Адміністративно-правовий статус міністерств - курсовая работа

Сторінки матеріалу:

Размещено на http:/mego.info

Размещено на http:/mego.info

Вступ

міністерство виконавчий влада право

Центральні органи виконавчої влади займають другий рівень в системі органів виконавчої влади. До системи центральних органів виконавчої влади України належать міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Відповідно до п. 9-1 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади. [9]

Міністерство є найважливішим видом центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністерства є єдиноначальними органами. Міністр входить до складу Кабінету Міністрів України, а тому як політичний діяч (політик) не є державним службовцем.

Напрями діяльності міністерств та відомств відображені в Державній програмі економічного та соціального розвитку, в якій відповідно до результатів соціально-економічного розвитку країни, наявних проблем та впливу очікуваних змін зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної ситуації на національну економіку, визначено термінові заходи Кабінету Міністрів України, цілі, пріоритети соціально-економічного розвитку та основні заходи щодо реалізації державної політики.

Кожне міністерство та відомство виконує властиві йому функції та визначені завдання. Разом із тим, їх діяльність спрямована на формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального захисту дітей, у тому числі дітей-інвалідів, створення безперешкодного доступу до навчальних закладів та інших інфраструктур.

Метою цієї курсової роботи є ретельне та послідовне дослідження міністерств в структурі органів виконавчої влади, повноваження міністерств та особливий статус їх керівників, доречним буде попередньо ознайомитися з поняттям та правовим положенням органів виконавчої влади та їх класифікацією, звернути увагу на територіальні органи міністерств та їх взаємодію з іншими суб'єктами публічної адміністрації. Всі ці питання будуть розкриті з допомогою теоретичного матеріалу, періодичних видань та нормативно-правових актів.

1. Загальний огляд джерел за темою курсової роботи

Відповідно до п. 9-1 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Ст. 113 Конституції України визначає, що вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує й координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом України та в межах, передбачених Конституцією України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених ст. 85, 87 Конституції України. Правовий статус Кабінету Міністрів (Уряду) України визначає Конституція України (ст. 113-117), інші нормативні акти.

Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. «Про систему центральних органів виконавчої влади» встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління. Такі органи утворюються та діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади.

До центральних органів виконавчої влади (цей термін застосовується Конституцією, див., наприклад, ст. 114) належать ті, що керують відповідними галузями або здійснюють функціональне (міжгалузеве) управління. Це міністерства; державні комітети (державні служби); центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Правовий статус міністерств та інших центральних органів виконавчої влади визначається указами Президента України від 15 грудня 1999 р. «Про систему органів виконавчої влади», «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» та від 12 березня 1996 р. «Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади», а також положеннями про кожне окреме міністерство або відомство, які розробляються Кабінетом Міністрів України і затверджуються відповідними указами Президента України. Крім того, у своїй діяльності міністерства та інші центральні відомства керуються Конституцією України та її законами, постановами Верховної Ради України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України. Міністри входять до складу Кабінету Міністрів України.

Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. №1573/99 та наступними змінами до нього сформовано такий склад міністерств: економіки та з питань європейської інтеграції, промислової політики, аграрної політики, внутрішніх справ, екології та природних ресурсів, палива і енергетики, закордонних справ, культури і мистецтва, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оборони, освіти і науки, охорони здоров'я, праці та соціальної політики, транспорту, фінансів, юстиції.

2. Поняття і правове положення органу виконавчої влади

міністерство виконавчий влада право

Основними суб'єктами адміністративного права є органи виконавчої влади, які разом з органами законодавчої та судової влади становлять єдиний державний апарат.

Орган виконавчої влади (ОВВ) - це частина державного апарату (організація), яка має власну структуру і штат службовців, територіальний масштаб діяльності та в межах встановленої компетенції здійснює від імені і за дорученням держави функції державного управління в економічній, соціально-культурній, адміністративно-політичній сферах. [2]

Основні властивості органів виконавчої влади:

1. ОВВ є основними (після Президента України) функціонально-галузевими носіями виконавчої влади в державі і статус органу виконавчої влади закріплений за ними в нормативному порядку.

2. Вони є найважливішою складовою органів державного управління та державного апарату в цілому.

3. Об'єднані єдиним керівництвом і підпорядкуванням, внаслідок чого діють узгоджено та цілеспрямовано.

4. Кожен з органів цієї системи наділений державою специфічною компетенцією у сфері держаного управління і реалізації державної виконавчої влади. Компетенція - це певний обсяг державної діяльності, покладений на конкретний орган, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має право вирішувати у процесі практичної діяльності.

5. Система органів виконавчої влади справляє регулюючий вплив на всі сфери державного та суспільного життя.

6. У межах своєї компетенції органи виконавчої влади самостійні в організаційному та функціональному відношеннях. Реалізуючи свою компетенцію, виконуючи положення законів і правових актів інших державних органів, ОВВ мають повноваження розпоряджатися з конкретних питань та приймати підзаконні нормативні акти.

7. ОВВ здійснюють специфічний вид державної діяльності, яка за змістом є виконавчо-розпорядчою. У процесі виконавчої та розпорядчої діяльності ОВВ діють юридично-владно, застосовуючи різні правові засоби нормотворчого, оперативно-виконавчого та юрисдикційного (правоохоронного) характеру. [4]

Правове становище, завдання, функції, в цілому правовий статус органів виконавчої влади визначається відповідно Конституцією України, окремими законами та підзаконними актами, зокрема указами Президента України, постановами Уряду, а також відомчими нормативними актами.

Адміністративно-правовий статус органу виконавчої влади передбачає норми про цілі, завдання, функції та принципи діяльності; норми, що регламентують порядок створення, реорганізації та ліквідації, структуру, підпорядкованість органу та норми, які визначають його повноваження. [2]

3. Класифікація органів державної виконавчої влади

За масштабом діяльності:

1) Вищі органи державної виконавчої влади (виконавчо-розпорядча діяльність яких поширюється на всю територію України - Кабінет Міністрів України). Ст. 113 Конституції України визначає, що вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує й координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом України та в межах, передбачених Конституцією України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених ст. 85, 87 Конституції України. Правовий статус Кабінету Міністрів (Уряду) України визначає Конституція України (ст. 113-117), інші нормативні акти.

Склад Кабінету Міністрів України:

Прем'єр-міністр;

Перший віце-прем'єр-міністр;

віце-прем'єр-міністри;

міністри.

Посада Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів за характером повноважень, порядком призначення на посади та звільнення з посад належать до політичних, а не до категорій посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу».

Прем'єр-міністр як глава Уряду України керує роботою Кабінету Міністрів, спрямовує її на виконання Програми діяльності уряду, схваленої Верховною Радою України. Перший віце-прем'єр-міністр та віце-прем'єр-міністри згідно з розподілом повноважень забезпечують виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, координують виконання заходів із відповідних питань міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, не здійснюючи при цьому безпосереднього керівництва їх роботою.

З метою реалізації покладених на нього завдань і функцій виконавчої влади в межах наданої компетенції Уряд видає обов'язкові до виконання постанови та розпорядження з різноманітних питань господарського, соціально-культурного та адміністративно-політичного характеру.

Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. «Про систему центральних органів виконавчої влади» встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління. Такі органи утворюються та діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади.

2) Центральні органи виконавчої влади керують відповідними галузями або здійснюють функціональне (міжгалузеве) управління. У свою чергу центральні органи виконавчої влади поділяються на такі, діяльність яких координується та спрямовується Кабінетом Міністрів через інші центральні органи виконавчої влади. Відповідно до іншої класифікації розрізняють три групи центральних органів виконавчої влади (далі - ЦОВВ): ЦОВВ, керівники яких входять до складу Уряду (на сьогодні такими органами є міністерства), державні комітети України та інші органи виконавчої влади (комітети, адміністрації, агентства, служби, департаменти та інші). [8]

Структуру центрального органу виконавчої влади затверджує його керівник. Фінансове забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Визначальною ланкою, головними суб'єктами в системі цих органів є міністерства.