Кримінальна справа належно не розслідувана, не проведена економічна експертиза, яка за цієї ситуації є необхідною. Слідчий вказує, що підписи на договорах, та інших фінансових документах вчинені невстановленими особами. Однак на фінансових документах на які посилається слідство знаходяться відтиски оригінальних печаток підприємств, а кошти на суму 50 520 000,0 грн та 49 800 000,0 грн поступали через банківські установи і опинялися на рахунках підприємств. Отже, підписи на документах не викликали сумнівів не тільки у П. І. О. та осіб, які здійснювали перевірку та візування документів, а й у банківських працівників. Ці банківські працівники, які проводили операції на значні суми за договорами слідством не встановлені і не допитані. Експертизи підписів проведені некоректно, оскільки в якості зразків надавалися документи, підписи на яких явно не відповідали ні зразкам, що були надані експертам, ні підписам на паспортах.

До того ж П. І. О. не може нести відповідальність за те, що на договорах, поданих від імені підприємств TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон" стоять підписи невідомих осіб, при наявності на цих договорах оригінальних печаток цих підприємств. У справі відсутні дані, які б підтверджували, що саме П. І. О. вчинила від імені керівників підприємств

TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон" підписи на документах. Оскільки це не встановлено, то обвинувачена не може нести відповідальність за невідомих, не встановлених слідством осіб, які поставили підписи замість керівників підприємств. Не з'ясовано слідством ким поставлені на документах оригінали печаток від TOB "ТРЕКС" та TOB "Брілліон". До того ж експертиза печаток цих підприємств не проводилась, не з'ясовано у кого ці печатки зберігались, хто має нести відповідальність на цих підприємствах за скріплення документів печатками.

П. підписувала договори після того, як візу на них поставили юристи та інші відповідальні особи, а тому у неї не могло бути сумніву, щодо законності операцій з коштами та товарами. За результатами перевірок податкової служби зауважень щодо операцій не було. Однак акти цих перевірок не приєднані до справи. Не долучені до матеріалів справи також меморіальні ордери, по яким здійснювалось відображення операцій з купівлі-продажу установок у бухгалтерському обліку ДП "КиАЗ "Авіант".

Предметом злочинного посягання за ст. 191 КК є майно, яке ввірене винному або знаходиться у його віданні. Останній, розкрадаючи майно, використовує наявні у нього правомочності щодо предмета розкрадання (з розпорядження, зберігання, доставки тощо). Саме ця ознака головним чином відрізняє даний делікт від інших видів розкрадання. У даному випадку П. здійснила операції по купівлі-продажу майна, які привели до одержання прибутку у сумі 600 тис. грн. По справі не доведено, що операція здійснена по заниженій ціні і що це привело до збитків. Не доведено, що 7,6 млн грн. вибули із законного володіння підприємства. Таким чином немає предмету злочинного посягання.

Привласнення полягає у незаконному утриманні винним на свою користь майна, що знаходилось у його правомірному володінні в силу службових обов'язків, договірних відносин або спеціального доручення власника, в результаті чого воно переходить від законного власника в особисте користування злочинця. Жодних доказів, що П. здійснила привласнення майна у справі немає. Є тільки припущення, що така операція могла мати місце. Але обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Розтрата майна, яке було ввірене винному або перебувало в його віданні, полягає у протизаконному витрачанні цього майна на свої потреби. Розтрата відрізняється від привласнення тим, що при розтраті майно (як правило, гроші) відчужується і витрачається зразу, воно не перебуває певний час у незаконному володінні винного, тоді як привласнення передбачає наявність деякого проміжку часу, протягом якого винний незаконно володіє майном, розпоряджається ним як власним. Ще одне зауваження: у випадку привласнення майно знаходиться у злочинця або в інших осіб під його контролем і може бути повернуто власникові; при розтраті ж майно вже використано, розтрачено, а тому мова може йти лише про відшкодування власникові збитків, а не про повернення майна. Жодним чином не доведено у справі протизаконне витрачання майна на власні потреби П. Отже, немає у даному випадку і розтрати майна.

Розкрадання шляхом зловживання службовим становищем полягає в тому, що службова особа, не маючи в своєму безпосередньому віданні майна, використовує своє службове становище всупереч інтересам служби для незаконного обернення майна на свою користь або на користь третіх осіб. Як правило, службова особа не є матеріально відповідальною, але в той же час вона має право оперативно-господарського управління майном, вирішуючи питання користування й управління ним, розпоряджаючись майном як уповноважена власником особа. Ось тут і криється прихована можливість розкрадання. Таке розкрадання додаткової кваліфікації за ст. 364 КК не потребує. У справі немає доказів, що майно було обернуто на користь П. або третіх осіб . П. І. О. здійснила господарські операції - тобто мали місце цивільно- правові відносини, які виключають кримінальну відповідальність. Ці операції принесли підприємству прибуток у сумі 600 тис. грн.

Будь-яке розкрадання призводить до нестачі майна. Але притягнення до відповідальності осіб, які розпоряджалися цим майном або у віданні яких воно знаходилось, можливе лише за доведеності двох фактів: по-перше, потрібно довести, що особа обернула на свою користь майно, яке було їй ввірено або яким вона розпоряджалась, і не мала наміру повернути його або розрахуватися за нього; по-друге, треба виключити можливість нестачі майна внаслідок неналежного зберігання, що призвело до його псування, знищення або сприяло розкраданню іншими (у тому числі - сторонніми) особами. Однак жодної нестачі майна не виявлено, бо операції були прибутковими.

Закінченням злочину у випадках привласнення та розкрадання шляхом зловживання службовим становищем є момент, коли винний злочинно заволодів майном і має можливість розпорядитися ним на свій розсуд. У випадку розтрати злочин вважається закінченим з моменту витрати майна (передачі, проїдання, програшу тощо). По справі нічим не доведено, що П. обернула на свою користь 7,6 млн грн. Відсутні будь-які дані про те, що 7, 6 млн грн незаконно вибули з підприємства ДП "КиАЗ "Авіант", або будь-якого іншого підприємства і хтось злочинно заволодів цими коштами. Припущення, що це могли вчинити невстановлені особи, не може бути доказом вини П. І. О., бо це суперечить ст. 62 ч. З Конституції України.

Суб'єктивна сторона розглядуваних злочинів характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння чужим майном. Однак у справі нічим не доведено прямий умисел П. І. О., немає даних про наявність у неї корисливого мотиву та мети на незаконне заволодіння майном. Жодної вигоди від цих операцій П. І. О. не одержала і даних про це у справі немає.

Навіть якщо б хтось через несумлінне виконання своїх службових обов'язків дійсно заподіяв шкоду підприємству, то і в цьому випадку можна б говорити тільки про службову недбалість, тобто статтю 367 КК України. Однак даних, які б засвідчували, що така шкода дійсно нанесена не встановлено, оскільки операції по продажу майна відповідно до даних обліку є прибутковими для підприємства.

Отже, жодної з наведених ознак ст. 191 КК України слідством не виявлено. Якщо б майно було продано по заниженій ціні і це привело б до збитків, то і тоді не було б складу злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України і можна б було говорити про службову недбалість, а не ст. 191 ч. 5 КК України.

П. І. О. діяла правомірно, в межах своїх повноважень, і господарські операції, які були нею здійснені принесли прибуток підприємству у сумі 600 тис грн. За таких обставин у її діях немає складу злочину.

Слідчий Кондауров заявив, що обвинувальний висновок у нього готовий. Наші клопотання про закриття провадження у справі, про проведення економічної експертизи слідчим відхилені. Перевіряючи справу у порядку статей 228, 229 КПК України та враховуючи, що у справі є обставини, передбачені ст. 213 КПК. Таким чином слідчий порушив право на захист, проявив обвинувальний ухил, безпідставно відмовив у проведенні експертизи, вилучив із справи частину матеріалів (висновки податкової служби і КРУ), проявляючи однобічність.

прошу:

Скаргу розглянути на попередньому слуханні справи. Визнати дії слідчого Кондаурова О. С. незаконними.

Закрити справу, з підстав, передбачених ст. 6 п. 2 КПК України. 14.08.2011

Захисник Микола Павленко

Святошинський районний суд міста Києва

суддя Косик Людмила Григорівна

вул. Якуба Колоса, 27-а, м. Київ, 03148 Кримінальна справа № 08-19396 від 27 травня 2011 року порушена проти П.

за ч. 5 ст. 191 КК України, ст. 364 та 366 КК України

від захисника Павленка Миколи Петровича

м. Київ, вул. Набережно-Лугова № 9 інд.04071