослідження на предмет відповідності чинному українському законодавству що регулює діяльність кооперативів.

У ст.84 Цивільного Кодексу України [36] зазначено, що підприємницькі -овариства "можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи". Таким чином, вказана стаття містить вичерпний перелік підприємницьких товариств, отже кооперативи, окрім виробничих, не відносяться до цієї категорії.

Некомерційні організації можуть створюватися як непідприємницьке, некомерційне партнерство, автономна некомерційна організація, державна
 

 
54

-^комерційна корпорація та в інших організаційно-правових формах "ередбачених як цивільним кодексом, так і іншими законами. Тобто за Іакою дотримання некомерційного статусу господарюючого суб'єкта, . хшератив, як організаційно-правова форма повністю відповідає цьому статусу.