Прокурор при підготовці до підтримання обвинувачення в суді своїм планом повинен передбачати таку слідчу дію, як огляд речових доказів. У плані він передбачає і момент виникнення цієї слідчої дії, а також необхідність участі при цьому спеціаліста. Крім того, при підготовці до процесу щодо визначення своєї позиції відносно моменту проведення огляду прокурору необхідно звернути увагу на джерело одержання речових доказів під час досудового слідства. Відсутність процесуальних документів, які визначають джерело їх одержання позбавляє суд використовувати ці докази. Такі обставини прокурору необхідно враховувати як при визначенні своєї позиції щодо огляду речових доказів під час судового слідства, так і під час виступу з обвинувальною промовою.

Огляд речових доказів відбувається під керівництвом головуючого суду, який визначає назву, призначення, форму, розмір, колір, характерні особливості, індивідуальні дані предмета, наявність на ньому слідів, їх розмір, форму і особливості. Потім виявляються особливості предмета, які визначають його відношення до справи і мають доказове значення. При огляді речових доказів головуючий також звертає увагу учасників процесу на ці ознаки. У деяких випадках при огляді речових доказів доцільно залучати спеціаліста, який брав участь в огляді місця події, виявленні та вилученні речових доказів. Спеціаліст допоможе суду всебічно вивчити той чи інший предмет, звернути увагу на такі особливості і ознаки речового доказу, які мають важливе значення. Крім того, спеціаліст допоможе суду записати в протоколі судового засідання результати огляду, використовуючи спеціальну, наукову і технічну термінологію при описі предметів та речей спеціального призначення.

Після з'ясування всіх даних, якими цікавився суд, він дає можливість учасникам процесу детально ознайомитися з речовими доказами - прокурору, підсудному, захиснику, потерпілому та іншим учасникам. З метою уточнення тих чи інших свідчень суд має право пред'являти речові докази свідку і у зв'язку з цим задавати питання. Суд, якщо цього вимагають обставини справи, може проводити огляд речових доказів і за участю експерта. Це дозволяє суду переконатися, що експерт досліджував 124 саме ці докази, а також з'ясував, які зміни в речових доказах виникли у зв'язку з проведеною експертизою.

У ряді випадків речові докази не можна доставити в судове засідання з різних причин, у такому разі закон дозволяє огляд речових доказів проводити на місці їх знаходження (ст. 315 КПК), який не відрізняється від огляду, що проводиться в залі судового засідання. Особи, які беруть участь в огляді речових доказів, у тому числі свідки, спеціаліст чи експерт мають право звернути увагу суду на ті чи інші особливості речових доказів, що мають доказове значення.

Здійснюючи огляд речових доказів, суд має можливість застосовувати різні методи пізнання: спостереження, вимірювання, опис, порівняння, експерименти.

Завдання державного обвинувача - своєчасно спланувати той чи інший метод, черговість його проведення і внести мотивоване клопотання про його проведення. При цьому доцільно продумати, які технічні засоби будуть потрібними при проведенні огляду речових доказів, умови проведення, а також як цими технічними засобами забезпечити суд. Як свідчить практика, основним методом вивчення речових доказів є спостереження. При цьому під спостереженням слід розуміти не лише зорове сприйняття, а сприйняття планомірне, цілеспрямоване, яке ґрунтується на досвіді суб'єкта спостереження (суд, прокурор, захисник), на досвіді його практичної діяльності, на знаннях криміналістичних положень про ознаки об'єктів і їх дослідження. Основна мета спостереження об'єктів - речових доказів судом є виявлення у об'єкта спостереження ознак, властивостей, якості, що мають значення як докази. При цьому суд, прокурор та інші учасники судового процесу пізнають властивості об'єкта спостереження безпосередньо, не зі слів свідка, потерпілого та інших осіб, а у взаємодії з об'єктом.

Використання в процесі судового огляду науково-технічних засобів дають змогу значно розширити можливості пізнання об'єкта. Державний обвинувач повинен звернути увагу на те, щоб судовий огляд речових доказів відповідав таким основним принципам: 1) єдине керівництво оглядом; 2) своєчасність;

1. повнота та об'єктивність огляду; 4) послідовність його проведення; 5) активне застосування науково-технічних засобів. Додержання вказаних принципів має важливе значення, тому їх доцільно розглянути докладніше.

1.  Єдине керівництво оглядом.

Згідно з нормами кримінального процесу в судовому огляді беруть участь: суд, прокурор, потерпілий, підсудний, захисник, цивільний позивач та цивільний відповідач, а в разі потреби - свідок, спеціаліст чи експерт. Така кількість учасників вимагає єдиного керівництва оглядом. Ця функція повинна реалізуватися судом в особі його головуючого. Державний обвинувач при цьому повинен чітко уявляти, коли і які речові докази слід оглядати і при необхідності своєчасно про це клопотати, а при огляді звертати увагу суду і учасників процесу на обставини, які мають значення для справи - назва і призначення предмета, форма, розмір, колір, основні складові частини, особливості, які виділяють об'єкт, тобто всі ті властивості й ознаки, які визначають його зв'язки зі справою і його доказове значення. Єдність керівництва оглядом має на увазі й те, що всі питання, які пов'язані з оглядом, повинні вирішуватись судом під керівництвом головуючого, вказівки якого є обов'язковими для всіх учасників. Основна мета такого керівництва і допомога в цьому державного обвинувача полягає в тому, щоб скоординувати дії всіх учасників огляду, проводити ці слідчі дії планомірно і цілеспрямовано.

Єдине керівництво має забезпечити збереження речових доказів, незмінність їх стану і властивостей.

1.  Своєчасність огляду.

Цей принцип припускає проведення в той момент слідства, коли це вважають за необхідне. Це дуже важливо, особливо в тактичному плані, на таку обставину прокурор повинен зважати. Час проведення огляду має бути спланований раніше і мати свою обґрунтовану думку, яку він повинен викласти на пропозицію головуючого.

Пропозиція державного обвинувача відносно часу огляду може стосуватися варіантів проведення огляду після допиту підсудного, потерпілого або свідків; проведення експертизи або перевірка показань на місці здійснюються після оголошення висновків експерта і його допиту. Прокурору треба враховувати загальну тактику судового слідства, а також тактику своїх запланованих слідчих дій, які він передбачав при підготовці до підтримання державного обвинувачення. Безумовно, йому необхідно вносити зміни в свій план, враховуючи судово-слідчу ситуа- 126 цію. Головним для прокурора є те, що він не повинен ставитися до огляду, як до формальної слідчої дії і не діяти за принципом: "Спочатку всіх допитуємо, а потім все оглянемо".

Слід пам'ятати, що обставини, які встановлюються при огляді, повинні бути пов'язані з обставинами, що надходять з інформацією з інших джерел, і це має бути реалізовано тактично, правильно, своєчасно. Державний обвинувач має право клопотати про проведення огляду речових доказів у будь-який момент судового слідства, коли в цьому виникає необхідність.

Говорячи про своєчасність огляду, не слід забувати і про невідкладність. Можливими є ситуації, коли речові докази можуть змінити свої властивості, тому прокурору це необхідно враховувати.

1. Повнота та об'єктивність огляду.

Повнота огляду означає, що суд і учасники процесу повинні виявити при огляді всі фактичні дані, які мають значення для справи. Для цього державний обвинувач, використовуючи свій професійний досвід і знання матеріалів справи, повинен звернути увагу суду і учасників процесу не лише на очевидні ознаки об'єкта або на які вказує сторона по справі, але і на такі, що деякою мірою приховані, на характерні особливості, що теж є важливими при оцінці доказового значення об'єкта. Повнота огляду означає також, що суд надає можливість усім учасникам огляду повно і детально вивчити об'єкт шляхом його спостереження. Першою оглядає об'єкт сторона, яка надає докази.

За необхідності уточнити показання, які належать до об'єкта огляду, будь-кого з учасників процесу - підсудного, потерпілого, свідків - державний обвинувач клопоче про це перед судом. Це дає змогу свідку або іншим учасникам процесу конкретизувати свої свідчення.

При допиті можна з'ясувати, які зміни відбулися з речовим доказом, у експерта слід запитати, чи саме цей речовий доказ він досліджував? Повнота та об'єктивність огляду мають бути реалізовані в тих випадках, коли речовий доказ не можна доставити до суду. У даному випадку державний обвинувач повинен клопотати про виїзд суду і учасників процесу на місце такого огляду. При прибутті на місце головуючий оголошує судове засідання продовженим. Після чого учасники і суд починають огляд.

Об'єктивність огляду полягає в тому, щоб сприйняття і протокольна фіксація ознак об'єкта здійснювалися відповідно до виявлених при огляді. Об'єктивність має включати упередженість огляду, сприйняття тільки тих ознак, які підтверджують версії суду, прокурора, захисника. Це не означає, що прийматися повинні абсолютно всі ознаки, а лише ті, які містять доказову інформацію. За цими властивостями не повинні відбиратися тільки ті, які підтверджують версію. Треба вивчати і фіксувати і ті ознаки, що суперечать версії. При цьому дуже важливо, щоб в протоколі судового засідання були максимально точно зафіксовані всі ознаки і властивості, які мають доказове значення.

1.  Визначення послідовності проведення огляду.

Державному обвинувачу необхідно зважати на три стадії

огляду. На першій - одержати загальні уявлення про об'єкт огляду. Звернути увагу на властивості та ознаки, які характеризують його в цілому; вивчити його зовнішній вигляд, форму предмета, його розміри, колір, назву, призначення та ін.

На другій стадії огляду - звернути увагу суду та учасників процесу на характерні особливості, індивідуальні ознаки, які характеризують однотипні предмети, що належать до однієї і тієї ж групи (наприклад, зброя, боєприпаси і т. д).

На третій стадії підлягають огляду і сприйняттю "властиво- сті-докази" предмета, що обумовлює його зв'язок із встановленим за справою фактом.

Якщо огляд речових доказів здійснювався не в залі судового засідання, а на місці його знаходження, то за правилами тактики огляду об'єкт спочатку оглядається так, як це рекомендується для статистичної стадії. Фіксується початкове положення об'єкта серед обстановки, що його оточує, взаємне розміщення об'єкта огляду та інших предметів. Результати такого огляду можуть бути зафіксовані не тільки в протоколі, застосовують також фото- і відеозйомку. Для кращого сприйняття ознак об'єкта його можна перевертати, пересувати, міняти його положення.

1.  Активне застосування науково-технічних засобів передбачає, в першу чергу, збільшення можливостей зорового сприйняття об'єкта і його ознак. Це можливо при застосуванні приладів, які збільшують предмети: мікроскопів, лупи, додаткових джерел освітлення, випромінювачів ультрафіолетового світла, та інших, які можуть бути доставлені в судове засідання.

Державний обвинувач повинен передбачати своїм планом застосування цих приборів, і потурбуватися про їх доставку в судове засідання. Крім того, необхідно подумати про те, що при застосуванні науково-технічних засобів може виникнути потреба в допомозі спеціаліста, тому його участь також повинна бути запланована обвинувачем. Перевірка і оцінка речових доказів здійснюється поряд з їх оглядом і за загальною схемою. Перевірка включає встановлення дійсності і належності речового доказу, незмінність його властивостей з моменту його долучен- ня до справи.