До того ж Петрова І. О. не може нести відповідальність за те, що на договорах, поданих від імені підприємств TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон" стоять підписи невідомих осіб, при наявності на цих договорах оригінальних печаток цих підприємств. У справі відсутні дані, які б підтверджували, що саме Петрова І. О. вчинила від імені керівників підприємств TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон" підписи на документах. Оскільки це не встановлено, то обвинувачена не може нести відповідальність за невідомих, не встановлених слідством осіб, які поставили підписи замість керівників підприємств. Не з'ясовано слідством ким поставлені на документах оригінали печаток від TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон". До того ж експертиза печаток цих підприємств не проводилась, не з'ясовано у кого ці печатки зберігались, хто має нести відповідальність на цих підприємствах за скріплення документів печатками.

Петрова підписувала договори після того, як візу на них поставили юристи та інші відповідальні особи, а тому у неї не могло бути сумніву, щодо законності операцій з коштами та товарами. За результатами перевірок податкової служби зауважень щодо операцій не було. Однак акти цих перевірок не приєднані до справи. Не долучені до матеріалів справи також меморіальні ордери, по яким здійснювалось відображення операцій з купівлі-продажу установок у бухгалтерському обліку ДП "КиАЗ "Авіант".

Предметом злочинного посягання за ст. 191 КК є майно, яке ввірене винному або знаходиться у його віданні. Останній, розкрадаючи майно, використовує наявні у нього правомочності щодо предмета розкрадання (з розпорядження, зберігання, доставки тощо). Саме ця ознака головним чином відрізняє даний делікт від інших видів розкрадання. У даному випадку Петрова здійснила операції по купівлі-продажу майна, які привели до одержання прибутку у сумі 600 тис. грн. По справі не доведено, що операція здійснена по заниженій ціні і що це привело до збитків. Не доведено, що 7, 6 млн грн вибули із законного володіння підприємства. Таким чином немає предмету злочинного посягання"

Привласнення полягає у незаконному утриманні винним на свою користь майна, що знаходилось у його правомірному володінні в силу службових обов'язків, договірних відносин або спеціального доручення власника, в результаті чого воно переходить від законного власника в особисте користування злочинця. Жодних доказів, що Петрова здійснила привласнення майна у справі немає. Є тільки припущення, що така операція могла мати місце. Але обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Розтрата майна, яке було ввірене винному або перебувало в його віданні, полягає у протизаконному витрачанні цього майна на свої потреби. Розтрата відрізняється від привласнення тим, що при розтраті майно (як правило, гроші) відчужується і витрачається зразу, воно не перебуває певний час у незаконному володінні винного, тоді як привласнення передбачає наявність деякого проміжку часу, протягом якого винний незаконно володіє майном, розпоряджається ним як власним. Ще одне зауваження: у випадку привласнення майно знаходиться у злочинця або в інших осіб під його контролем і може бути повернуто власникові; при розтраті ж майно вже використано, розтрачено, а тому мова може йти лише про відшкодування власникові збитків, а не про повернення майна. Жодним чином не доведено у справі протизаконне витрачання майна на власні потреби Петрової. Отже, немає у даному випадку і розтрати майна.

Розкрадання шляхом зловживання службовим становищем полягає в тому, що службова особа, не маючи в своєму безпосередньому віданні майна, використовує своє службове становище всупереч інтересам служби для незаконного обернення майна на свою користь або на користь третіх осіб. Як правило, службова особа не є матеріально відповідальною, але в той же час вона має право оперативно-господарського управління майном, вирішуючи питання користування й управління ним, розпоряджаючись майном як уповноважена власником особа. Ось тут і криється прихована можливість розкрадання. Таке розкрадання додаткової кваліфікації за ст. 364 КК не потребує. У справі немає доказів, що майно було обернуто на користь Петрової або третіх осіб. Петрова І. О. здійснила господарські операції - тобто мали місце цивільно-правові відносини, які виключають кримінальну відповідальність. Ці операції принесли підприємству прибуток у сумі 600 тис. грн.

Будь-яке розкрадання призводить до нестачі майна. Але притягнення до відповідальності осіб, які розпоряджалися цим майном або у віданні яких воно знаходилось, можливе лише за доведеності двох фактів: по-перше, потрібно довести, що особа обернула на свою користь майно, яке було їй ввірено або яким вона розпоряджалась, і не мала наміру повернути його або розрахуватися за нього; по-друге, треба виключити можливість нестачі майна внаслідок неналежного зберігання, що призвело до його псування, знищення або сприяло розкраданню іншими (у тому числі - сторонніми) особами. Однак жодної нестачі майна не виявлено, бо операції були прибутковими.

Закінченням злочину у випадках привласнення та розкрадання шляхом зловживання службовим становищем є момент, коли винний злочинно заволодів майном і має можливість розпорядитися ним на свій розсуд. У випадку розтрати злочин вважається закінченим з моменту витрати майна (передачі, проїдання, програшу тощо). По справі нічим не доведено, що Петрова обернула на свою користь 7,6 млн грн. Відсутні будь-які дані про те, що 7, 6 млн грн незаконно вибули з підприємства ДП "КиАЗ "Авіант", або будь-якого іншого підприємства і хтось злочинно заволодів цими коштами. Припущення, що це могли вчинити невстановлені особи, не може бути доказом вини Петрової І. О., бо це суперечить ст. 62 ч. З Конституції України.

Суб'єктивна сторона розглядуваних злочинів характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння чужим майном. Однак у справі нічим не доведено прямий умисел Петрової І. О., немає даних про наявність у неї корисливого мотиву та мети на незаконне заволодіння майном. Жодної вигоди від цих операцій Петрова І. О. не одержала і даних про це у справі немає.

Навіть якщо б хтось через несумлінне виконання своїх службових обов'язків дійсно заподіяв шкоду підприємству, то і в цьому випадку можна б говорити тільки про службову недбалість, тобто статтю 367 КК України. Однак даних, які б засвідчували, що така шкода дійсно нанесена не встановлено, оскільки операції по продажу майна відповідно до даних обліку є прибутковими для підприємства.

Отже, жодної з наведених ознак ст. 191 КК України слідством не виявлено. Якщо б майно було продано по заниженій ціні і це привело б до збитків, то і тоді не було б складу злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України і можна б було говорити про службову недбалість, а не ст. 191 ч. 5 КК України.

Петрова І. О. діяла правомірно, в межах своїх повноважень, і господарські операції, які були нею здійснені принесли прибуток підприємству у сумі 600 тис. грн. За таких обставин у II діях немає складу злочину.

Водночас обвинувачення ґрунтується на експертизах, при яких Петровій не було надано можливості реалізувати свої права, які стосуються їх проведення та подати свої запитання, а також висловити свою думку щодо особи експерта та заявити йому відвід, (ст. ст. 75, 198-200 КПК України). У зв'язку з цим

просимо

Провести додаткову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:

1. Щодо документів, виконаних Скользньовим Ю. Б.

Чи виконано підписи певною особою, а саме Скользньовим Ю. Б.?

Чи виконані декілька рукописних підписів однією особою на наявних у справі документах, а саме Скользньовим Ю. Б.?

Вказати які з документів у справі виконано Скользньовим Ю. Б., а які - іншими особами на документах де вказано, що підпис вчинено Скользньовим Ю. Б.

Чи виконано рукописний підпис навмисно зміненим почерком?

Чи виконано рукописний текст у незвичних умовах під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Чи перебувала особа, яка виконала підпис, у незвичайному стані?

Особою якої статі виконано рукописний текст?

До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?

Чи виконано підпис тією особою, від імені якої він зазначений (Скользньовим Ю. Б.), або іншою особою на наявних у матеріалах документах (договорах, статутах та листах?

1.  Щодо документів, підписаних від імені Кривицького О. І. Чи виконано підписи певною особою, а саме Кривицьким О. І.? Чи виконані декілька рукописних підписів однією особою на наявних у справі документах, а саме Кривицьким О. І

Вказати які з документів у справі виконано Кривицьким О. І., а які - іншими особами на документах де вказано, що підпис вчинено Кривицьким О. І.

Чи виконано рукописний підпис навмисно зміненим почерком?

Чи виконано рукописний текст у незвичних умовах під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Чи перебувала особа, яка виконала підпис, у незвичайному стані?

Особою якої статі виконано рукописний текст?

До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?

Чи виконано підпис тією особою, від імені якої він зазначений Кривицьким О. І або іншою особою на наявних у матеріалах документах (договорах, статутах та листах?

1.  Щодо документів, підписаних від імені Гребенюк В. Г.

Чи виконано підписи певною особою, а саме Гребенюком В. Г.

Чи виконані декілька рукописних підписів однією особою на наявних у справі документах, а саме Гребенюком В. Г.

Вказати які з документів у справі виконано Гребенюком В. Г., а які - іншими особами на документах де вказано, що підпис вчинено Гребенюком В. Г. Чи виконано рукописний підпис навмисно зміненим почерком?

Чи виконано рукописний текст у незвичних умовах під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Чи перебувала особа, яка виконала підпис, у незвичайному стані?

Особою якої статі виконано рукописний текст?

До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?

Чи виконано підпис тією особою, від імені якої він зазначений Гребенюк В. Г. або іншою особою на наявних у матеріалах документах (договорах, статутах та листах?

14.06.2011

Обвинувачення за ст. ст. 191 ч. 3, ст. 365 ч. 3, ст. 211 ч. 2 КК України