6.5. Накладення та зняття заборони відчуження майна, яке є об'єктом спадкового договору

На нерухоме майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження, про що робиться напис на всіх примірниках договору та передається інформація до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, до Державного реєстру правочинів, Спадкового реєстру. Таку заборону відчуження може бути знято нотаріусом у разі смерті відчужувача на підставі свідоцтва РАЦСу про смерть. Але слід зазначити, що встановлюваний судом факт оголошення особи померлою та встановлення факту смерті прирівнюється за своїми правовими наслідками до фактичної смерті особи, тому підставою для зняття заборони відчуження може бути свідоцтво про смерть особи, видане РАЦСом на підставі рішення суду про оголошення особи померлою, встановлення факту смерті після набрання ними законної сили.

Але у реальному договорі перехід права власності до набувача може зумовлюватися не тільки смертю відчужувача, а й виконанням всіх умов договору. Зокрема, нотаріусу може бути необхідно встановити факт поховання відчужувача набувачем тощо. Тобто перевіряти виконання всіх умов договору уповноважується призначена особа, яка й має підтверджувати цей факт нотаріусу. У запропонованому авторами проекті відповідної заяви призначеної відчужувачем особи (див. проект № 75)надано декілька видів доказів від безспірного - свідоцтва про смерть до посилань на показання свідків. Уявляється, що нотаріус може перевірити наявність встановленого пам'ятника як особисто, так і на підставі наданих набувачем документів, зокрема, про оплату ритуальних послуг тощо. Тому у тих випадках, коли відчужувачем за договором не призначалася особа, яка мала здійснювати перевірку виконання його умов, а в тексті спадкового договору зняття заборони відчуження з об'єкту договору зумовлена виконанням всіх його умов, нотаріус при знятті такої заборони має скласти акт про виконання набувачем після смерті відчужувача всіх умов договору (див. проект № 17). Зрозуміло, що нотаріусам може не сподобатися зміст наведеного нотаріального акту, але для забезпечення інтересів відчужувачів вважається можливим і необхідним нотаріусу виїжджати на місце поховання відчужувача і особисто перевіряти факт встановлення пам'ятнику, особливо, коли надані набувачем докази викликають сумніви в їх достовірності.

Коли ж у договорі перехід права власності за спадковим договором зумовлений лише смертю відчужувача, то можна такий факт фіксувати й у спрощеному порядку. Після смерті відчужувача, що встановлюється за оригіналом свідоцтва про смерть, нотаріусу повертається первинний правовстановлюючий документ на нерухоме майно, що було предметом договору, який приєднується до примірника спадкового договору, який зберігається у справах нотаріуса. На повернутому примірнику правовстановлюючого документу нотаріус робить відмітку про перехід права власності до набувача у зв'язку зі смертю відчужувача за спадковим договором.