Огляд місця події - слідча дія, яка проводиться з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи (статті 190, 315 КПК).

У Кримінально-процесуальному кодексі вказані різновиди огляду, кожний з яких може проводитись як окрема слідча дія - огляд місцевості, приміщень, що їх займають підприємства, організації, установи; предметів і документів; житла та іншого володіння особи (статті 190, 177 КПК); огляд місця події (ст. 190 КПК); огляд і ексгумація трупа (ст. 192 КПК).

Проблемі огляду завжди приділялася значна увага в юридичній літературі. Це цілком закономірно, враховуючи, що кожний цілеспрямований огляд є актом, який націлений на безпосереднє сприяння об'єкту, дає змогу установити властивість та ознаки цього об'єкта і його зв'язок зі злочинними подіями.

Першим із радянських криміналістів приділив увагу огляду І. М. Якимов^[40], який у монографії "Практичне керівництво до розслідування злочинів" навів методику проведення огляду. Фундаментальні дослідження були проведені колективами авторів НДІ криміналістики МВС СРСР^[41] і НДІ Прокуратури СРСР^[42] та ін. Якщо враховувати, яка увага приділялась огляду місця події в криміналістичній літературі, то можна зробити висновок, що огляду речових доказів, місця події при судовому розслідуванні приділялось уваги значно менше, ніж при досудовому слідстві.

Судовий огляд місця події складається зі сприймання, вивчення та оцінки судом і учасниками судового процесу обстановки приміщень, місцевості з метою встановлення об'єктивних умов здійснення злочину, характеру змін обстановки, визначення властивостей і ознак предметів, які перебувають у цьому місці і пов'язані з подією злочину. Місце злочину як об'єкт судового огляду характеризується сукупністю даних, що відображають обстановку місця огляду, а також тими змінами обстановки, які є наслідком здійснення злочинних дій. Вивчення всіх цих даних місця події є завданням судового огляду.

Слід зазначити, що основною складністю, як правило, є вивчення не загальної обстановки місця події, а тих змін, що спричинив злочин. З моменту вчинення злочину і до моменту проведення огляду судом проходить значний час, тому при судовому огляді не можна одержати такі самі наслідки і досягти тієї ж мети, що і при огляді під час досудового слідства. Незважаючи на ці особливості, судовий огляд дає суду підстави краще сприйняти і усвідомити те, що в ряді випадків іншим шляхом пізнати неможливо. Огляд місця події (ст. 315 КПК) здійснюється у випадках, коли суд визнає необхідним виконати цю слідчу дію. Огляд проводиться за участю всіх учасників судового розгляду, а коли цього вимагають обставини справи - за участю свідків, спеціалістів і експертів.

Які ж випадки спонукають суд до проведення судового огляду місця події? Л. Ю. Ароцкер формулює доцільність проведення огляду в таких випадках, коли:

1.  у суді виявляються нові обставини справи, перевірити які можна лише вивчивши обстановку місця події;
2.  не ознайомившись безпосередньо з обстановкою на місці події, суд не може з'ясувати зовнішні умови і механізм здійснення злочину;
3.  суду не зрозумілі окремі обставини справи, які викладені в протоколі огляду події та зафіксовані на ілюстраціях до протоколу (наприклад, розміри і колір предмета, їх взаєморозміщення, місце, де знайдені сліди, та інші речові докази тощо);
4.  деякі деталі обстановки на місці події по-різному тлумачаться в суді учасниками судового розгляду і визначити, хто з них правий, без огляду неможливо;
5.  у процесі досудового слідства не був проведений необхідний за обставинами справи огляд місця події або окремих його частин^[43].

З такою позицією вченого, який одним із перших у 1964 р. у своїй праці детально дослідив питання використання криміналістичної тактики у судовому розгляді, слід погодитися, тому що ця позиція підтверджена практикою.

У визначених випадках суд може провести судовий огляд і з'ясувати всі факти, які його цікавлять. Клопотання про проведення судового огляду місця події мають заявити як сторони процесу, так і суд за своєю ініціативою. У такому разі прокурору необхідно чітко визначити свою позицію з урахуванням тих рекомендацій, які запропоновані Л. Ю. Ароцкером, а також завдань, вирішення яких передбачається оглядом. Науковець також визначив завдання огляду місця подій, стверджуючи, що огляд проводиться для: а) "вивчення всієї обстановки місця події та окремих її частин, якщо виникли сумніви в суді або спір між учасниками процесу з приводу конкретних деталей обстановки і розміщення об'єктів на місці події; б) виявлення фіксації і вилучення не виявлених раніше слідчим слідів або інших речових доказів; в) визначення характеру та обсягу змін, що настали від злочину у звичайній обстановці даного місця; г) виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочину^[44].

Вивчаючи обстановку місця події, суд може краще з'ясувати як механізм злочину в цілому, так і окремих дій, які здійснені на місці події, визначити конкретні умови, за яких були здійснені які-небудь дії, встановити мотиви злочину і обставини, що сприяли його вчиненню.

Відомості, які були одержані при вивченні обставин на місці події, суд може використати для встановлення відповідності об'єктивної обстановки місця події, показань свідків, підсудного, потерпілого і на цій основі дати їм оцінку.

Якщо проаналізувати і узагальнити всі погляди на мету судового огляду місця події, можна зробити висновок, що:

1.  огляд місця події - це самостійна процесуальна дія;
2.  висновок складається з безпосереднього сприймання, вивчення і всебічного дослідження об'єктів огляду доступними суду засобами;
3.  це стосується об'єктів і зв'язків між об'єктами, які мають доказове значення.

Судовий огляд місця події - це форма продовження судового засідання, тому в його проведенні мають брати участь суд, підсудний, потерпілий, прокурор, захисник. У ряді випадків, коли це пов'язано з їх інтересами, в огляді беруть участь цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники. Перелік цих осіб, а також мету огляду, час і тактичні прийоми його проведення визначає суд. Слід зазначити, що у такому засіданні мають бути присутніми всі учасники судового розгляду, тому ніхто з них не може бути позбавлений права на участь в огляді.

Крім названих учасників судового огляду, які мають бути присутніми при огляді місця події, участь свідків, експертів, спеціалістів не є обов'язковою - їх участь можлива, якщо це визнає суд.

У ст. 315 КПК зазначається: "Суд, визнавши необхідним оглянути місце події, проводить огляд за участю прокурора, підсудного, його захисника та потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників, а коли цього вимагають обставини справи, то й з участю свідків і експертів". Які ж це обставини справи, коли при огляді місця події є необхідність залучати свідків та експертів? У законодавчому порядку це питання прямої відповіді не має. Тому у кожному випадку суд, вислухавши думку інших учасників, приймає відповідне рішення. Обставини справи, які вимагають участь свідка та експерта при судовому огляді, можуть бути різні.

Так, участь свідка в огляді необхідна, якщо:

а) він може допомогти суду у відновленні обстановки на місці події;

б) показати на місці, які зміни в обстановці настали внаслідок злочину;

в) його показання стосуються окремих деталей обстановки і з'ясувати їх без судового огляду важко.

Участь експерта під час огляду місця подій є доцільною у випадках, коли: а) експерту необхідно на місці події з'ясувати обставини, що стосуються предмета його експертного дослідження; б) суд визнає, що при проведенні експертизи він повинен враховувати дані, які належать до обставин місця події; в) суду необхідно ознайомитися з обстановкою місця події з метою з'ясування або перевірки висновків експертизи.

У цих випадках доцільно, щоб суд залучав експерта до участі в огляді і активно надавав йому в цьому допомогу. Характерно, що дії спеціаліста, який залучається до огляду, відрізняються від дій експерта при судовому огляді тим, що експерт використовує свою участь в огляді для експертного дослідження і обґрунтуванні висновків експертизи, а спеціаліст консультує суд або надає йому технічну допомогу при проведенні огляду. Одна й та сама особа може виступати в судовому процесі як експерт і як спеціаліст.

Державний обвинувач як учасник огляду місця події повинен допомагати суду в реалізації цієї дії, він також повинен підготуватися до огляду. З цією метою прокурору треба точно визначити мету і завдання огляду, кількість технічних помічників, а також те, які технічні засоби необхідно застосувати. Крім цього, необхідно:

1.  детально знати матеріали справи, особливо ті обставини, які мають відношення до огляду місця події. При цьому проаналізувати показання свідків, потерпілого; протокол огляду місця події під час досудового слідства; ознайомитися з фотознімками, схемами, планами та іншими документами, що стосуються огляду місця події;
2.  продумати і підготувати підстави для проведення огляду;
3.  визначити завдання огляду і скласти детальний план його проведення;
4.  визначити коло учасників огляду, в тому числі спеціалістів, технічних помічників;
5.  визначити, які технічні засоби необхідно застосувати при огляді і вжити заходів щодо їх забезпечення.

Державний обвинувач, якщо він заявив клопотання про проведення судового огляду місця події, повинен обґрунтовано і переконливо довести суду свої вимоги і добитися того, щоб суд задовольнив їх і виніс постанову (ухвалу) про проведення огляду місця події. При цьому в рішенні суду обов'язково має вказуватися, у зв'язку з чим проводиться огляд і для вирішення яких завдань. Прокурору на це необхідно звертати особливу увагу, оскільки в практичній діяльності суддів трапляються випадки, коли вони обмежуються тільки усним оголошенням рішення, що позбавляє огляд його належного процесуального оформлення і не відповідає вимогам ст. 315 КПК.

Після того як суд прибув на місце події, головуючий суду оголошує про продовження засідання. При цьому він нагадує учасникам про мету та завдання огляду і оголошує порядок огляду, роз'яснює учасникам їх права і роль при огляді. Після цього суд визнає межу огляду, що у більшості випадків є меншою, ніж при слідчому огляді. Державний обвинувач повинен мати свою позицію про порядок огляду і довести її до суду та учасників процесу. У той же час при огляді його обсяг може змінюватися, крім того, може виникнути необхідність огляду і таких об'єктів, які під час слідчого огляду не оглядалися.

Таким чином, визначення судом межі огляду на його початковому етапі є орієнтовним. При визначенні межі суд має з'ясувати у свідків та інших осіб, які зміни відбулися на місці події порівняно з періодом проведення слідчого огляду. Оглядаючи місце події, суд приділяє особливу увагу тій частині, де є зміни, які настали у зв'язку із вчиненням злочину.