У деяких випадках прийняття спадкоємцем заповіданого йому майна так і не відбувається. Такими причинами можуть бути:

•    смерть спадкоємця раніше спадкодавця;

•    відмова спадкоємця від прийняття спадщини;

•    фактичне неприйняття спадкоємцем спадщини;

•    усунення спадкоємця від спадкування;

•    відсутність умов, визначених заповітом.

Однією з причин неприйняття спадщини може бути пропущення спадкоємцем строку для прийняття спадщини, і пропущений строк не було поновлено судом, оскільки його було пропущено без поважних причин.

У кожному з вищезазначених випадків майно, заповідане такому спадкоємцю, буде успадковуватися за законом. Коли ж матиме місце простий або пропорційний заповіт, то належна спадкоємцю частка від спадщини успадковуватиметься іншими спадкоємцями. Якщо заповідач не бажає цього, то він може встановити на цей випадок інший порядок. А саме: у заповіті треба прямо вказати, хто в такому випадку буде успадковувати майно. Така особа називається підпризначеним спадкоємцем.

Звертаємо Вашу увагу, що підпризначеним спадкоємцем може бути як будь-яка фізична особа (яка є живою на момент відкриття спадщини), так і юридична особа, у тому числі держава, територіальна громада, іноземна держава, інші суб'єкти.

Підпризначений спадкоємець може підпризначатися як за одним із спадкоємців, так і за всіма спадкоємцями. При підпризначенні спадкоємця за кількома спадкоємцями, він успадковує за всіма, і, у випадку неприйняття за зазначеними раніше причинами спадщини кількома спадкоємцями, його частина дорівнюватиме сумі часток цих спадкоємців.

Підпризначений спадкоємець може бути підпризначений не тільки за конкретним спадкоємцем, але і надалі за самим підпризначеним спадкоємцем. Отже, можна побудувати цілий ланцюжок підпризначення спадкоємців та звести до мінімуму шанси спадкоємців за законом на спадкування.

 Варто окремо звернути увагу на ситуацію з підпризначенням спадкоємця за спадкоємцем, для якого у заповіті встановлено умову. Це дуже вдалий варіант, оскільки в такому випадку є зацікавлена особа (підпризначений спадкоємець), який буде перевіряти виконання поставленої заповідачем умови.

    Ще однією причиною підпризначення спадкоємця є право спадкоємця відмовитися від спадщини на користь третіх осіб. Тобто спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-якої іншої особи. Дане положення може викликати здивування, оскільки виходить так, що в силу Вашої відмови (як спадкоємця) успадкувати заповідане майно може зовсім чужа спадкодавцю людина, якій він, по суті, нічого не заповідав. У випадку наявності підпризначеного спадкоємця, сам спадкоємець не вправі відмовлятися від прийняття спадщини на користь інших осіб, крім як на користь даного підпризначеного спадкоємця. Звичайно, із даної ситуації є вихід: спадкоємець може прийняти спадщину, а далі розпорядитися нею на свій розсуд (продати, подарувати третім особам), але в такому випадку спадкоємець буде нести ряд витрат як при прийнятті самої спадщини (наприклад, сплачувати державне мито, у встановлених законом випадках сплачувати прибутковий податок), так і при безпосередньому відчуженні успадкованого майна (знов сплата держмита, податків).

    Пропонуємо розглянути таку ситуацію. Громадянин Б. при житті склав заповіт з підпризначенням спадкоємця. Громадянин С. є його спадкоємцем за заповітом. Він не відмовився від прийняття спадщини, але помер, не встигнувши її прийняти. У даному випадку в права спадкування за законом вступають спадкоємці померлого спадкоємця С. Є під призначений за спадкоємцем С. підпризначений спадкоємець В. Однак він вправі буде виступити підпризначеним спадкоємцем (вступити в спадкові права, прийняти спадщину) лише у випадку, якщо спадкоємці прямого спадкоємця С. з різних причин не приймуть спадщину.

 Слід зазначити, що в законі не передбачено варіант, коли спадкоємців декілька, а підпризначеним є лише один спадкоємець. Тобто слід вважати можливим, що у такому випадку при правильному викладенні змісту, говорити про особисте підпризначення одного або декількох спадкоємців чи виключне підпризначення, коли кожного з кола спадкоємців буде "замінювати" окремий підпризначений спадкоємець. Можливо, що спадкодавець виявить волю щодо підпризначення альтернативного, коли в разі вибуття спадкоємця або неприйняття ним спадщини або навіть у випадку вибуття всього кола спадкоємців у заповіті передбачається здійснювати спадкування на альтернативній основі декількома спадкоємцями із зазначенням умови, яка визначатиме переважне право на спадкування за призначенням. Тобто в цьому випадку варіантів викладення змісту заповіту досить багато, тому бажано встановити, які умови більш до вподоби заповідачу. Можливим вважається варіант зазначення в заповіті певної послідовності підпризначених спадкоємців. Змішане підпризначення може складатись із декількох розглядуваних варіантів підпризначення.

 При цьому правовий зміст таких умов має бути докладно роз'яснено заповідачу. На наш погляд, на підставі таких умов має бути складено загальний перелік питань, на які заповідач має відповісти при складанні проекту заповіту, що здійснюється за участю нотаріуса. Крім того, положення, що так чи інакше стосуються зазначених питань, також мають бути чітко викладені при складанні та посвідченні заповіту заповідачем, щоб у майбутньому не потребувалось його тлумачення (див. проект № 21).