Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій - тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення або організатором зборів, мітингу, вуличного походу, демонстрації,- тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

(Доповнено статтею 185 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від

03.08.88   p. № 6347-ХІ; із змінами, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 02.06.2005 p. № 2635-IV)

1.  Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій (див. також коментар до ст. 185 КУАП).

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (формальний склад). Заради справедливості зазначимо, що окрім норм Конституції України (зокрема, статті 39 Основного Закону), законодавчо встановленого порядку проведення зборів і зібрань досі в Україні не існує. Тож порушення встановленого порядку на практиці означає проведення таких зборів, мітингів, походів, демонстрацій без повідомлення відповідних органів виконавчої влади або місцевого самоврядування чи за наявності прямої заборони суду.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку) - ч. 1 цієї статті; особливий (фізична осудна особа, яка вже піддавалася адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення або є організатором зборів, мітингу вуличного походу або демонстрації).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.