53. Мораль та моральність у адвокатській діяльності
Успішне здійснення захисної діяльності вимагає від адвоката високих моральних якостей. Пояснюється це тим, що в діяльності адвоката значно частіше й гостріше, ніж у будь-який іншій юридичній діяльності, виникають ситуації, правильний вихід з яких залежить від дотримання не тільки правових норм, але і моральних принципів.
Беручи участь у вирішенні питань правосуддя, оцінюючи вчинки і дії людей, розкриваючи їхній психологічний зміст, захисник повинен мати на це моральне право. Бути принциповим, чесним, непримиренним до порушення прав і законних інтересів своїх підзахисних, мати власну думку, не піддаватися сугестивності, уміти відстоювати свої переконання і позиції.
Положення адвоката як члена громадської організації, честь і гідність якої він повинен всіляко оберігати і зміцнювати, ставить особливі, підвищені моральні вимоги до його поведінки не тільки під час безпосередньо виконання професійних обов'язків, а й поза межами його спеціальних знань (у сім'ї, побуті, суспільному житті тощо).
У поведінці захисника повинні проявлятися незмінна стриманість і коректність стосовно всіх учасників судового розгляду, інтелігентність і висока моральність. Професійний обов'язок адвоката - бути принциповим і послідовним у захисті.
Принципова, кваліфікована, психологічно грамотна діяльність адвоката є гарантією того, що порідшають або зникнуть у судовій практиці випадки, коли невинуватий - відданий суду, коли прийняте судовими органами рішення порушує законні права й інтереси обвинувачуваного.