Адміністративне правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації - контрольная работа

Зрозуміло, що для правопорушень глави 13 Кодексу про адміністративні правопорушення [2] якнайбільше характерна бланкетність диспозицій, які відсилають до конкретних стандартів, норм, правил та інших нормативних актів, серед яких закони України «Про стандартизацію» [3], «Про метрологію та метрологічну діяльність» [4], «Про підтвердження відповідності» [5], «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» [6] (зокрема ст. 168--3).

Суб'єкт правопорушення -- спеціальний (посадові чи уповноважені особи).

Суб'єктивна сторона правопорушень, об'єднаних у главу 13 Кодексу про адміністративні правопорушення, характеризується як умислом, так і необережністю [7, с. 27-31].

1.3 Підстави адміністративної відповідальності

Поняття змісту підстав адміністративної відповідальності базується на конкретних принципах, положеннях, сутність яких сприяє розумінню основного (головного) явища або дії. Для застосування адміністративної відповідальності до порушника можуть бути використані нормативні або фактичні підстави.

Нормативними підставами адміністративної відповідальності у галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації є чітко окреслене коло протиправних дій, закріплених ст. ст. 167-172--1 Кодекс України про адміністративні правопорушення [2].

Фактичними підставами адміністративної відповідальності є адміністративні правопорушення, вчинені в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Тобто, можна сказати, що підставами адміністративної відповідальності у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації є сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, які складають суть поняття адміністративного правопорушення та його юридичного складу.

адміністративний відповідальність порушення стандартизація

2. Зв'язок адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

2.1 Загальна характеристика відповідальності. Зв'язок адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності

Адміністративне право, як одне із фундаментальних галузей права, тісно пов'язане з іншими галузями українського права, і завдяки цим зв'язкам забезпечується цілісність правової системи в цілому.

Найбільш тісний зв'язок існує між адміністративним і конституційним правом. Адже за допомогою норм конституційного права закладаються основи правового статусу цілої низки суб'єктів адміністративного права, фундамент, на якому вибудовується решта адміністративно-правових норм.

Незважаючи на суттєві відмінності у методах правового регулювання, певні зв'язки існують між адміністративним і цивільним правом. В окремих випадках можуть співпадати елементи предмета регулювання зазначених галузей. Нормами адміністративного права, як і нормами права цивільного, регулюються певні майнові відносини.

Зв'язок між адміністративною і кримінальною галузями права також виявляється у взаємодії між інститутами адміністративної і кримінальної відповідальності, які разом створюють, так би мовити, захисну оболонку для різних суспільних відносин. При цьому адміністративна відповідальність може розглядатись як профілактичний засіб щодо багатьох видів злочинних діянь, за які передбачена кримінальна відповідальність. Дуже часто зовні однакові діяння залежно від ступеня їх суспільної небезпеки можуть бути підставами як адміністративної, так і кримінальної відповідальності.

Важливе місце належить таким видам юридичної відповідальності, що реалізуються в самих органах держави та їх апараті, як дисциплінарна і матеріальна відповідальність.

Дисциплінарну відповідальність прийнято визначати як застосування уповноваженим органом або посадовою особою до осіб, що знаходяться в їх безпосередньому організаційному підпорядкуванні та вчинили передбачені законом проступки, певних стягнень особистого або організаційного характеру -- дисциплінарних стягнень.

Матеріальна відповідальність передбачена ст. 40 Кодексу про адміністративні правопорушення. Згідно з цією статтею, якщо в результаті адміністративного правопорушення завдано шкоди громадянину, підприємству, установі чи організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного (міського) суду -- незалежно від розміру шкоди.

Розглядаючи адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації як один із різновидів юридичної відповідальності необхідно звернути увагу на той факт, що сам інститут юридичної відповідальності безпосередньо пов'язаний з функцією держави щодо охорони правопорядку і є втіленням прав та свобод людини і громадянина у соціальну дійсність. Це зумовлено тим, що при реалізації норм про відповідальність відбувається безпосереднє втручання держави у сферу юридично закріплених прав, свобод і законних інтересів індивідів.

За адміністративні правопорушення, вчинені у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, у більшості випадках передбачена адміністративна відповідальність. Разом з тим, ця думка вимагає уточнення з декількох причин. Адміністративні правопорушення, що вчиняються у вказаній сфері, мають різні ступені суспільної небезпеки. Шкода, яка при цьому завдається адміністративно-правовим відносинам у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, є не лише матеріальною за змістом, але й піддається вартісній оцінці вчинених протиправних дій у грошових одиницях України.

Зазначається, що в юридичній науці основою класифікації мір відповідальності прийнято вважати матеріальний (галузевий) і процесуальний критерії. Матеріальний критерій, як правило характеризується нормативно-правовою визначеністю і заходами державно-примусового впливу у вигляді виплати штрафу.

Процесуальний критерій адміністративної відповідальності характеризує підстави і процесуальний порядок провадження, який охоплюється загальним терміном «адміністративне провадження», а також «адміністративне судочинство».

За порушення вимог порушник буде нести цивільну, адміністративну та кримінально-правову відповідальність.

В Кримінальному кодексі України від 5 квітня 2001 р. є ст. 227 [8], яка передбачає відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції.

Проте в цій роботі, по-перше, не йдеться про відповідальність за випуск на товарний ринок несертифікованої продукції та про порушення правил використання національного знака відповідності.

А по-друге, відсутність практики усталеного застосування цієї норми Кримінального кодексу України [8] не дає нам підстав розглядати цю норму кримінального закону як дієвий захід впливу на порушників встановленого порядку сертифікації автомобільної продукції.

Найдієвішим заходом впливу на порушників правил сертифікації продукції лишається адміністративна відповідальність. Хоча б тому, що розмір штрафу за порушення вимог щодо сертифікації достатньо великий - від 41 до 1496 грн., що значно більше, ніж за порушення інших правил здійснення господарської діяльності, а також тому, що адміністративний процес - найоперативніший у порівнянні із цивільним або кримінальним, і вплинути на порушника там можна досить швидко.

Закон України від 20 лютого 2003 р. № 543--IV “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Декрету Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” вніс суттєві корективи в дане питання.

Наприклад,

СТАРА РЕДАКЦІЯ ст. 170--1 Кодексу про адміністративні правопорушення

Назва статті

Диспозиція

Санкція

Стаття 170--1. Випуск, реалізація продукції (товарів) без сертифіката відповідності.

Випуск продукції (товарів), реалізація (обмін) продукції (у тому числі імпортної) виготівником або продавцем, виконання робіт, надання послуг підприємствам або громадянам--споживачам без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена чинним законодавством.

Штраф на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян--власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю -- від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 1496 гривень).

НОВА РЕДАКЦІЯ ст. 170--1 Кодексу про адміністративні правопорушення

Назва статті

Диспозиція

Санкція

Стаття 170--1. Введення в обіг продукції, щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності.

Введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності.

Штраф на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян -- власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю -- від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 1496 грн.).

Санкція статті не зазнала змін, змінилась передусім диспозиція. Якщо раніше адміністративній відповідальності підлягали виробники та продавці товарів, робіт, послуг, то тепер до суб'єктів правопорушення введені постачальники, а також усі інші особи, що неправомірно застосовують національний знак відповідності. З терміном “виробник продукції” можна ще більш-менш розібратись, однак заміна в Кодексі про адміністративні правопорушення термінів “продавець” на “постачальник” лише додала проблем. Під продавцем можна розуміти як тих, хто безпосередньо здійснює продаж товарів споживачу, так і тих, хто здійснює оптову торгівлю несертифікованою продукцією, тобто по суті виступає постачальником в договорах поставки. А от термін постачальник важко прив'язати до продавця, який безпосередньо збуває неякісну продукцію кінцевому споживачу.

Таким чином, наявна проблема відсутності відповідальності продавця за продаж продукції з порушенням вимог щодо підтвердження відповідності. Це означатиме, що формально не можна притягати таких осіб до адміністративної відповідальності за ст. 170--1 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Також ст. 167 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді штрафу (від 51 до 1496 гривень) за випуск (в тому числі з ремонту) або реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки.

2.2 Адміністративна відповідальність за порушення норм в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

Кодекс України про адміністративні правопорушення [2] встановлює відповідальність за такі правопорушення: