Аналіз справи і висновки

Сторінки матеріалу:

Прокуратура району провела перевірку школи і направила до районної адміністрації подання, в якому вимагає здійснити ремонт школи, для того щоб діти вчилися в нормальних для навчання умовах. Тобто необхідність проведення ремонту підтверджує у своєму поданні і прокуратура.

Однак 5 січня 2012 р. прокуратурою району було порушено кримінальні справи проти зав. відділом освіти Р. за ст. 211 ч. 2, ст. 365 ч. З КК України. Одразу ж було пред'явлено обвинувачення та пізніше здійснено його затримання. Обставини справи: Відділу освіти було виділено 1,7 млн грн на реконструкцію школи в с. Крива. Для проведення реконструкції школи зав. відділом освіти замовив проектно-кошторисну документацію і подав її на висновок до державної експертизи.

Відповідно до законодавства, перед затвердженням проектів будівництва проводиться їх державна експертиза. Метою державної експертизи є визначення якості проектних рішень, надійності та довговічності будинків і споруд, енергозбереження, пожежної безпеки тощо. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва (див. постанову Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011р. №560).

Відповідно до висновку експертизи подана проектно-кошторисна документація, не вирішувала всіх проблемних питань по реконструкції школи. Тому відділу освіти було рекомендовано підготувати додаткову документацію та об'єднати її з вже виготовленою. Відділ освіти замовив додаткову документацію, та оплатив 140 тис. грн за її виготовлення (тобто в межах бюджетних розпоряджень - 1,7 млн грн). Вартість реконструкції школи зросла до 7,8 млн грн.

Прокуратура у цих діях побачила наявність складу злочинів, передбачених ст. 211 ч. 2таст. 365 ч. ЗКК України. Аргументація така: Р., маючи виділені кошти на суму 1,7 млн грн "умисно, всупереч інтересам служби, уклав договір на виготовлення проектно- кошторисної документації на суму 7.8 млн грн, хоча кошти на виконання робіт на цю суму з бюджету не виділялись. Н., усвідомлюючи, що для виконання вказаного проекту немає достатніх фінансових призначень, а тому виконання будівництва у поточному році є неможливим, провів оплату за виготовлену документацію та затвердив її". Затвердження проектно-кошторисної документації прокуратура в цій ситуації розцінила як видання "нормативно-правового акту, який збільшує видатки бюджету" (так у постанові), а також як перевищення службових повноважень, яке потягло до збільшення видатків бюджету на суму 7,8 млн грн.

Підстави і приводи до порушення кримінальної справи чітко не наведені і слідчий відсилає до матеріалів іншої справи, всупереч вимогам ст. 94-98 КПК України.

Звертатись до суду за оскарженням постанови вже немає часу, оскільки слідчий одразу ж сповістив, що судове слідство закінчене і пред'явив матеріали справи для ознайомлення.

  1.  Для оцінки законності порушення кримінальної справи потрібно з'ясувати в межах яких сум має право затверджувати проектно-кошторисну документацію завідуючий відділом освіти?
  2.  Чи може вартість проекту перевищувати суму бюджетних розпоряджень, виділених на конкретний рік?
  3.  Яка правова природа наказу про затвердження проектно-кошторисної документації?
  4.  Чи змінює такий наказ видатки бюджету ?
  5.  Чи кошти, зазначені в проектно-кошторисній документації, е бюджетними коштами у розумінні ст. 211 КК України?

Отже, слідчий по першому питанню мав вказати, який нормативно-правовий акт визначає право відділу освіти затверджувати проектно-кошторисну документацію. У постанові про порушення кримінальної справи та у постанові про пред'явлення обвинувачення такий акт не названо. Це помилка слідства.

Це питання регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560, яка, як і раніше видані постанови, визначає, що підприємства, установи та організації державної форми власності - мають право затверджувати проекти щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн грн. Отже, Н., як завідуючий відділом освіти мав право затверджувати документацію на суму до 30 млн грн. Тому, затвердивши документацію на суму 7,8 млн грн, він не перевищив своїх повноважень.

Це дає підстави для висновку, що складу злочину, передбаченого ст. 365 ч. З КК України в діях Р. П. немає, бо він діяв у межах своїх повноважень. Слідчий у даному випадку притягнув Р. до кримінальної відповідальності за частиною 3 ст. 365 КК України безпідставно. Отже, у діях слідчого навіть вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 372 ч. 2 КК України (притягнення до відповідальності завідомо невинного), що потребує спеціальної перевірки.

Ні Бюджетний кодекс України, ні інші нормативні акти не забороняють затверджувати проектно-кошторисну документацію у розмірі, який перевищує виділені на конкретний рік бюджетні призначення. Бюджетний кодекс (ст. 116) визнає бюджетним правопорушенням використання бюджетних коштів у обсягах, що перевищують затверджені межі видатків. Для відділу освіти на реконструкцію школи виділено 1,7 млн грн. Тому оплата документації у сумі 140 тис. грн при наявності виділених 1,7 млн грн не є перевищенням розміру бюджетних розпоряджень, а відтак не є і бюджетним правопорушенням.

Наприклад, на об'єкті у м. Міжгір'ї проектно-кошторисна документація була виготовлена на суму 9 млн грн. І це при тому, що бюджетних розпоряджень на будівництво об'єкту було виділено тільки 50 тис. грн. На будівництво школи у с. Нересниця було виділено бюджетних коштів на суму 200 тис. грн, а проектна документація оцінювала вартість об'єкта у сумі 24 млн грн. У жодному з цих випадків прокуратурою не було порушено кримінальної справи. Аналогічною є ситуація по всій Україні і ніхто не порушує кримінальних справ якщо, якщо бюджетні розпорядження є незначними у порівнянні з вартістю об'єкта, для якого виготовлена проектно- кошторисна документація.

Будівництво шкіл та інших об'єктів може бути розраховано на кілька років і на кожен з цих років виділяється окреме фінансування у бюджеті району, області, або в цілому по Україні. Документація ж виготовляється на весь об'єкт, будівництво якого може тривати кілька років. Отже, або прокуратура застосовує вибірковий підхід до різних посадових осіб, або штучно створює видимість складу злочину, шляхом неправильної оцінки наявних фактів.

Наказ про затвердження документації слідство визнало нормативно-правовим актом. Це помилка слідства. Для нормативно-правових актів, про які йдеться у ст. 211 КК, характерним є те, що вони мають формально-визначений характер і мають приписи, обов'язкові для виконання необмеженим і персонально невизначеним колом юридичних та фізичних осіб, на відміну від розпорядчих актів, які поширюють свою дію на конкретно визначених суб'єктів і мають одноразове застосування. Зав. відділом освіти не відноситься до осіб, які можуть приймати нормативно-правові акти. У даному випадку наказ Русина є розпорядчим актом, незаконне видання якого також може тягнути кримінальну відповідальність за ст. 211 КК України.

За змістом ст. 211 КК України нормативно-правові або розпорядчі акти повинні стосуватися бюджетних коштів. Такий акт має незаконно змінювати доходи і видатки бюджету. Затвердження проектно-кошторисної документації, не тягне за собою збільшення видатків бюджету і не створює обов'язку незаконного використання бюджетних коштів.

У зв'язку з цим виникає питання, які ж акти змінюють доходи або збільшують видатки бюджету. Саме тут є певна неточність у формулюваннях статті. Налаштовані на обвинувальний ухил слідчі і прокурори розуміють ці питання надто широко та вважають, що у випадку, коли проектно-кошторисна документація коректується у сторону збільшення, то це автоматично веде до збільшення витрат бюджету. Така позиція є помилковою. Наказ про затвердження документації взагалі не стосується бюджетних коштів і не тягне обов'язок їх збільшення.

До розпорядчих актів, які змінюють видатки бюджету і дають підстави для порушення кримінальної справи за ст. 211 КК України відносяться такі документи:

а) акти, які стосуються незаконного звільнення конкретних платників податків від їх сплати;

б) акти, про надання незаконних пільг зі сплати податків чи надання дозволу використати бюджетні кошти не за цільовим призначенням, або у розмірі, що перевищують затверджені межі видатків;

в) акти, які незаконно дозволяють проведення реструктуризації чи списання заборгованості перед бюджетами. Наказ про затвердження проектно-кошторисної документації до таких актів не відноситься.

Ст. 211 КК України слід було б конкретизувати та вказати примірний перелік нормативно-правових і розпорядчих актів, які змінюють доходи чи збільшують видатки бюджету, або визначити, що відповідальність наступає у випадку, якщо видання такого акту незаконно привело до зміни доходів або збільшення видатків у відповідному розмірі.

Відповідно до ст. 877 ЦК України підрядник виконує роботи згідно з проектно- кошторисною документацією. Проектно-кошторисна документація у випадках бюджетного фінансування необхідна для оголошення тендеру на будівництво або реконструкцію, об'єкта. Підписання наказу про затвердження проектно-кошторисної документації не суперечить встановленому законодавством порядку одержання бюджетних коштів. Затвердження проектно-кошторисної документації є тільки підставою для звернення до Верховної Ради України або органу місцевого самоврядування про виділення коштів на той чи інший об'єкт в порядку встановленої процедури.

Наказ про затвердження проектно-кошторисної документація не оперує коштами. У документації тільки зазначається вартість об'єкту будівництва та деякі інші умови. Але на момент затвердження документації ще немає тендеру на будівництво об'єкта, не визначений підрядник, не укладений договір підряду, немає обов'язку сплачувати кошти.

Висновок: У діях Р., якому пред'явили тяжке обвинувачення і затримали, немає складів злочинів, передбачених ст. 211 ч. 2, ст. 365 ч. З КК України. Русин, відсторонений від роботи, що дезорганізує роботу відділу освіти. Якщо врахувати, що проти Русина протягом одного року ще двічі порушували кримінальні справи по інших статтях (які постановами судів були скасовані), то можна сказати, що до нього проглядається обвинувальний ухил і переслідування, що недопустимо.

23.01.2012

Микола Павленко, адвокат

доцент Академії адвокатури України

Звернення до уповноваженого з прав людини

Захисним ресурсом, який може допомогти усуненню порушень прав людини (в тому числі і на досудовому слідстві) є звертання до Уповноваженого з прав людини. Адвокат повинен користуватися цими можливостями. У зв'язку з цим заслуговують на увагу звернення Уповноваженого з прав людини до різних органів, що дає можливість оцінити його діяльність та використати цю аргументацію.

При цьому необхідно мати на увазі таке:

  1.  Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини (далі-Уповноважений) не підлягають розгляду звернення:

подані пізніше ніж через рік після виявлення порушення прав і свобод людини та громадянина (за наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років);

- які розглядаються судами (Уповноважений зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду. Однак, Уповноважений може розглядати скарги на дії або бездіяльність суддів, які порушують процедуру розгляду справи);

о порядок розгляду яких встановлений кримінально-процесуальним, цивільно- процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції, а також законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України;

без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство (таке звернення, визнається анонімним);