о якщо вирішення питань, порушених у зверненні, не відноситься до компетенції Уповноваженого;

о якщо розгляд звернення входить до компетенції іншого органу або особи (наприклад, звернення про роз'яснення рішення суду, порушення кримінальної справи);

о якщо оскаржуються дії або бездіяльність приватноправової особи, яка не виконує публічних функцій.

1.  Уповноважений не розглядає звернень та не надає консультації:

щодо спору між приватними особами, окрім випадків, коли особа є жертвою дискримінації;

у справах, в яких між тими ж сторонами з того ж предмету вже вступило в силу рішення суду;

якщо особа не скористалась можливістю захисту своїх прав доступними та ефективними засобами захисту (наприклад, якщо особа має право оскаржити рішення до вищестоящого органу чи до суду вищої інстанції або має можливість надати свої заперечення чи зауваження).

1.  Уповноважений не розглядає повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
2.  Уповноважений не розглядає безпосереднє звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
3.  Уповноважений не може розглядати направлені на електронну адресу звернення, які надіслані у вигляді додатку до електронного листа. У такому випадку заявнику необхідно буде з'явитись до Секретаріату Уповноваженого та підписати таке звернення.
4.  Уповноважений не переглядає законність і обґрунтованість процесуальних рішень прокурорів та органів досудового розслідування. Проте розглядає скарги на дії прокурорів та органів досудового розслідування, які порушують права і свободи людини та підвідомчі Уповноваженому.
5.  Уповноважений не переглядає законність і обґрунтованість судових рішень, не відміняє та не змінює їх.
6.  Уповноважений припиняє розгляд, якщо особа відмовляється вжити заходів, на яких було наголошено Уповноваженим.

У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Це не перешкоджає особі після усунення недоліків повторно звернутись до Уповноваженого.

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

У зверненні слід зазначати:

1.  Прізвище, ім'я та по батькові.
2.  Поштовий індекс та адресу для надання відповіді.
3.  Найменування органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадової особи, які порушили Ваші права.
4.  У чому конкретно полягає суть порушення Ваших прав.
5.  Коли або в який строк допущено порушення Ваших прав.
6.  Яких заходів Ви вживали для поновлення Ваших прав; до яких органів чи посадових осіб зверталися (долучити копії відповідей).
7.  Чи зверталися Ви за захистом порушених прав до суду?
8.  Суть Вашого прохання, звернення.
9.  Дату та власноручний підпис.
10.  У разі звернення в інтересах третіх осіб потрібно надавати копії документів, що посвідчують повноваження на представництво їхніх інтересів.

Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини слід надсилати письмово за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008, Лутковській Валерії Володимирівні або електронною поштою:[email protected]

Увага! Звернення електронною поштою слід оформляти згідно з правилами оформлення письмового звернення (за винятком вимоги щодо підпису).

Увага! Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не може розглядати направлені на електронну адресу звернення, які надіслані у вигляді додатку до електронного листа. У такому випадку заявнику необхідно буде з'явитись до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та підписати таке звернення.

Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини може бути прийнято в письмовому вигляді під час особистого прийому у приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Графік роботи громадської приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

Пн. - Чт. 9.30-13.00 - 14.00-17.30 Пт. 9.30-13.00 14.00-16.46 Сб.- Нед. - вихідний

Нижче наводяться деякі матеріали реагування Уповноваженого з прав людини, взяті з її сайту. Для захисників становить інтерес аргументація омбудсмана. У схожих випадках кожен адвокат може використати цю інформацію для направлення звернення Уповноваженому з прав людини, а також для звернень до прокурора і слідчого судді.

Важливим джерелом інформації для адвокатів можуть бути Доповіді та інші документи Уповноваженого з прав людини, що також може бути використано для аргументації звернень до прокурорів, слідчих суддів. Уривки з цих текстів можуть бути просто перенесені у заяви, звернення та клопотання адвоката. Оскільки порушення мають типовий характер, то адвокату достатньо впевнитись, що до його підзахисного мають місце такі ж порушення і це достатній матеріал для аргументації про порушення прав людини та звернення до слідчого судді. Якщо адвокати будуть систематично звертати увагу на ці порушення і аргументувати необхідність зміни запобіжного заходу, ґрунтуючись в тому числі і посиланнями на ці порушення, то в майбутньому це буде корисний матеріал для звернення в Європейський суд.

Приклади:

Європейський суд з прав людини визнав порушенням статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішенні у справі "Яковенко проти України" від 25 жовтня 2007 р., звернувши увагу й на процес етапування заявника у спеціальних вагонах, зокрема:

•  щодо перевезення залізничним транспортом Суд зауважує, що версії сторін розходилися стосовно кількості осіб, яку зазвичай перевозили у вагонах. Суд зазначає: якщо враховувати те, що за національними нормами на одного ув'язненого припадає 0,3 кв. м простору в разі нетривалої залізничної поїздки, тоді виходить, що за поміщення 70 ув'язнених у вагон, розрахований на 104 місця, на одного ув'язненого припадатиме 0,4 кв. м простору, а це, як уже зазначалося вище, є неприйнятним для перевезень ні на які відстані;
•  Суд також бере до уваги висновки ЄКПТ про незадовільність вентиляції у вагонах, незабезпечення харчуванням та недостатнє забезпечення водою;
•  Суд зауважує, що заявник мусив терпіти такі незадовільні умови двічі на місяць при переїзді до Севастопольського ПТ і назад протягом двох років і восьми місяців, тобто загалом протягом приблизно 64 таких поїздок;
•  Суд доходить висновку, що поводження, якого зазнав заявник під час багаторазових переїздів між Севастопольським ІТТ і Сімферопольським СІЗО, перевищило мінімальний рівень жорстокості (див. справу "Худойоров проти Росії" від 8 листопада 2005 р.) і що було порушено статтю 3 Конвенції.

Перевіркою вагонів установлено, що вони дійсно перебувають у неналежному стані. У цих вагонах немає ніякої вентиляції, що створює нестерпні умови перебування в них у спекотну пору року як для взятих під варту та засуджених, так і для військовослужбовців внутрішніх військ. У холодну ж пору року у вагонах, навпаки, холодно через застарілі системи опалення, що працюють на твердому паливі.

Для забезпечення зв'язку у вагонах використовуються лампові радіостанції, які постійно виходять з ладу, що створює небезпеку для своєчасного отримання конвоєм допомоги у разі насильства як серед утримуваних, так і стосовно особового складу конвою з боку заарештованих та засуджених, спроб втечі, пожеж тощо.

Для підтримання таких вагонів у придатному для експлуатації стані щороку необхідне вкладення дедалі більше коштів Державного бюджету. У камерах спеціальних вагонів загальною площею трохи більше 3 кв. м, що обладнані жорсткими лавами шириною 0,5 м (постільні речі та матраци не передбачено), іноді доводиться перевозити до 12-16 осіб, відповідно у вагоні, розрахованому на перевезення до 70 осіб, одночасно перевозиться до 100 і більше осіб.

Спеціальні вагони обладнані лише одним санітарним вузлом для заарештованих і засуджених та одним санітарним вузлом для військовослужбовців, що відповідно унеможливлює забезпечення справляння в'язнями природних потреб у час, коли вони того забажають, у чистих і пристойних умовах.

Особи, які перевозяться, не мають постійного доступу до питної води. Вони також не забезпечуються гарячим харчуванням через відсутність умов для приготування їжі.

типові порушення прав і свобод людини, що є притаманними всім зазначеним типам місць несвободи:

•  камери і кімнати не обладнані столами для приймання їжі, табуретами, настінними шафами та тумбочками для зберігання продуктів харчування і предметів особистої гігієни або це обладнання не відповідає вимогам відомчих будівельних норм та міжнародних стандартів;
•  у камерах і кімнатах, де перебувають утримувані, немає кнопок виклику постового, що створює небезпеку своєчасного втручання в усілякі можливі інциденти (насильство серед затриманих, спроби самогубства, пожежі тощо);
•  не всі камери та кімнати, де перебувають утримувані, забезпечені постійно функціонуючою системою відеоспостереження, що також створює небезпеку своєчасного втручання з метою упередження насильства серед утримуваних, спроб самогубства, пожеж тощо;
•  установи не забезпечені душовими кабінами у кількості, що передбачена відомчими будівельними нормами та міжнародними стандартами, невідповідність наявних душових вимогам базових стандартів;
•  у спеціальних установах відсутні або не працюють телефони довіри, з допомогою яких утримувані особи могли б надавати інформацію про стан дотримання прав людини в цих установах;
•  спеціальні установи не забезпечені медичним обладнанням і витратним майном відповідно до норм, визначених національними та міжнародними стандартами;
•  камери і кімнати, де перебувають утримувані, не обладнані радіодинаміками з автономними регуляторами гучності та антенами ефірного телебачення;
•  ненадання утримуваним особам можливості користуватися юридичною літературою;
•  відсутність або невідповідність вимогам національних та міжнародних стандартів приміщень, призначених для забезпечення належного санітарно-гігієнічного стану, безпеки утримуваних, надання їм медичної допомоги тощо.

Також до типових недоліків місць несвободи, за винятком приймальників - розподільників для дітей, належать:

•  недотримання нормативу корисної площі з розрахунку 4 кв. м на одну особу без урахування санітарного блоку та площі, необхідної для розміщення предметів загального користування;
•  невідповідність національним і міжнародним стандартам обладнання ліжок, призначених для відпочинку утримуваних;
•  наявність у камерах і кімнатах, де перебувають утримувані, бетонної підлоги, що також не відповідає вимогам національних та міжнародних стандартів.

Під час відвідувань виявлені деякі недоліки, притаманні ІТТ і спеціальним приймальникам для утримання осіб, підданих адміністративному арешту: