Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 81. Призначення судової експертизи

Сторінки матеріалу:

  • Стаття 81. Призначення судової експертизи
  • Сторінка 2
  1. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи  і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, тех  ніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
  2. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду  питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст

204

 

питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.

  1. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити  суд призначити експертизу і доручити її проведення відповід  ній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сто  рони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд  повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.
  2. Якщо проведення експертизи доручено експертній уста  нові, її керівник має право доручити проведення експертизи  одному або кільком експертам, якщо судом не визначено кон  кретних експертів, у разі потреби - замінити виконавців екс  пертизи, заявити клопотання щодо організації проведення до  сліджень поза межами експертної установи.
  3. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає екс  перта про кримінальну відповідальність за завідомо неправди  вий висновок та за відмову без поважних причин від виконан  ня покладених на нього обов'язків.

1. Об'єктивне, аргументоване, основане на законні вирішення справ, що входять до компетенції адміністративного суду й стосуються діяльності різноманітних галузей та сфер державної діяльності, потребують знань, які виходять за межі тих, якими повинні володіти судді таких судів. Тому законодавець визначив у ч. 1 коментованої статті можливість призначення експертизи.

Експертиза (франц. expertise, від лат. - expertus - досвіче-ний, випробуваний) - вивчення, перевірка, аналітичне дослідження, кількісна чи якісна оцінка висококваліфікованим фахівцем, установою, організацією певного питання, явища, процесу, предмета тощо, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері суспільної діяльності-

Отже, головним призначенням експертизи в адміністративному судочинстві є якісна оцінка фахівцем (фахівцями) з урахуванням вимог законодавства обставин справи, усвідомлення та оцінка яких виходять за межі обов'язкових знань суддів адміністративного суду. Як свідчить зміст ч. 2 коментованої статті, такими знаннями є спеціальні знання в галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо. Він дещо відрізняється від позицій законодавця щодо обставин призначення експертизи в ін-

205

Ж:             Ш--

   

ших видах судового провадження та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Так, наприклад, ст. 75 КПК України встановлює, що експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Більш лаконічно визначає роль експерта ст. 273 КпАП України. Вона встановлює, що експерт призначається у випадках, коли виникає необхідність у спеціальних знаннях. Тому слід визнати, що чітко встановленого кола обставин, коли повинна бути призначена експертиза, в нашому законодавстві немає Це пов'язано з тим, що в останні роки процес збільшення спеціальних знань, якими не повинні володіти судді адміністративних судів відповідно до їх кваліфікаційних вимог, розвивається у геометричній прогресії, тому чітко визначити коло тих питань, для вирішення яких в адміністративному судочинстві слід залучати експертів, навряд можливо. У зв'язку з цим учасники адміністративного судочинства, а також судді повинні звертатися за допомогою фахівця в тій чи іншій галузі знань у тому випадку, коли рішення по справі повинно ґрунтуватись на використанні знань, що знаходяться поза межами визнаних необхідними кваліфікаційних вимог до суддів адміністративних судів.

В останні роки виникли нові галузі права та законодавства, предметом регулювання яких є специфічні суспільні відносини, що потягло за собою нову термінологію, нові поняття тощо, зміст яких не завжди збігається із загально визначеними в юридичній практиці та чинному законодавстві поняттями. Це стосується основних понять та їх застосування в морській практиці, митній та банківській справі тощо. Тому, адміністративний суд за своєї ініціативою або за клопотанням сторін повинен призначати експертизу. Виключенням при цьому можуть бути випадки, коли юридичні факти, на аналізі яких наполягають сторони, не мають потреби в доведенні і вважаються встановленими без підтвердження їх доказами. Не підлягають доведенню факти, визнані адміністративним судом як загальновідомі. За-гальновідомість може мати різний характер. В одному випадку факт може бути всесвітньо відомий (наприклад, дата польоту людини в космос), в іншому - відомий у межах країни, міста, району (наприклад, факт землетрусу, посухи). Не підлягають доведенню і не включаються в зв'язку з цим у предмет доведен-

206

 

ня факти, преюдиційно встановлені рішенням адміністративного суду чи вироком по іншій справі. Преюдиція означає вирішення й полягає в тому, що обставини, встановлені рішенням адміністративного суду при розгляді одного спору, не доводяться знову при розгляді інших спорів, якщо в них беруть участь ті ж самі сторони. Первісний висновок адміністративного суду про факт має обов'язкове значення і при розгляді іншого спору.

Вирок суду, що набув чинності по кримінальній справі, має обов'язкову силу для адміністративного суду, що розглядає спір, але лише з питань про те, чи мали місце дії і ким вони здійснені.

Рішення суду за цивільною справою, що набрало чинності, також обов'язкове для адміністративного суду, що розглядає спір з питань про факти, встановлені судом і мають значення для розгляду адміністративного спору.

Зважаючи на значимість висновків експерта у вирішенні справ у адміністративному суді, законодавець визнав, що здійснення експертної діяльності ґрунтується на законодавчо закріплених принципах, основними з яких є: компетентність, незалежність і об'єктивність осіб, що проводять експертизу; відповідність їх дій чинному законодавству; комплексний підхід до вивчення об'єкта експертизи на основі новітніх знань; перевірка дотримання норм і правил технічної та екологічної безпеки, вимог, стандартів і нормативів, міжнародних угод; врахування громадської думки щодо об'єкта експертизи; відповідальність за достовірність і обґрунтованість експертних висновків.

Частина 2 ст. 81 КАС України зазначає, що вирішення питання відносно необхідності призначення експертизи у справі є прерогативою суду, причому він визначає також кількість питань, що повинен розв'язати експерт, та їх зміст. Решту клопотань осіб, що беруть участь у справі відносно необхідності призначення експертизи, перед експертом та зміст питань суд може відхиляти своєю мотивованою ухвалою. При розгляді клопотання осіб щодо призначення експертизи суд повинен довести до них, що витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи; експертам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу. Особливо слід зазначити, що у разі несплати судової експертизи у

207

   

строк, встановлений судом, суд може скасувати ухвалу про призначення судової експертизи. Відповідно до ст. 92, якщо призначення експертизи здійснюються за ініціативою суду, відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Втрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Це було зроблено постановами КМУ "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів та спеціалістів" від 1 липня 1996 року № 710 та "Про затвердження Переліку державних платних послуг, які надаються науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції" від 7 серпня 1999 р. № 1432.

3. Перелік осіб, які беруть участь у справі, визначений у ст. 47 КАС України. В ній визначено, що до їх кола належать сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Цей перелік є імперативним, тобто інші особи, які можуть бути зацікавлені в результатах справи, не мають права подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта.

Відповідно до п. З ст. 11 Кодексу вони (за винятком тих, які не мають адміністративної дієздатності (див. ст. 48 Кодексу та коментар до неї) розпоряджаються своїми вимогами на свій розсуд, в тому числі й правом клопотання про проведення експертизи.

Особливо слід відмітити положення, визначене у п.З цієї статті, відносно того, що особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.

Це зовсім нове правило, яке стосується вибору експерта (експертного закладу), для вирішення питань, що потребують застосування спеціальних знань, оскільки ні в кримінальному, ні в господарському та інших видах судових проваджень таких прав особи, що приймають участь у цих видах проваджень, не мають.

Щодо кола експертних установ, яким може бути доручено проведення відповідної експертизи, воно є досить широким.

208

 

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать:

  • науково-дослідні установи судових експертиз Міністер  ства юстиції України;
  • науково-дослідні установи судових експертиз, судово-ме  дичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони  здоров'я України;
  • експертні служби Міністерства внутрішніх справ Украї  ни, Міністерства охорони України, Служби безпеки України та  Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюються судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Ст. 2 Інструкції (Наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5) визначає, що основними видами експертиз, які проводяться в експертних установах,є:

криміналістична;

ґрунтознавча;

біологічна;

інженерно-технічна;

автотехнічна;

транспортно-трасологічна;

пожежно-технічна;

будівельно-технічна;

бухгалтерська;

товарознавча, зокрема автотоварознавча;

комп'ютерної техніки та програмних продуктів;

пс ихо л о гічна,

Експертизи та інші дослідження в експертних установах проводяться співробітниками, які мають вищу освіту, пройшли відповідну підготовку та атестовані як експерти певної спеціальності.

Експертизи та інші дослідження в експертних установах можуть проводитись також позаштатними працівниками цих установ. Комплектування складу позаштатних працівників та встановлення порядку їхньої діяльності покладається на керівника експертної установи.

209