Договір, укладений на біржових торгах, повинен бути зареєстрований та оформлений як біржовий контракт. Особливості порядку реєстрації біржових договорів з сільгосппродукцією передбачено Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією [79]. Окрім безпосередньо процедури реєстрації, передбачено, що інформація щодо оформлених контрактів вноситься в журнал реєстрації контрактів. Біржа самостійно визначає сторону або сторони, що оплачують державне мито за реєстрацію договору згідно з чинним законодавством. В разі відсутності у біржовому контракті відомостей щодо прав, зобов'язань та відповідальності митному оформленню експорту продукції, декларування може виконати тільки продавець цієї продукції самостійно або через митного брокера.
 

 
156 У договорі передбачають вшюдШ^ОГОрШфї&^&^^КЖ^^^К^ -

за  рішенням   біржового   арбітражу;   за  рішенням   судових   органів;   -  за погодженням сторін (пункт } 1.2) [79].

Особливий порядок укладання та реєстрації передбачений для експортно-імпортних біржових договорів на реалізацію зерна, що безумовно є особливістю цього виду договорів. Документом, що засвідчує реєстрацію біржового договору (контракту) для експорту або імпорту зерна, є посвідчення про реєстрацію. Посвідчення про реєстрацію - документ, який засвідчує реєстрацію біржею біржового договору для експорту або імпорту зерна, оформляється на фірмовому бланку біржі, завіряється підписом уповноваженої особи та відповідною печаткою біржі, (пункт 1.4. Порядку надання товарній біржі висновку про її відповідність вимогам щодо надання послуг з укладання та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, закладання зерна до державного резерву, їх реалізації з державних ресурсів і з державного резерву, що надходять у рахунок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, погашення податкової заборгованості, та угод поставки підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, які придбаваються за рахунок коштів державного бюджету, проведення інтервенційних операцій на ринку зерна, а також з укладання та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів [77]). Оригінал посвідчення про реєстрацію видається особам, які уклали та зареєстрували біржовий договір про експорт або імпорт зерна на біржі. За послуги з видачі посвідчення про реєстрацію плата не справляється.

Особливістю біржових договорів з сільськогосподарською продукцією є їх предмет. Предметом біржового договору є біржовий товар, вимоги до якого регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж. Як правило, біржі здійснюють обмін товарів, що характеризуються якісною однорідністю (речі, визначені родовими ознаками, взаємозамінний товар). Завдяки замінності товару, що обертаються на біржі, вони відсутній в)торговому залі.
 

 
157
 

 
Дискусійною, на наш погляд є позиція законодавця відносно дозволу укладання на аграрній біржі договорів щодо товарних деривативів базовим активом яких є іпотечні сертифікати та іпотечні закладні, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними. Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним Боргом та злотєчю сертифікати" /193] іпотечний сертифікат - особливий вид цінного паперу, забезпечений іпотечними активами або іпотеками. О.В. Чуркін досліджуючи правову природу цінних паперів як предмету договорів купівлі-продажу, що укладаються на фондовій біржі пропонує визначити в законі перелік цінних паперів, що можуть продаватися і купуватися на біржі, до якого входять, зокрема: іпотечні сертифікати [187, с. 8]. Тому, ми вважаємо, що аграрна біржа не повинна брати на себе функції фондової біржі щодо організації торгівлі цінними паперами та правами на них.

Слід,   зауважити   що,   нажаль,   українське   законодавство   не   містить

чіткого   визначення   такого   базового   поняття   як   сільськогосподарська

продукція.   Так   Закон   України   "Про   державну   підтримку   сільського

господарства",   стаття   2   пункт   2.15.   вказує,   що   сільськогосподарська

продукція - товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТ З Е Д. Таким

чином,    не    вказуючи^А^йнак    сільськогосподарської   продукції.    місЙтГ

І мГ  /        • 1

посилання на інший нормативний акт, а саме Закон України "Про державні

. регулювання Імпорту сільськогосподарської продукції" від й 7 липня 1997

року [194].

У Законі Російської Федерації/"Про товарні біржі і біржову торгівлю'

Г"                            4                           ^"'   ^~------------------------------------------------------------------------ .,                       -

відзначається, що біржовий товар - це не вилучений з обороту товар визначеного роду і якості, у тому числі стандартний контракт і коносамент на зазначений товар, допущений у встановленому порядку біржею до біржової торгівлі [81]. У національному законодавстві норми, що передбачають вимоги до біржового товару, є суто декларативними та відсутні норми, які б детально регламентували умови стандартизації
 

 
158

біржового товару. Завдання всіх аграрних бірж полягає у максимальній стандартизації якості товару й основних умов біржового контракту. Як правило, на аграрних біржах реального товару, встановлюється базисна якість товару, яка відповідає найбільш розповсюдженому сорту чи марці товару. Крім якості в біржових контрактах уніфіковані й інші умови, тому такі контракти називають типовими. Якість товару засвідчується спеціальними документами, які продавець зобов'язаний пред'являти до початку торгів. Відповідно до Тимчасових правил проведення біржових торгів на Українській аграрній біржі пункту 1.1. стандартний товар визначається, як біржовий товар суворо визначеної якості при стандартизованих умовах торгівлі (обсяг договору, час, місце та умови поставки, спосіб визначення якості). Також біржею визначений перелік стандартних товарів, які допускаються до біржових торгів.

Обов'язково у біржовому контракті визначаються базисні умови продажу: якість товару, відповідні ДСТУ або ГОСТ, код товару по УКТ ЗЕД, базис поставки відповідно умов ІНКОТЕРМС, валюта контракту.

Саме стандартність товару дає можливість забезпечити взаємозамінність товару, як однієї з найважливіших характеристик біржового товару. В Україні згідно з Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією затвердженими спільним наказом міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України №103/44/62 від 03.04.96р. [79] до біржових торгів допускається сільськогосподарська продукція визначеного переліку (затверджується біржею), стандартної якості, які є реальним товаром, а також стандартні контракти на цю продукцію, що допущені біржею у встановленому порядку до торгів. До цього часу якість зерна, як основного біржового товару, визначалась залежно від показника клейковини. Цей стандарт існував ще за радянських часів та значно відрізнявся від європейських та світових стандартів щодо зерна. Після того, як Україна визначивши для себе пріоритетні шляхи розвитку, поставила за
 

 
159

мету вступ до СОТ, питання гармонізації стандартів сільськогосподарської продукції набуло особливої актуальності.

За загальним визначенням міжнародні стандарти -- це документи, які обумовлюють характеристики товарів для здійснення взаємної торгівлі в різних країнах світу. Загальноприйнятими є стандарти, розроблені міжнародною організацією стандартизації (ІСО). Відповідно до міжнародних стандартів пшениця високої якості повинна містити 11-14% білка. [196] Уряд протягом 3 років займався питанням гармонізації українських стандартів на зерно з метою переходу до стандартів ЄС та СОТ. При цьому виявилося, що після введення нової методики товаровиробники не тільки не втратять прибутків від реалізації своєї продукції, а й матимуть можливість експортувати зерно за вищими цінами. На думку трейдерів, українське продовольство відповідає за якістю європейським стандартам, зокрема за рівнем білка -близько 12%. Введення нових стандартів пов'язане з низкою проблем, що потребують негайного вирішення [195].

По-перше це проблеми матеріально-технічного характеру. Період з 1 червня по 1 липня 2004 р., було визначено, як перехідний щодо запровадження нових стандартів, під час якого застосовуються як нові, так і старі стандарти. Але після закінчення цього строку, за логікою, всі структури, задіяні у процесі реалізації зерна, від товаровиробників до трейдерів та переробних підприємств повинні застосовувати нові стандарти. Цей період співпав з піком збирання врожаю і хоча Міністерством аграрної політики України було вжито відповідних заходів, забезпечення елеваторів відповідним обладнанням для проведення експрес-аналізу виявилося недостатнім. Як показує практика, навіть наприкінці серпня, коли за задумом повинні були повністю діяти нові стандарти, нова методика в регіонах була відомо далеко не всім товаровиробникам.

По-друге, проблеми організаційно-нормативного характеру. Введення нових стандартів вимагає відповідного нормативно-правового забезпечення. Нове законодавство повинно адаптувати українські норми до законодавства
 

 
160

ЄС та СОТ в цій галузі. Як зазначає Ю.С. Шемшученко, гармонізація систем національного та європейського права не може здійснюватися механічно. Це пов'язано з тим, що продовжує діяти принцип державного суверенітету кожної країни. В свою чергу, країни мають багато особливостей, які бережуть і не хотіли б розгубити їх в ході Інтеграційних процесів. Також не вироблено універсальних організаційних механізмів гармонізації відповідних правових систем та існують істотні недоліки в теоретичному вирішенні відповідних проблем, що стримує і їх практичне вирішення.[196, с.35].

Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 24 липня 2003 р. №1150 "Про недоліки в роботі окремих органів виконавчої влади із забезпечення продовольчої безпеки та заходи щодо стабілізації ринку

ОСЛ\СУВ\\№Ї.    Т\рО ДОВОІУЬЧих    товарів"     \Л^А     дррумілв    ІЛїН.\СТЄрСТВф     аграрної