Різновидом договору з реальним товаром є форвардні договори. У цивілізованих країнах більша частина створеної в аграрному секторі продукції реалізується саме за форвардними договорами. Природа форвардних договорів досліджувалася, свого часу, українськими та російськими вченими-економістами (О.Сохацька, О.Дегтярьова та Інші) та юристами (Ю.Чижмарь та інші). Згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" форвардний контракт - - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту. (Особливість] на умові форвард полягає в істотній різниці в часі між

укладанням договору та його виконанням, тобто поставкою товару.

Метою укладання таких договорів є можливість для товаровиробника одержати передоплату та використати її для виробництва продукції. Таким
 

 
144

чином, форвардний контракт гарантує збут продукції ще до початку її виробництва та можливість отримання додаткових коштів до збирання врожаю, які вкрай необхідні товаровиробнику. Тривалість періоду між моментом укладання форвардного договору й поставкою встановлюється кожною біржею самостійно залежно від асортименту товарів. При укладанні форвардного договору продавець бере зобов'язання здійснити поставку товару в терміни, визначені в договорі, а покупець, відповідно, - - прийняти товар та заплатити за нього за цінами контракту в разі, якщо попередньо (під час укладання контракту) не здійснено передоплату чи новий розрахунок. Виконання форвардного біржового договору розпочинається з моменту його укладення з боку покупця, який (якщо не визначено інакше) сплачує продавцеві передоплату, яка перераховується на рахунок продавця (товаровиробника) впродовж трьох банківських днів.

Продавець у визначений термін до обумовленого контрактом терміну передачі товару повідомляє товарну біржу про свою готовність передати товар покупцеві, а також необхідні документи про обсяги та якість і довідку про виконання проавансованої покупцем частини договору. Покупець на

підставі представлених документів перераховує на розрахунковий рахунок товарної біржі вартість договору, за винятком передоплат. Для купівлі чи продажу на товарній біржі сільськогосподарської продукції, продовольства, матеріально-технічних ресурсів або інших товарів товаровиробнику треба подати на товарну біржу заявку-доручення на продаж-купівлю, де визначено терміни, протягом яких товар, заявлений на купівлю-продаж, представлятиметься на торгах.

Так, Дмитрук Б. П. до переваг форвардних договорів відносить те, що :

•  великі партії товару (готової продукції) МОЖйа РШУРМ ВДР

певний обумовлений термін;

•  договір є тією формою господарських відносин, за допомогою яких 
можна здійснювати великі економічні операції;
 

 
145

• можливість використовувати єдину правову основу для регулювання взаємовідносин сторін.[50, с.60.]

Ставлення  до форвардного договору є  неоднозначним.  Так,  окремі автори зазначають, що у розвинених країнах форвардними контрактами не торгують через те, що об'єктом форвардного контракту може бути будь-що. Іншими словами, об'єкт форвардного контракту неможливо стандартизувати. На     відміну     від     форвардних     контрактів,     ф'ючерсні     контракти     є стандартизованими; в них чітко визначено товар, умови поставки (місце поставки,   кількість   і   якість   товару)   [181,   с.28.]   Також   у   літературі зауважується,   що   в    Україні   торгівля   ф'ючерсними   контрактами   має супроводжуватися обов'язковим укладанням форвардних контрактів у зв'язку з тим,  що постає проблема подвійної фіксації ціни  (у ф'ючерсному та форвардному   контракті).   Учасник   біржової   торгівлі    вирішує   закрити відкриту ф'ючерсну позицію, при цьому не зрозуміло, що відбувається з форвардним контрактом.) [181, с.28-29.].

П.І. Гайдуцький навпаки зазначає, що форвардні договори є одним з найбільш доцільних видом договорів для підприємств АПК, та вважає, що їх треба широко використовувати біржами. Оскільки вони вигідні як продавцям, так і покупцям реального товару, тим, що гарантують збут чи придбання продукції на прийнятних умовах, і певною мірою застрахувати себе від змін цін [182, с. 47].

В біржовій практиці, виникають різновиди форвардних біржових договорів, серед яких: [50, с.60-67.], [18, с.113-118.] : договір з заставою--це договір, за яким у момент його укладення один контрагент виплачує іншому контрагентові суму, обумовлену договором між ними, як гарантію виконання своїх зобов'язань. Заставою може бути й сам товар, і грошовий еквівалент вартості товару. Розрізняють договір із заставою: • на купівлю; • на продаж, при цьому договір із заставою на продаж забезпечує інтереси покупця, оскільки ЇЇ платником виступає продавець.
 

 
146

Договір з премією - - це договір, згідно з яким один із контрагентів на підставі особливої заяви до певного дня за встановлену винагороду (премію) отримує право вимагати від свого контрагента або виконання зобов'язань за договором, або цілком відмовитися від договору. Не змінюючи змісту форвардного договору, договір з премією зменшує ризик для контрагентів, які здійснюють біржову торгівлю. Договори з премією бувають:

1. прості (з умовним продажем та з умовною купівлею),
2. подвійні,
3. складні
4. кратні.

Залежно від того, хто є платником премії (продавець чи покупець), цей вид договорів буває двох видів: з умовним продажем; з умовною купівлею.

Укладання та реалізація біржових договорів для брокера та його клієнта може мати певну специфіку, залежно від особливостей їх взаємовідносин, тому виникли договори з умовою І договори з кредитом.

Як зазначають окремі дослідники, форвардні контракти широко використовуються в Україні. Такі договори дозволяють фермерам планувати свій виробничий процес, а переробним підприємствам - ефективно використовувати власні складські та переробні потужності та відповідно знизити витрати [183, с.143] Інша користь від здійснення форвардних торгівельних операцій (при відсутності ф'ючерсних ринків, які є наступним етапом розвитку) це створення можливості для оптових торговців щодо диверсифікації цінових ризиків. На сьогодні наприклад, учасники зернового ринку в Україні вимушені займати спекулятивні позиції, і не в змозі хеджувати ризики використовуючи форвардні ринки.

При цьому відмічаються такі недоліки, як неможливість фермеру відмовитися від виконання договору у разі неможливості поставити продукцію, що часто трапляється через неврожай, несприятливі погодні
 

 
147

умови, коли зібраний врожай нижчої якості ніж очікувалося. Та, як наслідок -несприятливі санкції у разі невиконання договору.

Взаємопередача прав і зобов'язань щодо стандартних контрактів на поставку біржового товару здійснюється у ф'ючерсних договорах. В цьому випадку передбачено купівлю або продаж не реального товару, а тільки контракту на нього протягом певного періоду. Реалізують не товар, а контракт.

Національним законодавством ф'ючерсні контракти визначаються, як: 1) стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту (згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [57]; 2) стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладання зобов'язань сторонами контракту^ згідно Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів) [176]; 3) стандартний контракт на товарних і фондових біржах, який засвідчує зобов'язання особи придбати(продати) цінні папери, кошти або інші активи у визначений час та на визначених біржею умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого контракту (Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків Українип ])у Ф'ючерсний контракт укладається на стандартизований немонополізований товар, який може зберігатися тривалий час (зерно, олійні, м'ясо ВРХ в тушах, ВРХ у живій вазі і т. ін.) [184, с.113.].

Але особливістю ф'ючерсних контрактів є те, що у світовій біржовій практиці продавець такого контракту на товарній біржі зазвичай не збирається поставляти реальний товар, так само як і покупець не розраховує його одержати. Кожен із них у певний момент закінчення терміну контракту анулює свої зобов'язання протилежною операцією (так званою офсетним правочином). Тобто ті учасники ринку, які придбали контракт на поставку
 

 
148

(продаж) товару, купують протилежний контракт на купівлю такого товару, а ті, хто купив контракт на купівлю, купують контракти відповідних ф'ючерсів на продаж. І тільки в тому разі, коли позиція власника контракту до моменту його виконання залишається відкритою (тобто не було укладено офсетного правочину), він повинен реально виконати свої зобов'язання. Отже, з допомогою ф'ючерсів товаровиробник може захистити себе від падіння цін. При цьому ризик переноситься з того, хто не бажає ризикувати (хеджер), на того, хто готовий ризикнути в обмін на очікуваний прибуток від зміни ціни (спекулянт). Ф'ючерсна ціна відображає очікування інвесторів відносно майбутньої ціни певного товару. І якщо ціна на товар підвищиться, прибуток від цього належатиме спекулянтові. Якщо ж вона знизиться, спекулянт сплатить різницю хеджеру. Ф'ючерсні договори здійснюються за стандартизованими умовами на підставі біржових типових контрактів щодо кожного виду товару. Об'єктом ф'ючерсного договору може бути тільки один вид продукції визначеної якісної характеристики. Метою укладання ф'ючерсного договору є одержання різниці між ціною контракту на момент його укладення та ціною на день закінчення контракту. Для виплати різниці між ціною в контракті та реальною ціною, що склалася на ринку, продавець укладає офсетний, або зустрічний (протилежний) договір, тобто договір на покупку такої самої партії товарів за новою, вже реальною ціною на момент закінчення терміну ф'ючерсного договір. Покупець також укладає офсетний договір на продаж такої самої партії товару за новою ціною і одержує виграшну різницю. В разі укладання офсетного договір ф'ючерсний договір ліквідується.

Опціонний договір є особливим видом біржових операцій з обмеженим, порівняно зі звичайними ф'ючерсними операціями, ризиком. Згідно законодавства України [57] опціон це стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Перший
 

 
150

лише вартість придбання опціону. Аналогічно покупець у разі падіння ціни на продукцію використовує свій опціон, продавши ф'ючерсний контракт за фіксованою ціною і придбавши інший - - за нижчою. У разі зростання ціни він відмовляється від права використання опціону.