1.  на рахунку клієнта відсутні грошові кошти в кількості, необхідній для виконання його розпорядження. Однак, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), то банк вважається таким, що надає клієнтові кредит (овердрафт) на відповідну суму від дня здійснення платежу (ч. 1 ст. 1069 ЦК);
2.  реквізити розрахункового документа оформлені з порушенням встановлених правил;
3.  операція не відповідає тим видам операцій, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту;
4. в інших випадках, встановлених законодавством і банківськими правилами.

Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 ст. 1071 ЦК). Звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунку клієнта, не допускається щодо рахунків зі спеціальним режимом використання за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії (ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 р.), щодо кореспондентських рахунків банків, стосовно яких введено мораторій (ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність") та в деяких інших випадках.

Списання банком коштів з рахунка за розпорядженням клієнта чи за рішенням суду здійснюється у певній черговості, встановленій у ст. 1072 ЦК. Банк виконує операції з розрахунковими документами відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

У разі одночасного надходження до банку кількох розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання грошових коштів, банк списує кошти з рахунка клієнта у такій черговості:

1.  у першу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;
2.  у другу чергу списуються грошові кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;
3.  у третю чергу списуються грошові кошти на підставі інших рішень суду;
4.  у четверту чергу списуються грошові кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;
5.  у п'яту чергу списуються грошові кошти за розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження. В разі відсутності (недостатності) грошових коштів на рахунку клієнта банк не веде обліку розрахункових документів, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Однією із функцій банку, що здійснюється на основі договору банківського рахунка, є касове обслуговування клієнта. Відповідно до Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 р. (п. 1.37 ст. 1, пп. 7.1.2 п. 7 ст. 7, п. 22.8 ст. 22) до касового обслуговування клієнта належать:

•  приймання від клієнта готівки у національній та іноземних валютах для її зарахування на власні рахунки клієнта або на рахунки інших юридичних і фізичних осіб чи на відповідний рахунок банку;
•  видача готівки клієнту з його рахунків через касу банку або

1.  застосуванням платіжних карток через касу банку або банкомат;

•  вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження;
•  обмін не придатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні та інші операції.

Умови касового обслуговування клієнтів визначаються умовами договору банківського рахунка та низкою нормативно- правових актів НБУ, зокрема Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ від

1.  серпня 2003 р. № 337^[154], Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 13 грудня 2004 р. № 637^[155].

Банк і клієнт за договором банківського рахунка взаємно зобов'язані не розголошувати відомості, які становлять комерційну і банківську таємницю. Зокрема за ст. 1076 ЦК банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтом або його представником. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їх посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та порядку, встановлених ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (зокрема на письмову вимогу суду або за рішенням суду, на письмову вимогу органів прокуратури, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Антимонопольного комітету - стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи-підприємця за конкретний проміжок часу тощо). У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

1. У разі порушення банком обов'язків за договором банківського рахунка він несе відповідальність перед клієнтом. Зокрема у ст. 1073 ЦК передбачені правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком, які виразились у таких діях: а) несвоєчасне зарахування на рахунок коштів, які надійшли клієнтові; б) безпідставне списання коштів банком з рахунка клієнта; в) порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка. В цих випадках банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" передбачена неустойка (пеня) як форма відповідальності банків при здійсненні переказів. Зокрема в разі порушення встановлених законом строків виконання доручення клієнта на переказ або порушення строків завершення переказу на рахунок клієнта банк, що обслуговує отримувача, повинен сплатити клієнтові пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення за умови, що загальна сума не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. Таку відповідальність несе банк, що обслуговує платника, в разі порушення ним строків виконання доручення клієнта на переказ грошової суми. У разі помилкового (з вини банку) переказу суми, що повинна була бути зарахована на рахунок клієнта, на рахунок неналежного одержувача, і якщо банк негайно не сплатив клієнтові суми помилкового переказу за рахунок власних коштів, клієнт має право вимагати від банку ініціювання переказу йому суми за рахунок власних коштів та сплати пені у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи від дати завершення помилкового переказу. Загальна сума пені в цьому разі не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Якщо з рахунка клієнта без його доручення з вини банку були переказані кошти неналежному стягувачеві, банк має сплатити клієнтові пеню у розмірі відсоткової ставки, яка встановлена цим банком за короткостроковими кредитами, за кожний день, починаючи від дня переказу до дня повернення суми на рахунок клієнта, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Договором або законом може передбачатись і обмеження щодо відповідальності банку перед своїми клієнтами. Так, відповідно до ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

У свою чергу, клієнт несе відповідальність за такі порушення зобов'язань за договором банківського рахунка:

•  за несплату плати за здійснення банком операцій за рахунком, якщо така відповідальність встановлена договором;
•  за відповідність інформації, зазначеної в документі на переказ, суті самої операції;
•  за недотримання вимог щодо захисту інформації та проведення незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед клієнтом за проведення переказу (ст. 33 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Відповідно до правил, що закріплені у ст. 1075 ЦК та Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12 листопада 2003 р., договір банківського рахунка може бути розірваний за ініціативою як клієнта, так і банку. За заявою клієнта договір банківського рахунка розривається у будь-який час. Банк має право вимагати розірвання цього договору в таких випадках: 1) якщо сума грошових коштів, які зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, за умови, що така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; 2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; 3) в інших випадках, встановлених договором або законом.

За наявності коштів на рахунку клієнта їх залишок видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок у строки і в порядку, встановлені банківськими правилами. Розірвання договору банківського рахунка є підставою для закриття рахунка клієнта. У день закриття рахунка банк повинен видати клієнтові довідку про закриття рахунка.