• майже зникли приватні видатки, які носили економічний (виробничий) характер у зв'язку з націоналізацією економіки країни. Деякі види приватних видатків економічного характеру трансформувалися у колективні (недержавні) видатки і були пов'язані з веденням колективного господарювання в агропромисловому секторі;
• всі різновиди публічних видатків, які існували до утворення СРСР, стали ототожнюватися лише з одним різновидом публічних видатків, а саме - з державними видатками, що значно звузило розуміння категорії "публічні видатки". При цьому серед усіх видів державних видатків найбільшу питому вагу отримали видатки державного бюджету СРСР та бюджетів союзних республік;
• серед бюджетних видатків надзвичайно збільшилася частка видатків, пов'язаних із виробництвом. При цьому виділилися дві підгрупи державних видатків: видатки, пов'язані з виробництвом засобів виробництва та видатки, пов'язані з виробництвом предметів споживання.

21. В сучасній Україні та інших країнах СНД відбулися глибокі, суттєві структурні зміни у сфері видатків. Причиною докорінної зміни структури видатків в незалежній Україні та інших країнах СНД стала ціла низка таких об'єктивних та суб'єктивних факторів, як:

• утворення нових держав на території колишнього СРСР з новими системами державного устрою та державної влади;
• відокремлення місцевого самоврядування від держави та значна зміна сфери управління й організації самоуправління у новостворених країнах;
• зміна акцентів у публічних інтересах, які визнаються та забезпечуються новими державами;
• підвищення важливості питань соціальної сфери у функціонуванні держави та інші фактори.

22. Першою суттєвою структурною зміною у видатках, які існують в незалежній Україні та сучасних державах СНД, стала поява публічних за своєї природою, але не державних за формою власності фондів коштів місцевого самоврядування. Поява нових видів грошових фондів, які не вписувались в існуючі "класичні" визначення предмету фінансового права, призвела до початку у 90-х роках минулого століття дискусій про необхідність перегляду багатьох базових категорій фінансового права та нового осмислення предмету фінансового права.

23. Друга важлива зміна у структурі видатків в Україні пов'язана з проведенням перегляду та перерозподілу повноважень між державою та органами місцевого самоврядування відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Бюджетного кодексу України.

24. Третьою суттєвою структурною зміною в публічних видатках України стала поява на основі нових законів України публічних за своєю природою, але недержавних за формою власності фондів коштів соціального призначення - спочатку солідарного типу, а потім і накопичувального. Поява таких фондів коштів призвела, відповідно, до виникнення нового виду публічних видатків соціального призначення.

25. Четверта структурна зміна в публічних видатках України та інших країнах СНД викликана майже повною приватизацією економіки країни та перерозподілом відповідальності між державним і приватним секторами у фінансуванні різного виду економічних та соціальних видатків в державі. Розширення приватного та скорочення державного сектору економіки в державі призвело до зменшення ролі держави в управлінні і фінансуванні видатків виробничого сектору економіки. У той же час зросла роль і відповідальність місцевого самоврядування та приватного сектору в управлінні і фінансуванні видатків соціального сектору, які раніше майже повністю фінансувалися за рахунок Державного бюджету України. Приватизація житлового сектору та житлово-комунальних організацій зменшила роль і відповідні видатки держави у сфері житлового сектору та комунальних послуг. Ці життєво важливі для кожного громадянина України видатки поступово переходять із сфери публічних видатків держави та місцевого самоврядування у сферу приватних видатків громадян.

26. Суттєві структурні зміни у видатках, існуючих в сучасній України та країнах СНД, а також зміни у фінансовій системі держави, що пов'язані із виникненням нових видів фондів грошових коштів, які мають публічну природу, але не є державною чи комунальною власністю, поставили питання про пошук критеріїв чіткого розмежування публічних видатків, фондів грошових коштів та фінансів від приватних видатків, фондів грошових коштів та фінансів, які не охоплюються предметом фінансового права. Внаслідок цього у сучасній Україні та інших країнах СНД відбувається переосмислення категорій "державні видатки", "місцеві видатки", "публічні видатки" як економічних категорій та як категорій фінансового права.

27. Для подальшого визначення публічних видатків як різновиду суспільних відносин і як складової частини публічних фінансів ми пропонуємо використовувати такі ознаки "публічності" та "приватності":

1) форма власності на матеріальний носій (об'єкт) правовідносин: державна власність; комунальна власність; приватна власність (спільна власність учасників певного об'єднання громадян та власність юридичних осіб, уповноважених законом здійснювати загальнодержавні обов'язкові соціальні програми) - для публічних правовідносин або приватна власність окремих громадян - для приватних правовідносин;

2) характер інтересу, який виявляється у правовідносинах: публічний чи приватний;

3) мета виникнення відповідних суспільних відносин: задоволення потреб однієї окремої людини; задоволення потреб суспільства; задоволення потреб держави;

4) метод правового регулювання відповідних суспільних відносин: встановлення владних приписів чи встановлення цивільно-правового регулювання відносин між суб'єктами стосовно утворення, розподілу та використання фондів коштів;

5) форма розподілу та форма пристосування матеріального носія (об'єкта) відповідних суспільних відносин до використання:

• призначення об'єкта для розподілу між окремими юридичними чи фізичними особами для прямого задоволення приватних потреб цих осіб, коли держава регулює лише процес розподілу об'єкта, з приводу якого виникають відносини, або
• пристосування об'єкта для спільного задоволення відокремлюваних інтересів осіб - суб'єктів правовідносин, коли держава регулює не лише розподіл, а й використання (споживання) об'єкта, з приводу якого виникають суспільні відносини.

27. У сучасній юридичній літературі теоретики публічного права визначають три види публічного інтересу: державний, суспільний і територіальний інтерес. Використовуючи публічний інтерес як ознаку публічності у суспільних відносинах, у тому числі у сфері фінансів, необхідно враховувати, що, на нашу думку, не всі суспільні інтереси набувають ознак публічності і стають різновидом публічного інтересу, що регулюється публічними галузями права, а лише ті з них, які отримали визнання держави або органів місцевого самоврядування, якщо останні мають певну самостійність та незалежність від держави відповідно до законодавства країни. При цьому визнання державою або органами місцевого самоврядування тих чи інших суспільних інтересів відбувається шляхом декларування у нормах законодавства зацікавленості держави або органів місцевого самоврядування у підтримці та задоволенні таких інтересів. Найчастіше це здійснюється шляхом визначення у відповідному законодавстві джерел та правил фінансування заходів, спрямованих на задоволення відповідного суспільного інтересу.

28. Державний інтерес є різновидом публічного інтересу, легітимним носієм якого виступає держава в особі відповідних державних органів. Територіальний інтерес є різновидом публічного інтересу, легітимним носієм якого є органи місцевого самоврядування. Публічні суспільні інтереси можуть стосуватися різних напрямів публічного суспільного життя.

29. Одним із основних публічних суспільних інтересів, які визнаються, захищаються та реалізуються в сучасних державах, стає інтерес громадян в отриманні соціального захисту та соціального забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадян обставин, а також у старості та в інших випадках. Легітимними носіями цього інтересу в Україні є чотири інституції, які утворені для забезпечення задоволення суспільного інтересу в існуванні ефективного соціального страхування громадян України. Це - фонди державного соціального страхування, визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який утворюється за рахунок обов'язкових відрахувань комерційних банків згідно із Законом України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб".