-- випуск (в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян--власників підприємств чи уповноважених ними осіб від 3 до 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-- випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки, -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян -- суб'єктів підприємницької діяльності від 1 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-- виконання робіт, надання послуг громадянам--споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил, -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від 1 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 5 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-- передача замовнику або у виробництво конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та її безпеки, -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від 3 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-- недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції, -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 3 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; -- введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від 3 до 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-- випуск з виробництва засобів вимірювальної техніки, що не пройшли державних приймальних або контрольних випробувань, повірки, калібрування або метрологічної атестації; випуск з ремонту та у продаж і видача напрокат засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд і які не пройшли повірки або державної метрологічної атестації; порушення умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології про діяльність з виробництва, ремонту, продажу, прокату та застосування засобів вимірювальної техніки, а так само неподання або несвоєчасне подання до цих органів на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян -- суб'єктів підприємницької діяльності від 3 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; -- порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки неуповноваженими повірочними та неатестованими або неакредитованими калібрувальними лабораторіями; порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також проведення вимірювань у цих сферах з використанням неатестованих методик або неатестованими вимірювальними лабораторіями, -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян -- суб'єктів підприємницької діяльності від 3 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-- порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян -- суб'єктів підприємницької діяльності від 3 до ЗО неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-- порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності -- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 3 до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Міжнародний досвід адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених з нею видів діяльності успіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення в значній мірі залежить успіх і ефективність національної економіки.

При оцінюванні продукції за вимогами стандартів здійснюються вимірювання різних параметрів, починаючи від характеристик самої продукції до параметрів зовнішніх впливів при її зберіганні, транспортуванні та використанні. При сертифікаційних випробовуваннях, встановлюється відповідність товару обов'язковим вимогам, методика і практика вимірювань безпосередньо впливає на відповідність результатів, що пов'язано з визнанням сертифікату. Отже, метрологія буде забезпечувати інтереси міжнародної торгівлі, якщо буде дотримана єдність вимірювань, як необхідна умова відповідності результатів випробувань і сертифікації продукції.

З моменту здобуття Україною незалежності постало питання збереження та розвитку стандартизації та сертифікації, оскільки одним зі стратегічних курсів для нашої країни є інтеграція до європейських структур шляхом набуття асоційованого, а згодом і повного членства в Європейському Союзі (ЄС). Однією з найважливіших складових процесу європейської інтеграції України є адаптація законодавства до acquis communautaire. Поняття «адаптація законодавства» включає видову різноманітність процесів зміни системи права, ключовим компонентом яких є активний і планомірний вплив на національну систему права (або її сегментів).

Адаптація законодавства України включає декілька послідовних етапів, на кожному з яких досягається певний ступінь відповідності законодавства України до acquis Європейського Союзу.

Зокрема, правова адаптація має декілька форм: наближення, тобто процес прийняття, внесення змін чи скасування правових норм із метою приведення у відповідність положень національного законодавства з положеннями законодавства Європейського Союзу для створення правового порядку в Європейському просторі; цілеспрямована організаційно-правова діяльність держав, яка здійснюється індивідуально (або в рамках міждержавної організації) з метою своєчасної, всебічної і повної реалізації прийнятих ними зобов'язань відповідно до права ЄС.

Адаптація правових норм українського законодавства до законодавства ЄС у галузі стандартизації та сертифікації дозволяє дійти висновку, що вона виступає важливою основою та рушійною силою завершення правової реформи в Україні.

Приведення системи технічного регулювання України до норм та стандартів, чинних у ЄС, забезпечується шляхом поетапного вирішення трьох стратегічних завдань: адаптації законодавства України до вимог законодавства ЄС; гармонізації нормативно-правової бази з міжнародними і європейськими; модернізації інфраструктури якості.

Виникнення терміна в юриспруденції «адаптація законодавства» безпосередньо пов'язано з якісно новим етапом державно-правового розвитку, внаслідок якого створюються різноманітні міждержавні об'єднання, однією з традиційних умов членства в яких є приведення національного законодавства у відповідність із їх правовими стандартами.

ЄС виробив власні інструменти і побудував свою унікальну дворівневу систему технічного регулювання на європейському рівні. Вона ґрунтується на введених з середини 80--х років так званому Новому ( щодо стандартизації) і глобальному (щодо оцінки відповідності) підходах, спрямованими на забезпечення вільного переміщення товарів у середині ЄС, недопущення нових бар'єрів торгівлі, взаємне визнання і технічну гармонізацію.

Важливим чинником виходу українського суспільства із кризи є створення сучасної, ефективної системи державного управління. Нова система державного управління в Україні має бути створена шляхом проведення адміністративної реформи. Система стандартизації та сертифікації в Україні ґрунтувалася на принципах централізованої планової економіки і значним чином дублювала ту, яка існувала в Радянському Союзі, тому декілька разів намагалися розпочати процес реформування система стандартизації та сертифікації України.

Структурно-функціональні зміни Держспоживстандарту України (Державної служби технічного регулювання України) є одним із напрямків адміністративної реформи. Децентралізований підхід до побудови системи технічного регулювання став усталеною практикою розвинених держав, він передбачає втручання держави в ті елементи системи, де ситуацію було б складно вирішити без участі органів влади, але не охоплює інші суб'єкти системи, які можуть повною мірою належати комерційним структурам.

Реформа поділила функції стандартизації, сертифікації (контролю відповідності) й ринкового нагляду між різними ЦОВВ, а саме: Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України та Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів.

Як і у більшості держав ЄС в Україні функції стандартизації, сертифікації, ринкового нагляду, акредитації, захисту прав споживачів розмежовано. Ринковий нагляд нехарчової продукції здійснюється Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів, ринковий нагляд харчової продукції здійснює Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України.

Адміністративно-правове забезпечення стандартизації та сертифікації є досить складною системою, оскільки включає в себе взаємопов'язані складові. Це система впорядкованих законодавчих актів, постанов, указів та інших правових актів органів публічного управління. Це система суб'єктів, наділених повноваженнями у галузі стандартизації та сертифікації, у якій наявні суб'єкти вищого, центрального та місцевого рівня, що забезпечують адміністративно-правове регулювання та управлінський вплив у галузі стандартизації та сертифікації [9].

Висновки

Отже, у роботі проаналізовані міри відповідальності, що застосовуються в галузі стандартизації та сертифікації, -- адміністративні стягнення, штрафні санкції, які різняться за своєю юридичною природою, але одночасно застосовуються в адміністративному порядку, мають ознаки адміністративного примусу, Ці міри є мірами однієї групи заходів адміністративного примусу, зокрема заходів відповідальності.