Довірчий характер договору комісії (як і договору доручення) обумовлює положення про те, що комітент має право у будь- який час відмовитися від виконання договору комісії, скасувавши дане комісіонерові доручення. Комісіонер же може відмовитися від виконання договору лише у випадках, передбачених законом або договором.

Відповідно до статей 1025 і 1026 ЦК, якщо строк виконання не встановлений у договорі комісії, про відмову від договору комітент і комісіонер відповідно повинні повідомити свого контрагента не пізніше як за тридцять днів. У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору. При цьому комітент має потурбуватись про долю свого майна, яке знаходиться у комісіонера. При відмові комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, якщо такий строк не встановлений договором - негайно розпорядитись своїм майном, яке є у комісіонера. Якщо ж комісіонер відмовився від договору комісії, комітент має розпорядитися своїм майном протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. В разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання іншій особі за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

У законі (ст. 1027 ЦК) визначені наслідки смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи-комісіонера. У цьому разі договір комісії припиняється. Якщо ж припиняється юридична особа - комісіонер і встановлюються її правонаступники, права та обов'язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору.