У законодавстві щодо цивільних правовідносин і, зокрема, спадкових існують такі умови, що, безсумнівно, мають бути повідомлені заповідачу нотаріусом або адвокатом перед написанням та посвідченням змісту заповіту, оскільки мають стосуватись певних правовідносин, які спадкоємцю або заповідачу після його смерті змінити буде неможливо. Тому особливу увагу нотаріусу слід приділяти саме визначенню справжнього волевиявлення заповідача, а це неможливо здійснити без короткої, але змістовної консультації щодо всіх можливих варіантів передачі майна конкретним особам, як у порядку спадкування, так і за іншими цивільними правочинами.

Аналіз глави 85 ЦК, що регулює питання спадкування за заповітом свідчить про різні характерні риси тих чи інших елементів спадкових правовідносин, за якими можна узагальнити суто нормативно визначені і теоретично обґрунтовані види заповітів та запропонувати свою класифікацію видів заповітів за різними критеріями. А саме:

I. За способом розподілу майна:

1)    простий;

2)    частковий (ст. 1236 ЦК);

3)    натуральний;

4)    пропорційний;

5)    змішаний;

II.За характером розпоряджень заповідача:

1)    із заповідальним відказом (статті 1237-1239 ЦК);

2)    з покладенням на спадкоємців обов'язків (ст. 1240 ЦК);

3)    з умовою (ст. 1242 ЦК);

4)    з встановленням сервітуту (ст. 1246 ЦК);

5)    з підпризначенням спадкоємців (ст. 1244 ЦК);

6)    з позбавленням прав на спадкування (ст. 1249 ЦК):

-   з вказівкою причин усунення від права на спадкування;

-   без зазначення причин усунення від права на спадкування;

-   шляхом незазначення в заповіті;

ІІІ. За суб'єктним складом:

1)    особистий заповіт (ст. 1233 ЦК);

2)    заповіт подружжя (ст. 1243 ЦК);

IV. За особливостями процедури посвідчення заповіту:

1)    секретний (ст. 1249 ЦК);

2)    з участю свідків (ст. 1253 ЦК);

3)    у якому бере участь або зазначається його потенційний виконавець. Наведена класифікація, по-перше, дає можливість узагальнити риси

усіх видів заповітів та вдосконалити поняття "заповіт".

Так, заповітом має визнаватися посвідчене у встановленому законом порядку особисте розпорядження фізичної особи, в якому вона визначає на випадок її смерті спадкоємців, яким бажає передати належні їй на праві власності майно та особисті немайнові права, а також може зазначати умови прийняття спадщини та інші, передбачені законом розпорядження (заповідальний відказ).

По-друге, така класифікація спрямована на забезпечення послідовності дій нотаріусів, вони, знаючи сутність кожного виду, можуть надати ґрунтовну консультацію щодо різних видів заповітів та з урахуванням конкретної життєвої ситуації, запропонувати особі найкращий спосіб охорони її прав на випадок смерті.

Адвокати також можуть порадити своїм клієнтам з урахуванням конкретних життєвих ситуацій найкращий спосіб захисту їх прав на випадок смерті, зокрема посвідчення спадкового договору чи складення певного виду заповіту, запропонувати свою допомогу при підготовці проектів заповіту, спадкового договору чи договору довічного утримання. Широкі верстви населення також нині здатні свідомо вибрати вид заповіту, який відповідатиме їхній волі, адже Центр правових досліджень Фурси пропонує увазі читачів серію "Правовий всеобуч населення", у якій протягом року опубліковано такі книги: "Спадкування за законом та заповітом", де можна знайти інформацію про різні види заповітів, "Спадковий договір", "Договір довічного утримання", у яких розкривається матеріальна природа цих правочинів, процесуальний порядок їх посвідчення та даються проекти таких договорів.

Автори вважають доцільним зупинитися на аналізі характерних особливостей різних заповітів та подати їхні проекти з метою сприяти нотаріусам у наданні консультацій правового характеру особам, які звертатимуться до них за допомогою.

За способом розподілу майна нотаріус може порекомендувати особі посвідчити такі заповіти:

Простий заповіт - заповіт, який стосується всього майна та прав спадкодавця та розподіляється між чітко визначеними спадкоємцями в рівних частках або все майно заповідається на користь однієї особи (див. проекти № 8, 9).

Пропорційний заповіт - заповіт, коли розмір частки кожного спадкоємця визначено спадкодавцем пропорційно його особистому ставленню до кожного із спадкоємців, тобто коли частки спадкоємців визначаються рівними або нерівними, наприклад, Сидорову 1/2 (50%) спадщини; Іванову -1/4(25 %) спадщини; Храмку- 1/4 (25 %)спадщини0 (див. проект № 10).

Натуральний заповіт - заповіт, коли кожному спадкоємцю буде визначено, яке майно перейде у його власність після смерті заповідача, тобто зазначення у заповіті конкретного майна і його спадкоємців (див. проект № 11).

Частковий заповіт - заповіт, яким охоплено не всю спадщину, а лише її частину (ст. 1236 ЦК), тобто свідоме розпорядження заповідача лише щодо частини майна, коли решта майна має спадкуватись за законом (див. проект № 12).

Змішаний заповіт - заповіт, коли частину майна заповідач залишає конкретним особам, а іншу частину спадщини ділить між спадкоємцями на пропорційній основі. До змішаних можна віднести й натуральні заповіти, коли частина майна залишиться незаповіданою (див. проект № 13).

За характером розпоряджень заповідача можна рекомендувати заповідачеві посвідчити заповіт:

1)    із заповідальним відказом (статті 1237-1239 ЦК);

2)    з покладенням на спадкоємців обов'язків (ст. 1240 ЦК).