Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

9. Кредитний договір

Сторінки матеріалу:

Проте регулюючий вплив держави на договірні кредитні відносини виявляється через установлення правил кредитування в нормативних актах, рівня відсоткових ставок за кредит тощо. Розмір відсоткових ставок і порядок їх сплати визначається у кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів. У разі зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитодавця і позичальника. Для кредитів, що надаються в іноземній валюті, необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів. Кредитний договір встановлює і спеціальні способи забезпечення кредиту (неустойка, застава, банківська гарантія, порука, завдаток, страхування тощо).

Виконання кредитодавцем свого обов'язку щодо надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі шляхом оплати платіжних документів з позичкового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті в порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами НБУ, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним договором, або у готівковій формі (наприклад для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції).

Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків здійснюється позичальником з розрахункового чи поточного (валютного) рахунка. Якщо розрахункові рахунки позичальника відкрито в інших банках, погашення боргу за кредитом і сплата відсотків здійснюються платіжними дорученнями позичальника, а за умови визнання боргу позичальником - платіжною вимогою банку в порядку, встановленому чинним законодавством. У разі неможливості одержати борг від позичальника, його сплачує гарант (поручитель). Кошти для погашення заборгованості, в першу чергу, направляються для сплати відсотків за користування кредитом, потім - простроченої заборгованості. Сума, що залишається, направляється на погашення основної суми кредиту. Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. У виняткових випадках при виникненні у позичальника тимчасових фінансових ускладнень або непередбачених обставин банк має право відстрочити погашення кредиту зі сплатою позичальником підвищеної відсоткової ставки. Таке відстрочення оформляться додатковою угодою між позичальником і банком, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.

  1. За порушення кредитного договору сторони можуть застосовувати один щодо одного як заходи оперативного впливу (відмова кредитодавця від надання кредиту позичальникові, вимога про дострокове повернення кредиту тощо), так і міри майнової відповідальності (пеня, відсотки за прострочення повернення кредиту тощо). Так, відповідно до частин 1 і 3 ст. 1056 ЦК кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений. У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредито- давець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором субсидіарно застосовуються положення про позику (§ 1 гл. 71 ЦК), то в разі невиконання позичальником обов'язків щодо забезпечення повернення кредиту (позики), а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики (кредиту) та сплати належних йому відсотків, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК).

За порушення сторонами умов кредитного договору настає відповідальність як у формі відшкодування збитків, так і у формі неустойки (пені). Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК, а саме: на вимогу кредитора боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Тому в кредитному договорі мають передбачатися конкретні розміри санкцій, зокрема відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та несплату відсотків за його користування, за використання кредитів не за цільовим призначенням, і відповідальність банку - за несвоєчасне перерахування позичальникові валюти кредиту тощо.

Однією із форм кредитування суб'єктів підприємницької діяльності є так званий комерційний кредит. Відповідно до ч. 1 ст. 1057 ЦК договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, визначених родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено договором. Особливість комерційного кредитування полягає в тому, що надання комерційного кредиту зазвичай не потребує укладення окремого кредитного договору, а здійснюється за умовами іншого цивільно-правового договору (купівлі-продажу, підряду тощо) у формі авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення платежу або передачі речей, які визначені родовими ознаками. Зокрема, договором купівлі-продажу може бути передбачено попередню оплату покупки товару до передання його продавцем (ст. 693 ЦК) або продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу (статті 694, 695 ЦК) тощо. В разі попередньої оплати товару покупець кредитує продавця, і навпаки, при відстроченні або розстроченні платежу продавець кредитує покупця.

Кредитне (позикове) зобов'язання може виникати і в результаті новації боргу, коли за домовленістю сторін борг, що виник з договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, замінюється позиковим зобов'язанням. Відповідно до ч. 2 ст. 1053 ЦК заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію (частини 2, 3 і 4 ст. 604 ЦК) і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (ст. 1047 ЦК).