1. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені  докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути  Іідтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те,  до надання потрібних доказів може стати неможливим або  ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з  якою метою потрібно їх забезпечити.
2. Заява про забезпечення доказів подається до суду, який  розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкри-  го - до місцевого адміністративного суду, на території якого  можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення до  казів.

1. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом  п'яти днів після її надходження з повідомленням сторін та ін  ших осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засі  дання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешко  джає розгляду заяви.
2. У разі обґрунтованої вимоги особи, яка подала заяву про  забезпечення доказів, а також, якщо не можна встановити, до  кого може бути згодом висунуто вимоги, заява про забезпечен  ня доказів розглядається судом невідкладно лише за участю  особи, яка подала заяву.
3. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою,  яку може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечен  ня доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає  розгляду справи.

6. Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні  доказів суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення до  казів визначаються порядок і спосіб її виконання.

1. Ухвала про відмову в забезпеченні доказів може бути  оскаржена особою, яка звернулася із заявою про забезпечення  доказів.
2. Забезпечення доказів здійснюється за загальними прави  лами вчинення відповідних процесуальних дій.

;ЧД ,  ..

1. У частині 1 коментованої статті перелічені відомості, які повинна містити заява про забезпечення доказів, до яких віднесено: а) вказівка на докази, які необхідно забезпечити; б) обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; в) обстави-

194

ни, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим; г) вказівка на справу, для якої потрібні ці докази, або мету їх забезпечення. У заяві також необхідно зазначити, до якого суду та ким її адресовано, підпис особи тощо.

1. Частинами 2 та 3 коментованої статті встановлено вибір  суду, до якого подається заява про забезпечення доказів та вста  новлені строки її розгляду. Заява подається до суду, який роз  глядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито -  до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть  бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів і роз  глядається протягом п'яти днів після її надходження. Про дії  щодо забезпечення доказів повинні повідомлятися особи, які  беруть участь у справі, але їх неприбуття у судове засідання  якщо вони були належним чином повідомлені про його час та  місце, не перешкоджає розгляду заяви.
2. Заява про забезпечення доказів може бути розглянута су  дом невідкладно лише за участю заявника, без участі осіб, які  беруть участь у справі, якщо на це існують ґрунтовні причини  (загроза знищення, приховування доказів тощо), які вказують  ся в заяві, а також і у випадку, якщо не можна встановити, до  кого може бути згодом висунуто вимоги.
3. Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні  доказів суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення до  казів визначаються порядок і спосіб її виконання. Ухвалу про  забезпечення доказів може бути оскаржено. Оскарження ухва  ли про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також  не перешкоджає розгляду справи. Ухвала про відмову в забез  печенні доказів може бути оскаржена лише особою, яка зверну  лася із заявою про забезпечення доказів.
4. Забезпечення доказів здійснюється за загальними прави  лами вчинення відповідних процесуальних дій (див. ст.ст. 77-  81 КАС України та коментар до них).