Размещено на http:/mego.info

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

КАФЕДРА

КРИМІНАЛЬНОГО ТА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА І ПРОЦЕСУ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

НА ТЕМУ

«АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ»

КРЕМЕНЧУК 2013

Зміст

Вступ

1. Загальнонаукова характеристика адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

1.1 Поняття адміністративної відповідальності

1.2 Склад злочину в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

1.3 Підстави адміністративної відповідальності

2. Зв'язок адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

2.1 Загальна характеристика відповідальності. Зв'язок адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності

2.2 Адміністративна відповідальність за порушення норм в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

3. Міжнародний досвід адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Радикальні реформи у всіх сферах політичних, соціальних та економічних відносин нашої держави безумовно пов'язані із забезпеченням безпеки особи, суспільства, створенням необхідних умов реалізації конституційних прав і свобод громадян. Процеси переходу до нових економічних відносин, їх демократизації в Україні, утвердження рівності різних форм власності сприяли пожвавленню підприємницької активності фізичних і юридичних осіб, здійснення ними окремих видів діяльності, виробництва, робіт та послуг, пов'язаних з використанням потенційно небезпечних технологій. Це обумовлює необхідність створення ефективної системи адміністративно-правового регулювання у сфері стандартизації та сертифікації, коли на ринок товарів та послуг України потрапляла б лише якісна продукція, яка відповідає вимогам державних стандартів та пройшла процедуру сертифікації.

Адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації охоплює практично всі сфери діяльності людей і становить систему заходів, спрямованих на вплив держави на вирішення проблеми забезпечення населення якісною продукцією, товарами та розвиток ефективної економіки загалом.

Мета контрольної роботи полягає в тому, що на підставі аналізу та узагальнення практики його застосування визначити особливості адміністративно-правової відповідальності у сфері стандартизації та сертифікації в Україні, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в зазначеній сфері та практики його застосування.

Для досягнення поставленої мети потребують вирішення наступні завдання:

1) проаналізувати стан фінансування та оподаткування стандартизації та сертифікації в світлі адміністративної реформи;

2) охарактеризувати систему державного нагляду та контролю за додержанням стандартів, норм і правил;

3) визначити особливості адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені у галузі стандартизації та сертифікації;

4) узагальнити досвід країн Європейського Союзу щодо адміністративно-правового забезпечення стандартизації та сертифікації та окреслити основні шляхи адаптації правових норм українського законодавства до законодавства Європейського Союзу.

Держава через свої органи здійснює адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, переборюючи труднощі, пов'язані з випуском неякісної, а в окремих випадках і небезпечної продукції, що випускається з порушенням норм, прав і стандартів, прийнятих не лише в Україні, а й в світі.

Розуміння того факту, що без впровадження та уніфікації міжнародних стандартів до національних Україні не досягти належного рівня конкурентоздатності на світовому ринку зумовлює потребу у детальному дослідженні адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації. Також, слід сказати, що потребує удосконалення адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, наслідки яких є досить небезпечними та шкідливими.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, вчинені у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації - це один із різновидів юридичної відповідальності, що становить систему примусових засобів держави щодо охорони і захисту суспільних відносин, які застосовуються компетентними органами до суб'єктів адміністративних проступків у вигляді адміністративних стягнень та інших заходів впливу

1. Загальнонаукова характеристика адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

1.1 Поняття адміністративної відповідальності

Проведення в Україні адміністративної реформи спрямоване на всебічну та комплексну перебудову існуючої системи публічного управління та є важливим чинником забезпечення соціально орієнтованого розвитку суспільства. Одним із напрямів адміністративної реформи є система технічного регулювання України та перетворення в галузі стандартизації та сертифікації з метою забезпечення гідного місця національних товарів, робіт, послуг на світовому ринку, підвищення національної конкурентоспроможності, забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку і високих стандартів життя.

Необхідність формування принципово нової системи публічного управління, в тому числі в галузі стандартизації та сертифікації, з урахуванням міжнародних вимог - це запорука розвитку держави та обов'язкова умова вступу України до європейської інтеграції.

На реформування системи стандартизації та сертифікації спрямована й Програма економічних реформ України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [1], яка передбачає розподілити функції стандартизації та сертифікації з метою уникнення конфлікту інтересів між різними органами публічного управління.

Проблема відповідальності в сучасних умовах розвитку людства є надзвичайно актуальною, оскільки «життя - це відповідальність». Насамперед, це пов'язано з тим, що від неї залежить і добробут окремої сім'ї, групи, і держави загалом. Адже відповідальність як риса характеру особи проявляється у всіх сферах людського життя.

Сучасний стан науково-технічного прогресу характеризується прискореним темпом розвитку науки і техніки, більш тісною взаємодією та впливом їх на виробництво. Розвиток техніки пов'язаний зі значним ускладненням обладнання, використанням різних систем машин і приладів, які взаємопов'язані між собою більш жорстким режимом їх експлуатації, використанням широкої номенклатури речовин і матеріалів. Відбувається процес поширення кооперації і значне ускладнення зв'язків між галузями народного господарства, підприємствами та організаціями. Різко зростають вимоги до сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і готової продукції. Першочергового значення набувають питання надійності та безпеки товарів виробничого призначення та товарів народного споживання, і, як наслідок юридичної, насамперед, адміністративної відповідальності за правопорушення у зазначеній сфері.

1.2 Склад злочину в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

Об'єктом посягання правопорушень глави 13 Кодексу про адміністративні правопорушення «Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації» [2] є, відповідно, суспільні відносини у сфері стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації тощо.

Родовим об'єктом для цієї категорії правопорушень можна вважати суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів, оскільки будь-які діяння, що призводять до випуску і реалізації неякісної чи нестандартної продукції, врешті-решт завдають шкоди саме споживачеві.

Об'єктивна сторона правопорушення глави 13 Кодексу про адміністративні правопорушення [2] відображена у диспозиціях відповідних статей:

випуск (в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України) (ст. 167);

випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (ст. 168); виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил (ст. 168--1);

випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів (ст. 168--2);

передача замовнику або у виробництво конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та її безпеки (ст. 169);

недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції (ст. 170);

введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності (ст. 170--1);

випуск з виробництва засобів вимірювальної техніки, що не пройшли державних приймальних або контрольних випробувань, повірки, калібрування або метрологічної атестації; випуск з ремонту та у продаж і видача напрокат засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд і які не пройшли повірки або державної метрологічної атестації; порушення умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології про діяльність з виробництва, ремонту, продажу, прокату та застосування засобів вимірювальної техніки, а так само неподання або несвоєчасне подання до цих органів на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці (ст. 171);

порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки не уповноваженими повірочними та неатестованими або неакредитованими калібрувальними лабораторіями; порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також проведення вимірювань у цих сферах з використанням неатестованих методик або неатестованими вимірювальними лабораторіями (ст. 171--1);

порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд (ст. 172);

порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності (ст. 172--1).