- здійснення заходів щодо державної підтримки товаровиробників, сприяння демонополізації і розвитку конкуренції, створення рівних умов для розвитку всіх форм власності та господарювання, виконання державних та регіональних програм соціального розвитку села;

- організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів масових професій для АПК;

- пропаганда досягнень науково-технічного прогресу в усіх галузях АПК;

- контроль за природокористуванням і вжиття заходів щодо охорони навколишнього середовища та моніторингу земель сільськогосподарського призначення Гончарук С. Т. Адміністративне право України: Навчальний посібник. - К., 2000. - С. 303. .

Мінагрополітики України має право:

1) одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

2) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками для розгляду питань, що належать до його компетенції;

3) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

4) створювати за погодженням з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади міжвідомчої комісії, експертні та консультативні ради, робочі групи;

5) здійснювати разом з відповідними органами виконавчої влади у межах своєї компетенції контроль за цільовим використанням коштів Державного бюджету України, виділених для реалізації затверджених в установленому порядку програм і заходів щодо розвитку галузей агропромислового виробництва;

6) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях і під час укладення міжнародних договорів України;

7) засновувати друковані видання для висвітлення в них питань державної аграрної політики, аграрної реформи, соціальної політики на селі.

Мінагрополітики України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами іноземних держав.

Мінагрополітики України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Нормативно-правові акти Мінагрополітики України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Рішення Мінагрополітики України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і громадянами.

Мінагрополітики України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Мінагрополітики України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади в установленому законодавством порядку Президент України Основні підсумки та перспективи розвитку аграрної реформи в Україні: Доповідь Прем'єр-міністра України А.К.Кінаха на Всеукраїнській нараді з питань пореформеного розвитку аграрного сектора 11 березня 2002 р. // Економіка АПК. - 2003. - № 3. - С. 11-19..

ВИСНОВОК

Україна -- аграрно-промислова держава, а це зумовлює суспільну необхідність відповідного державно-правового регулювання сільського господарства, обсягового аграрного законодавства та сучасної системи органів державного управління цією першорядною галуззю народного господарства. Саме вона виробляє продукти харчування, сільськогосподарську сировину для легкої промисловості. Виходячи із діалектичного взаємозв'язку і взаємозалежності цілого ряду суспільних економічних виробничо-господарських і ринково-економічних і соціальних факторів, державно-правове регулювання спрямоване на визначення цілей, завдань і змісту аграрної політики держави та забезпечення її реалізації. Остання зумовлена суспільною потребою відповідного законотворчого і нормативно-правового закріплення та належного правозастосування в цих ланках державних владних і виконавчих структур, усій системі колективних, державних і приватних товаровиробників та підприємців.

Державно-правове регулювання сільського господарства становить собою сукупність заходів щодо визначення системи органів державного управління, які відають цією складовою народного господарства, прийняття і належного виконання аграрних законів і нормативно-правових актів про сільське господарство, закріплення кола повноважень (компетенції) цих органів. Державне регулювання сільського господарства охоплює систему державних інспекцій і контролю за діяльністю колективних, державних, приватних товаровиробників, а також визначення кола і правосуб'єктності сільськогосподарських державних і колективних підприємств, установ, організацій, діяльність яких здійснюється з участю державно-правового регулювання сільського господарства.