27 травня 2011 року порушена кримінальна справа щодо Петрової Інни Олександрівни за ч. 5 ст. 191 КК України. Одразу ж, скориставшись тим, що Петрова І. О. є необізнаною у питаннях права, було пред'явлено обвинувачення, застосовано запобіжний захід і оголошено про закінчення слідства для виконання вимог статей 218220 КПК України. При цьому, в порушення вимог закону Петровій станом на 02.06.2011 не вручено копію постанови про пред'явлення обвинувачення. Кримінальна справа порушена неправильно. Петрова І. О. уклала договір про закупку для ДП "АВІАНТ" устаткування. Діючи у межах своїх повноважень, Петрова підписала договори поставки на устаткування. Кошти за відповідну поставку були оплачені ДП "Авіант". Відповідно до даних бухгалтерського обліку на підприємстві ДП "АВІАНТ" немає збитків і розтрати. Фінансові операції повністю завершені.

Так, 10 вересня 2008 р. ДП КиАЗ "АВІАНТ" було укладено договір поставки № 09/10П з TOB "Брілліон", відповідно до якого

TOB "Брілліон" зобов'язалося поставити ДП "КиАЗ "Авіант" станції управління установками вентиляції машинних приміщень (кількість комплектів 16                                                                     шт.).

Невід'ємною частиною договору є специфікація товару № 1 прийому-передачі товару і отримано від TOB "Брілліон" податкову накладну № 29094 від 29.09.2008 на суму 49 800 000,0 грн, у тому числі ПДВ 8 300 000,0 грн.

Відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3 . ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у TOB "Брілліон" виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які відображаються у рядку 1 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 р.

Згідно з статтею 7 п. 7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата першої з подій (або дата списання коштів, або дата отримання податкової накладної). Тому у вересні 2008 р. ДП "КиАЗ "Авіант" на підставі податкової накладної № 29094 від

1. було відображено у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість податковий кредит у сумі 8 300 000 грн та зроблено бухгалтерські проведення.

10 вересня 2008 р. ДП "КиАЗ "Авіант" було укладено договір зберігання № 1/09-3 з TOB "Брілліон" на зберігання придбаного товару та складено акт № 1 прийому- передачі товару на зберігання. Відповідні операції були відображені у бухгалтерському обліку. Постачальнику ЬТОВ "Брілліон"було сплачено 49 800 000 грн. 7 листопада 2008 р. між ДП "КиАЗ "Авіант" та TOB "ТРЕКС" укладено договір міни № 01/11-М-658/058-08 з приводу взаємного безгрошового обміну на збалансованій основі товарів. Відповідно до договору міни зі зберігання товар відвантажено TOB "ТРЕКС" (акт прийому-передачі № 1 від 07.11.2008 та накладна на відпуск № 000134 від 07.11.2008, виписана на довіреність № 142878 TOB "ТРЕКС"). Операція реалізації товару TOB "ТРЕКС" відображена у бухгалтерському обліку. Від операції по реалізації товару отримано ДП "КиАЗ "Авіант" дохід в сумі 600 000,00 грн.

У податковому обліку у ДП "КиАЗ "Авіант" відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" виникли податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 8 420 000,0 які були відображені у Декларації з ПДВ за листопад 2008 р. у рядку 1 та виписана податкова накладна № 18 від 07.11.2008.

Відповідно до договору міни № 01/11--М-658/058-08 ДП "КиАЗ "Авіант" отримало по акту товар (ощадний (депозитний) сертифікат) від TOB "ТРЕКС" та податкову накладну № 21112 від 21.11.2008 на загальну суму 50 620 000,0 грн у тому числі ПДВ 8 420 000, 0 грн. Дана операція була відображена у бухгалтерському обліку.

Таким чином, жодних збитків підприємству ДП "КиАЗ "Авіант" не нанесено, що підтверджується бухгалтерськими даними та даними податкового обліку. Навпаки, від проведених операцій підприємство одержало прибуток на суму 600 тис. грн. З порушенням кримінальної справи не враховано ці обставини і обвинувачення ґрунтується на голослівній заяві про наявність збитків на суму 7,6 млн грн. Однак, відповідно до даних бухгалтерського та податкового обліку ДП "КиАЗ АВІАНТ" ніяких збитків від цих операцій немає, а є, як вже вказувалося, тільки прибуток на суму 600 тис. грн. Безпідставним є і обвинувачення у ст. ст. 364, 366 КК України, оскільки відсутність збитків, виключає і кримінальну відповідальність.

Кримінальна справа належно не розслідувана, не проведена економічна експертиза, яка за цієї ситуації є необхідною. Слідчий вказує, що підписи на договорах, та інших фінансових документах вчинені невстановленими особами. Однак на фінансових документах на які посилається слідство знаходяться відтиски оригінальних печаток підприємств, а кошти на суму 50 520 000,0 грн та 49 800 000,0 грн поступали через банківські установи і опинялися на рахунках підприємств. Отже, підписи на документах не викликали сумнівів не тільки у Петрової І. О. та осіб, які здійснювали перевірку та візування документів, а й у банківських працівників. Ці банківські працівники, які проводили операції на значні суми за договорами слідством не встановлені і не допитані. Експертизи підписів проведені некоректно, оскільки в якості зразків надавалися документи, підписи на яких явно не відповідали ні зразкам, що були надані експертам, ні підписам на паспортах.

До того ж Петрова І. О. не може нести відповідальність за те, що на договорах, поданих від імені підприємств TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон" стоять підписи невідомих осіб, при наявності на цих договорах оригінальних печаток цих підприємств. У справі відсутні дані, які б підтверджували, що саме Петрова І. О. вчинила від імені керівників підприємств TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон" підписи на документах. Оскільки це не встановлено, то обвинувачена не може нести відповідальність за невідомих, не встановлених слідством осіб, які поставили підписи замість керівників підприємств. Не з'ясовано слідством ким поставлені на документах оригінали печаток від TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон". До того ж експертиза печаток цих підприємств не проводилась, не з'ясовано у кого ці печатки зберігались, хто має нести відповідальність на цих підприємствах за скріплення документів печатками.

Петрова підписувала договори після того, як візу на них поставили юристи та інші відповідальні особи, а тому у неї не могло бути сумніву, щодо законності операцій з коштами та товарами. За результатами перевірок податкової служби зауважень щодо операцій не було. Однак акти цих перевірок не приєднані до справи. Не долучені до матеріалів справи також меморіальні ордери, по яким здійснювалось відображення операцій з купівлі-продажу установок у бухгалтерському обліку ДП "КиАЗ "Авіант".

Предметом злочинного посягання за ст. 191 КК є майно, яке ввірене винному або знаходиться у його віданні. Останній, розкрадаючи майно, використовує наявні у нього правомочності щодо предмета розкрадання (з розпорядження, зберігання, доставки тощо). Саме ця ознака головним чином відрізняє даний делікт від інших видів розкрадання. У даному випадку Петрова здійснила операції по купівлі-продажу майна, які привели до одержання прибутку у сумі 600 тис. грн. По справі не доведено, що операція здійснена по заниженій ціні і що це привело до збитків. Не доведено, що 7, 6 млн грн вибули із законного володіння підприємства. Таким чином немає предмету злочинного посягання.

Привласнення полягає у незаконному утриманні винним на свою користь майна, що знаходилось у його правомірному володінні в силу службових обов'язків, договірних відносин або спеціального доручення власника, в результаті чого воно переходить від законного власника в особисте користування злочинця. Жодних доказів, що Петрова здійснила привласнення майна у справі немає. Є тільки припущення, що така операція могла мати місце. Але обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Розтрата майна, яке було ввірене винному або перебувало в його віданні, полягає у протизаконному витрачанні цього майна на свої потреби. Розтрата відрізняється від привласнення тим, що при розтраті майно (як правило, гроші) відчужується і витрачається зразу, воно не перебуває певний час у незаконному володінні винного, тоді як привласнення передбачає наявність деякого проміжку часу, протягом якого винний незаконно володіє майном, розпоряджається ним як власним. Ще одне зауваження: у випадку привласнення майно знаходиться у злочинця або в інших осіб під його контролем і може бути повернуто власникові; при розтраті ж майно вже використано, розтрачено, а тому мова може йти лише про відшкодування власникові збитків, а не про повернення майна. Жодним чином не доведено у справі протизаконне витрачання майна на власні потреби Петрової. Отже, немає у даному випадку і розтрати майна.

Розкрадання шляхом зловживання службовим становищем полягає в тому, що службова особа, не маючи в своєму безпосередньому віданні майна, використовує своє службове становище всупереч інтересам служби для незаконного обернення майна на свою користь або на користь третіх осіб. Як правило, службова особа не є матеріально відповідальною, але в той же час вона має право оперативно-господарського управління майном, вирішуючи питання користування й управління ним, розпоряджаючись майном як уповноважена власником особа. Ось тут і криється прихована можливість розкрадання. Таке розкрадання додаткової кваліфікації за ст. 364 КК не потребує. У справі немає доказів, що майно було обернуто на користь Петрової або третіх осіб. Петрова І. О. здійснила господарські операції - тобто мали місце цивільно-правові відносини, які виключають кримінальну відповідальність. Ці операції принесли підприємству прибуток у сумі 600 тис. грн.

Будь-яке розкрадання призводить до нестачі майна. Але притягнення до відповідальності осіб, які розпоряджалися цим майном або у віданні яких воно знаходилось, можливе лише за доведеності двох фактів: по-перше, потрібно довести, що особа обернула на свою користь майно, яке було їй ввірено або яким вона розпоряджалась, і не мала наміру повернути його або розрахуватися за нього; по-друге, треба виключити можливість нестачі майна внаслідок неналежного зберігання, що призвело до його псування, знищення або сприяло розкраданню іншими (у тому числі - сторонніми) особами. Однак жодної нестачі майна не виявлено, бо операції були прибутковими.

Закінченням злочину у випадках привласнення та розкрадання шляхом зловживання службовим становищем є момент, коли винний злочинно заволодів майном і має можливість розпорядитися ним на свій розсуд. У випадку розтрати злочин вважається закінченим з моменту витрати майна (передачі, проїдання, програшу тощо). По справі нічим не доведено, що Петрова обернула на свою користь

1. млн грн. Відсутні будь-які дані про те, що 7, 6 млн грн незаконно вибули з підприємства ДП "КиАЗ "Авіант", або будь-якого іншого підприємства і хтось злочинно заволодів цими коштами. Припущення, що це могли вчинити невстановлені особи, не може бути доказом вини Петрової І. О., бо це суперечить ст. 62 ч. З Конституції України.

Суб'єктивна сторона розглядуваних злочинів характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння чужим майном. Однак у справі нічим не доведено прямий умисел Петрової І. 0., немає даних про наявність у неї корисливого мотиву та мети на незаконне заволодіння майном. Жодної вигоди від цих операцій Петрова 1.0. не одержала і даних про це у справі немає.