1. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у ви­бухонебезпечних цехах особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно ство­рило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, -

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з по­збавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

1. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі на­слідки, -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1.  Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних виробництвах може при­звести до вибухів, пожеж, пошкодження або знищення майна, загибелі багатьох людей. Діяння, передбачене ст. 273 КК, є одним із найнебезпечніших посягань на безпеку виробництва. Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є суспільні відноси­ни, що забезпечують безпеку вибухонебезпечних виробництв (включаючи безпеку праці).

Потерпілими від злочину, передбаченого ст. 273 КК, можуть бути «як працівники вибухонебезпечних підприємств (цехів), так і сторонні особи» (п. 13 абз. 5 зазначеної Постанови).

1.  Об’єктивна сторона. Зазначене у ст. 273 КК діяння має бути вчинене у визна­ченому місці - вибухонебезпечному підприємстві або у вибухонебезпечному цеху. До вибухонебезпечних належать підприємства або окремі цехи, що використовують, на­приклад, аміак, ацетон, бензин, бутан, доменний газ, силон, метан, спирт, толуол, кок­совий газ, ефір, сірководень, сірковуглець, уайт-спірит як сировину або основний про­дукт, або ці речовини виділяються при виробництві. Вибухонебезпечними визнаються підприємства і цехи, що виробляють вибухонебезпечні речовини, порох і боєприпаси. До вибухонебезпечних належать також деякі цехи збагачувальних і брикетних фабрик (наприклад, цех термічного сушіння, подрібнювальний і пресувальний цехи). Це може бути і хімічна лабораторія, де в результаті різноманітних дослідів утворюються вибу­хонебезпечні речовини. До вибухонебезпечних підприємств належать і шахти, небез­печні через можливість виділення газу (метану), або через наявність вугільного, сірча­ного або сульфідного пилу, це також шахти з розробки вугільних пластів, схильних до раптових викидів вугілля і газу або ж до самозаймання копалини.

Відповідальність за ст. 273 КК може настати при вибухах речовин, що зумовили визнання підприємства (цеху) вибухонебезпечним.

Належність підприємства (цеху) до вибухонебезпечних визначається не характером наслідків, що настали, а «категорією і класом виробництва, встановленими техноло­гічним регламентом» (п. 11 абз. 1 зазначеної Постанови). Ці категорії, класи і подібні до них характеристики встановлюються проектними організаціями, міністерствами, виробничими об’ єднаннями, Держгірпромнаглядом та його територіальними органа­ми і деякими іншими організаціями як для підприємства в цілому, так і для окремого його комплексу, а також для різноманітних основних (цех, ділянка, відділення) і до­поміжних (склади, лабораторії) виробничих підрозділів, зовнішнього обладнання, вугільних пластів та інших об’єктів промисловості, сільськогосподарських і інших підприємств. Діяння, що викликало вибух і заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого або загибель людей на виробництві, не віднесеному в установленому порядку до ви­бухонебезпечного, має кваліфікуватись як службова недбалість (ст. 367 КК), або як злочин проти безпеки праці (статті 271, 272 КК), або як злочин проти життя чи здоров’я особи (статті 119, 128 КК). Тому до матеріалів кримінальних справ про злочини, пе­редбачені ст. 273 КК, необхідно додавати копії нормативних актів (наказів, положень, регламентів тощо) про віднесення підприємства (цеху) до певної категорії (класу) вибухонебезпечності (див. п. 12 зазначеної Постанови).

Для встановлення змісту порушення потрібно також звертатися до спеціальних правил, що передбачають дотримання заходів безпеки на вибухонебезпечних підпри­ємствах (цехах) від вибухів і супутніх їм пожеж, отруєнь та інших тяжких наслідків (див., наприклад, Інструкцію з організації безпечного ведення вогневих робіт на ви- бухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об ’єктах, затверджену наказом Мі­ністерства праці та соціальної політики України № 255 від 5 червня 2001 р. // ОВУ. - 2001. - № 27. - Ст. І2І8). Зазначені правила в технічній літературі і нормативно-тех­нічних документах іменуються правилами вибухобезпечності. Відповідно до Держ­стандарту 12.1.010-76 вибухобезпечність - це «стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху, або у випадку його виникнення відвертається вплив на людей небезпечних і шкідливих факторів, що викликаються ним, і забезпечується зберігання матеріальних цінностей» (ГОСТ І2.1.0І0-76 (СТ СЭВ 3517-8І). - М. : Гос­стандарт СССР, І976. - С. І2). Відповідно до цього для забезпечення вибухобезпеки необхідне дотримання, по-перше, правил, спрямованих на відвернення можливості вибуху, і, по-друге, правил, призначених для захисту людей і матеріальних об’єктів від небезпечних наслідків вибуху, якщо він все ж таки трапиться.

Порушення правил, що забезпечують безпеку виробництва на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, може полягати в палінні у приміщен­ні вибухонебезпечного цеху, користуванні відкритим вогнем у газовій (метановій) шахті, веденні робіт за відсутності належної вентиляції тощо.

Порушення на вибухонебезпечному підприємстві (у цеху) інших правил безпеки (наприклад, про охорону праці, виконання робіт з підвищеною небезпекою) не містить ознак злочину, передбаченого ст. 273 КК. У таких випадках порушення, що мали міс­це, слід кваліфікувати за ст. 271 або ст. 272 КК.

Значна частина вибухонебезпечних підприємств (цехів) водночас є і пожежоне- безпечними. Порушення на таких вибухопожежонебезпечних виробництвах вста­новлених законодавством вимог пожежної безпеки може як створити загрозу заги­белі людей або настання інших тяжких наслідків внаслідок можливої пожежі або вибуху, так і спричинити реальні наслідки. Тому порушення на вибухопожежоне- безпечному підприємстві (у цеху) встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно могло спричинити вибух чи пожежу або спричинило вибух, за відсутності людських жертв, інших тяжких наслідків підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 273 КК. Те саме діяння, якщо воно спричинило вибух і пожежу з наслідками, які не є тяжкими, кваліфікується за сукупністю ч. 1 ст. 270 КК (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) і ч. 1 ст. 273 КК (див. п. І3 абзаців І та 2 зазначеної Постанови).
 

Порушення на вибухопожежонебезпечному підприємстві (у цеху) встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило вибух і пожежу, що призвело до загибелі людей, майнової шкоди в особливо великому розмірі або до інших тяжких наслідків, має кваліфікуватися за сукупністю ч. 2 ст. 270 та ч. 2 ст. 273 КК (див. п. 13 абз. 3 зазначеної Постанови). Те саме діяння, якщо воно спричинило пожежу з такими ж наслідками, належить кваліфікувати за сукупністю ч. 2 ст. 270 та ч. 1 ст. 273 КК (див. п. 13 абз. 4 зазначеної Постанови).

1.  Наслідками злочину є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 КК); загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 273 КК).

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 272 КК).

Шкода здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст. 271 КК).

Загибель людей (див. коментар до ст. 271 КК).

Інші тяжкі наслідки (див. коментар до ст. 272 КК).

1.  Між порушеннями правил безпеки і зазначеними в ст. 273 КК наслідками необ­хідне встановлення причинного зв ’язку.
2.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формою вини.
3.  Суб’єкт - спеціальний: особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Ними можуть бути: громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники підпри­ємств, головні інженери, начальники цехів, їхні заступники, механіки, завідувачі вен­тиляцією, начальники ділянок, майстри тощо), робітники та службовці вибухонебезпеч­них цехів і підприємств. Сторонні для цих виробництв особи, які знаходились з дозво­лу (правомірно) на таких підприємствах (практиканти, працівники інших установ та організацій, екскурсанти тощо), внаслідок реальної можливості усвідомлювати осо­бливу небезпечність таких виробництв також можуть нести відповідальність за ст. 273 КК, якщо до їхнього відома у встановленому порядку були доведені вимоги щодо необ­хідності дотримання правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах.