Вказано, що покарання не завжди виконує своє призначення - не виправляє злочинців, а навпаки, деморалізує і розбещує їх, що в свою чергу дає підстави говорити про певну кризу інституту покарання у кримінальному процесі. У зв'язку з цим пропонується, як альтернативний спосіб боротьби із злочинністю, впровадження відновлювального правосуддя, яке визначене як орієнтований на вирішення проблеми підхід до злочинності, що передбачає участь самих сторін і суспільства в цілому в активних стосунках з юридичними органами. Відновлювальне правосуддя покликане не ліквідувати офіційне правосуддя, а надати йому, за рахунок використання визначеного способу розв'язання кримінальних ситуацій, відновлювальний характер.

Оскільки кримінальний суд - це змагання сторони обвинувачення і сторони захисту, а суддівство - професія, до того ж надзвичайно складна і відповідальна, зроблено висновок про неприйнятність впровадження у судову систему України англо-американської моделі суду присяжних засідателів. Такий висновок обумовлений як суто економічною непідготовленістю держави до такого кроку, так і відсутністю відповідної законодавчої бази, про що аргументовано доведено у підрозділі.

 Втілення в кримінальний процес України викладених у розділі пропозицій було б черговим кроком на шляху розвитку національного кримінально-процесуального права  у відповідності з європейськими стандартами.