Субсидіарна відповідальність управителя настає також у разі вчинення правочинів із перевищенням наданих йому повноважень за умови, що треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали і не могли знати про перевищення повноважень або встановлення обмежень. Установник управління може у цьому разі зажадати від управителя відшкодування завданих ним збитків.

Договір управління майном, крім загальних підстав припинення зобов'язань, припиняється (ст. 1044 ЦК) у разі:

1.  загибелі майна, переданого в управління;
2.  подання заяви однієї із сторін про припинення договору у зв'язку із закінченням його строку;
3.  смерті фізичної особи, що є вигодонабувачем, або ліквідації юридичної особи-вигодонабувача, якщо інше не передбачено договором;
4.  відмови вигодонабувача від одержання вигод за договором;
5.  смерті фізичної особи, яка є управителем, визнання її недієздатною, обмеженою у дієздатності, безвісно відсутньою;
6.  відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати таке управління;
7.  відмови установника управління від договору з інших причин за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором;
8.  визнання фізичної особи-установника управління банкрутом;
9.  повного завершення виконання сторонами договору управління майном;
10.  дострокового припинення управління майном, якщо це передбачено договором або за рішенням суду.

У разі відмови однієї сторони від договору управління майном інша сторона має бути повідомлена про це за 3 місяці до припинення договору, якщо договором не встановлено інший строк. Майно, що перебуває в управлінні, у разі припинення договору передається установнику управління, якщо інше не передбачено договором.

Законом можуть встановлюватись особливості управління цінними паперами (ст. 1045 ЦК). Так, поняття та умови здійснення діяльності з управління цінними паперами визначаються Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 р.^[142]. Відповідно до ч. 5 ст. 17 цього Закону діяльність з управління цінними паперами - це діяльність, яка проводиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом певного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в інтересах його чи визначених ним третіх осіб.

Діяльність з управління цінними паперами може проводитися торговцями цінними паперами-господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками. Як зазначає В. Л. Яроцький, найчастіше предмет такого договору становлять цінні папери масових емісій (акції, облігації, депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання тощо) незалежно від форми їх випуску та обігу. Цінні папери індивідуальних емісій, особливо із незначними строками обігу (векселі, чеки, коносаменти, просте і подвійне складські свідоцтва) дуже рідко передаються в управління, але така можливість не виключена^[143].