Хустський районний суд Закарпатської області

У кримінальній справі № 9Ю3211 по обвинуваченню Р. Павла Павловича за ст. 365 ч. 3,191 ч. 2, 211 ч. 2 КК України

Заперечення на обвинувальний висновок Епізод за ст. 191 ч. 3 КК України (оплати комунальних послуг за квартиру Юрчака Б. П.)

У вину мені ставиться те, що будучи начальником відділу освіти я здійснював оплату комунальних послуг, усвідомлюючи, що в одному з приміщень площею 50 кв. м проживає сім'я Юрчака Б. П. без жодних дозвільних документів та укладання договору оренди приміщень. Стверджується що цим зайво проведені видатки бюджету на загальну суму 30531 грн. Ці дії кваліфіковані за ст. 191 ч. 2 КК України - розтрата чужого майна (бюджетних коштів) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Винним по цьому епізоду я себе не визнаю.

Про те, що сім'я Юрчака Б. П. проживає у квартирі, розташованій у школі без укладення договору житлового найму (оренди), я не знав і знати цього я не міг. Приміщення школи належить сільській громаді, яка в особі сільської ради здійснює управління майном. Саме сільська рада надає квартири та укладає договори оренди або житлового найму. Відповідно до пояснень удови покійного Юрчака - Юрчак О. Д. сім'я вселилася у квартиру в 1975 році. На той час сільські вчителі користувалися правом на безоплатне житло. її покійний чоловік Юрчак Б. П. подавав документи на одержання житла.

Прокуратура не провела ретельної перевірки цієї обставини, не з'ясувала хто саме дав дозвіл на проживання у квартирі та не вияснила, хто сам повинен був укладати з сім'єю Юрчака договір житлового найму. Відповідно листа голови Сокирницької сільської Ради народних депутатів В. Білича та витягу з рішення шостої сесії Сокирницької сільської Ради від 27 квітня 1991 р. сільська Рада зверталася до Хустської районної Ради про надання іншого житла за місцем роботи Юрчаку Б. П. та його сім'ї. На той час Юрчак Б. П. вже був заступником голови районної Ради народних депутатів.

З акта обстеження житлових умов від 24 квітня 1990 року, проведеного комісією сільської ради, вбачається, що квартира сім'ї Юрчака, розташована в Сокирницькій середній школі, має водопровід, опалення, ванну, газову плиту. З довідки за встановленою формою, яка видана виконавчим комітетом Сокирницької сільської Ради вбачається, що сім'я Юрчака Б. П. складається з трьох чоловік. Із заяви Юрчака Б. П., адресованій профкому та адміністрації Хустської районної ради народних депутатів, вбачається, що сім'я проживає у пристосованих під квартиру приміщеннях з 1976 року. У цій заяві Юрчак Б. П. просить надати йому квартиру.

У справі є договір оренди, укладений відділом освіти Хустського району з Сокирницькою сільською Радою. Із змісту договору оренди не вбачається, що відділу освіти передана також і квартира Юрчака Б. П.

На підпис мені надаються рахунки по оплаті за оренду та опалення за 40 шкіл району. Однак у цих рахунках ніде не вказується плата за опалення квартири Юрчака. Тому, підписуючи ці рахунки я не знав та і не міг знати, що до них включена плата за опалення квартири Юрчака. Отже, я не тільки не мав умислу на розтрату бюджетних коштів по оплаті за квартиру Юрчака, але не знав і не міг знати, що така оплата по одній із 40 шкіл проводиться.

З рішення сесії Сокирницької сільської ради, заяви Юрчака про надання квартири та інших документів вбачається що сім'я Юрчака була заселена в квартиру задовго до того як я приступив до роботи в якості начальника відділу освіти. Прокуратура і сама визнає, що приміщення школи належить сільській громаді, яка є власником школи. Звідси випливає, що ні я, ні відділ освіти не мали і не могли мати право на укладення договору найму з сім'єю Юрчака. До того ж я не знав і не зобов'язаний був знати, що сім'я Юрчака користується опаленням школи і має за це платити. Адже в жодному з документів, які мені надавалися на підпис не було зазначено, що проводиться оплата за тепло та оренду приміщень, які займає сім'я Юрчака. Відповідно до Положення про школу такі обставини має знати не я, а інші, прямо вказані у законодавстві службові особи.

Як начальник відділу освіти я підписував зведені рахунки за 40 шкіл району. Я фізично не міг особисто складати ці рахунки і знати становище з обсягами оплати у кожній школі. Рахунки до оплати складали інші особи і якщо до них включалася плата за опалення квартири Юрчака, то ці суми повинні були бути зазначені у рахунках. Тоді я міг би бачити, що проводиться оплата саме за квартиру Юрчака і проконтролювати її законність. Оскільки цього не було, то я не знав і не міг знати суми, зазначені у рахунках включають і плату за квартиру Юрчака. Не входило в мої обов'язки і я не міг про це знати також і те, чи є у квартирі Юрчака окремі лічильники на електроенергію та опалення.

Наведений у справі розрахунок зайво сплачених сум і неодержаної плати за квартиру і методологічно і фактично складений неправильно, однобоко з обвинувальним ухилом та явним завищенням.

Так, у обвинувальному висновку вказано площа квартири Юрчака у розмірі 50 кв. м. Фактично ця площа складає кв. м. Отже, підчас проведення розрахунку явно завищений розмір квартири, а звідси і суми вартості надаваних послуг. Крім того, як це може пояснити і вдова Юрчака батареї центрального опалення залишались холодними і тепла не подавали, а тому вважати, що квартира опалювалася за рахунок центрального опалення не було підстав. В обвинувальному висновку та в розрахунку допущені явні помилки у сторону збільшення сум.

Так, в суму включено 3722 грн недоотриманих доходів від оренди квартири. Однак відділ освіти сам є орендарем школи і як орендар не мав права здавати квартиру (яка відділу освіти не передана) в оренду. Право на передачу квартири Юрчака в оренду, а також отримання плати за неї мала тільки сільська Рада, як власник приміщень. Обвинувачення безпідставно інкримінує ці суми мені в той час, як відділ освіти і я не мали право ні вимагати плати за квартиру, ні укладати договір найму. Таке право належить тільки власнику приміщень.

Тому сума 3722 грн нарахована безпідставно. Що стосується коштів на оплату електроенергії та комунальних послуг то вони є надумані і є тільки припущенням. Вказані суми нараховані за 6 останніх років. Частина цих сум погашена строком давності за даною статтею, що також не враховано обвинуваченням. Вартість електроенергії та опалення за останні 6 років кілька разів змінювалася кожен раз в сторону збільшення. Ця обставина під час проведення розрахунку не була врахована.

Ст. 191 ч. З КК України, передбачає, що розтрата здійснюється вмисно. Однак у моїх діях не було умислу на вчинення розтрати.

Я не знав і не повинен був знати, що до оплати за оренду та послуги включено послуги, які надавалися сім'ї Юрчака, Ця квартира не була передана відділу освіти. Не доведено обвинуваченням і розмір зайво сплачених сум. За таких обставин у моїх діях немає складу

злочину, передбаченого статтею 191 ч. З КК України і по цьому епізоду я підлягаю виправданню.

Епізод за ст. 365 ч. 3 КК України (перевищення влади та службових повноважень)

Норма, сформульована у ст. 365 КК України - перевищення влади або службових повноважень, - є так званою бланкетною нормою, тобто нормою, зміст якої може бути розкритий лише за допомогою положень регулятивного законодавства, тобто нормативних актів інших галузей права, на які обов'язково має бути посилання у процесуальних документах (обвинувальному вироку, ухвалі чи постанові слідчого,

пр°кур°р^ суду).

Вказівка безпосередньо у статтях 364, 365, 367 на наслідки у вигляді заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, які є об'єктами кримінально-правової охорони норм, сформульованих у цих статтях, вимагає точного встановлення, конкретизації і відображення у процесуальних документах, яким саме правам, свободам чи охоронюваним законом інтересам заподіяна істотна шкода, чи спричинено тяжкі наслідки, в чому вона конкретно виражається, а також обґрунтування, чому вона є істотною і чи є причинний зв'язок між шкодою та інкримінованим діянням особи.

Мені поставлено у вину, що засіданням з конкурсних торгів відділу освіти Хустської РДА від 09.12.20190, з порушенням вимог ст. 30 Закону України "Про здійснення державних закупівель" прийнято рішення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися з причини низької ціни запропонованої ПП "Беркут".

Хочу одразу наголосити, що до рішення тендерного комітету я не маю жодного відношення. Законом прямо заборонено втручатися в діяльність тендерного комітету. Я не був членом тендерного комітету і ніяких вказівок щодо його роботи та вирішення тендерних пропозицій не давав. Тому не можу нести жодної відповідальності за дії та рішення тендерного комітету, як мені безпідставно і незаконно інкримінує обвинувачення.

Що стосується самого рішення тендерного комітету, то воно на мою думку є виваженим і законним. Учасники тендеру це рішення не оскаржували. Прокуратура також. В розпорядженні тендерного комітету був висновок спеціаліста Сулінчака О. В., який наголосив, що за запропоновану суму виконати роботи неможливо. У Закарпатській області вже було кілька таких випадків, коли учасники тендеру пропонували занижену ціну, вигравали тендер, а потім з посиланням на недостатність коштів не виконували передбачених тендером робіт. Щоб не допустити такої можливості тендерний комітет відмовив підприємству БЕРКУТ. Однак, повторююсь, що я особисто до рішення тендерного комітету не маю жодного відношення і ставити мені у вину ці рішення не має жодних підстав.

Щодо проектів на реконструкцію Кривської школи, то я діяв у межах своїх повноважень і ніякого їх перевищення не допустив. Проекти, які були у наявності на цю школу передбачали лише заміну даху, вікон дверей і підлоги. Ці проекти не вирішували проблем, які має школа. На цю обставину вказав начальник відділу будівництва Огняник І. В. Директор філії ДП "Укрдержбудекспертиза" Скорик В. повідомила, що вона проводила експертизу робочого проекту по реконструкції школи і дала по ньому негативний висновок. За наявності негативного висновку роботи виконувати не можна, бо державне казначейство за таких умов не пропустить платежі за виконані роботи.

Оскільки проекти реконструкції школи не задовольняли потреб у ремонті і був негативний висновок експертизи, то виникла необхідність у коригуванні проекту. Таке коригування проекту було проведено підприємством Модулер. Потрібно при цьому врахувати, що за період з 2007 по 2011 рік ціни на будівельні матеріали зросли в 2,9 разу, що також потрібно було врахувати. Відкоригований проект одержав позитивний висновок будівельної експертизи. Тобто даний проект був складений за принципом максимальної економії і ефективності, що і перевіряється під час проведення будівельної експертизи.

Фінансування робіт на будівництво об'єктів здійснюється тільки на один рік. Якщо об'єкт перехідний, то фінансування передбачається бюджетом наступного року у встановленому порядку. Моє право затверджувати проекти не залежить від того, яку суму бюджетних коштів виділено на конкретний рік. В цьому полягає груба помилка обвинувачення, яке не врахувало цієї ситуації. Водночас витрачати кошти, в тому числі і на витрати на виготовлення документації я мав право тільки в межах виділених мені коштів, які становили 1,7 млн грн. Відділом освіти таких коштів було витрачено на суму 136 550 грн, що значно менше від 1,7 млн грн. Тобто фактичні витрати на об'єкт були в межах бюджетних призначень.