Контракт має укладатися, насамперед, при: вступі громадян до вищих військових навчальних закладів; прийнятті на посади солдатів (матросів) та сержантів (старшин) за контрактом; прийнятті на військову службу офіцерів запасу. Крім того, необхідним є укладення контракту у зв'язку з виконанням військовослужбовцем таких специфічних завдань, як: участь у миротворчих операціях в рамках зобов'язань держави перед ООН; проходження служби у військових частинах, створених спільно з іншими державами; виконання особливо важливих державних завдань тощо.

Необхідно зазначити, що життя вимагає системи сучасних поглядів, принципів і пріоритетів щодо формування оптимального і стабільного кадрового складу військовослужбовців військових формувань України[144]. Під оптимальністю розуміється науково визначена необхідна кількість  військовонавченого особового складу для виконання визначених завдань, а під стабільністю розуміється сталість військово-службових відносин. Професійна стабільність службового становища необхідна як в інтересах самих військовослужбовців, так і військових формувань. Військовослужбовці мають бути забезпечені гарантією від довільних рішень, що стосуються їхнього службового становища. Воно не повинно залежати від конкретної особи керівника, організаційних змін і перебудов.

Суспільство має бути зацікавлене в тому, щоб його захист здійснювався надійно, професійно підготовленими, патріотично налаштованими, впевненими в собі і своїй зброї громадянами[52;148], які обрали військову професію за внутрішнім переконанням, за покликом душі, а не внаслідок прояву меркантильних інтересів, щоб підняти своє матеріальне благополуччя, "заробити кошти" чи внаслідок соціального безвихіддя[56]. Сучасний військовий повинен бути професіоналом, який глибоко засвоїв теоретичні знання й сформував власні практичні навички та уміння. Він повинен мати високий рівень відповідальності за результати своєї професійної діяльності, бути порядною й відданою військовій справі людиною[295].