1. Належними є докази, які містять інформацію щодо пред  мета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосу  ються предмета доказування.
2. Сторони мають право обґрунтовувати належність кон  кретного доказу для підтвердження їхніх вимог або запере  чень.
3. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирі  шенні справи не беруться до уваги.
4. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені пев  ними засобами доказування, не можуть підтверджуватися нія  кими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо  таких обставин не виникає спору.

1. Коментована стаття містить правила про належність та допустимість доказів.

Належними є докази, що відносяться до предмета доказування. Суд має відібрати тільки ті докази, що містять інформацію щодо предмета доказування, виключивши з процесу доказування докази, що не відносяться до справи, наявність яких

189

ускладнює процес доказування, встановлення дійсних обставин справи, затягує розгляд справи. При цьому сторони, щоб переконати суд у належності того чи іншого доказу, мають право обґрунтовувати його належність для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

2. Правила про допустимість доказів закріплено у ст.ст. 69 та 70 КАС України, у яких встановлено вимоги: а) про використання тільки засобів доказування, тобто джерел доказів, що перелічені у ст. 69 КАС України, отриманих з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів, адже ч. З коментованої статті містить пряму заборону суду при вирішенні справи брати до уваги докази, одержані з порушенням закону; про необхідність підтвердження обставин, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, саме цими засобами доказування, виключенням з цього правила, для забезпечення економічності і оперативності процесу, є випадки, коли щодо таких обставин не виникає спору.