1.  Експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволя­ється працевлаштування, шляхом використання її праці -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися пев- ною діяльністю на строк до трьох років.

1.  Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєд­нані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1.  Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені органі­зованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(Стаття 150 у редакції Закону України № 3571-УІ від 5 липня 2011 р.) знаходяться на стоянці, з вилученням у нього повністю або в більшій частині отрима­ної від клієнтів винагороди.

Склад злочину - формальний. Злочин є закінченим з моменту вчинення діяння.

1.  Суб’єктивна сторона злочину. Вина - прямий умисел. Особа усвідомлює, що експлуатує дитину і бажає цього.
2.  Суб’єкт злочину - будь-яка особа, яка досягла 16-ти років. Якщо зазначені у ст. 150 КК діяння вчинить службова особа, то її дії кваліфікуються за сукупністю ст. 150 та відповідно за статтями 364, 364[3], 365 або 3651 КК, якщо діяння, передбаче­ні останніми статтями, містять всі ознаки складу злочину.
3.  У частині 2 ст. 150 КК зазначені такі обставини, що обтяжують криміналь­ну відповідальність: вчинення злочину щодо кількох дітей або якщо була спричине­на істотна шкода для здоров’я, фізичного розвитку чи освітнього рівня дитини, або якщо дії, зазначені в ч. 1 ст. 150 КК, були поєднані з використанням дитячої праці на шкідливому виробництві.

Експлуатація кількох дітей означає, що винна особа використовує одночасно або в різний час працю двох або більше підлітків, які не досягли віку, з якого законодав­ством дозволяється працевлаштування.

Істотна шкода для здоров ’я дитини. Це випадки спричинення з необережності потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження під час або вна­слідок експлуатації його праці. Умисне спричинення тілесних ушкоджень дитині, наприклад, з метою примусити працювати або як покарання за недоброякісно вико­нану роботу потребує кваліфікації за сукупністю ч. 2 ст. 150 КК та відповідно за статтями 121, 122 або 125 КК.

Істотною шкодою для фізичного розвитку дитини визнаються випадки суттєвого гальмування або припинення взагалі її фізичного розвитку.

Істотною шкодою для освітнього рівня дитини слід визнавати випадки тривало­го припинення навчання дитини у школі, що призвело до суттєвого відставання її освітнього рівня від однолітків.

Для з’ ясування показників, що свідчать про настання зазначених видів шкоди, необхідно призначати відповідну судову експертизу.

Шкідливе виробництво - це певні роботи або види виробничої діяльності, які у фізичному або моральному відношенні є шкідливими для неповнолітніх. До таких відносять не тільки безпосередньо шкідливі, а й важкі роботи або роботи з небез­печними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх (Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Мініс­терства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. № 46 // Бюл. зак-ва. - 1999. - № 12: Охорона праці в Україні. - С. 258-325). Визнання виробництва шкід­ливим для дитини, праця якої використовується, встановлюється на підставі зако­нодавства про працю.

1.  Частиною 3 ст. 150 КК передбачена особливо обтяжуюча кримінальну від­повідальність обставина - вчинення дій, зазначених у ч. 1 або ч. 2 організованою групою (див. коментар до ч. 3 ст. 28 КК).