1.  Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дити­ни для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, ін­ших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) -

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

1.  Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов’язані із засто­суванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повтор­но або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених стаття­ми 150, 303, 304 цього Кодексу, або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

1.  Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені органі­зованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені серед­ньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

(Кодекс доповнено статтею 1501 згідно із Законом України № 894-УІ від 15 січня 2009р.; із змінами внесеними законами України № 969-УІ від 17 лютого 2009р. та № 3571-УІ від 5 липня 2011 р.) заняття жебрацтвом) та кінцеву (отримати від такого використання малолітньої дити­ни прибуток). Фактична реалізація кінцевої мети злочину для застосування ст. 150[5] КК не вимагається. Мотив - корисливий.

1.  Суб’єкт злочину. За частиною 1 ст. 1501 КК суб’єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути лише батьки (батько чи мати) малолітньої дитини, а також особи, які їх замінюють (зокрема, дід або баба дитини, повнолітні брати та сестри, інші родичі, опікун, патронатний вихователь, прийомні батьки - статті 167, 170, 243, 252, 2561, 256[6] та ін. СК). За частинами 2 та 3 ст. 1501 КК суб’єктом злочину може бути будь-яка фі­зична осудна особа, котра досягла 16-річного віку.
2.  Обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність. Частина 2 ст. 1501 КК передбачає вчинення дій щодо чужої малолітньої дитини або пов’язані із засто­суванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 150, 303, 304 КК, або за попередньою змовою групою осіб.
3.  До обставин, що особливо обтяжують кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 1501 КК), законодавець відносить вчинення злочину організованою групою (див. коментар до ч. 3 ст. 28 КК), а також якщо внаслідок таких дій дитині спричи­нені середньої тяжкості (див. коментар до ст. 122 КК) чи тяжкі тілесні ушкодження (див. коментар до ст. 121 КК).