1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити ад  міністративний позов повністю або частково чи відмовити в  його задоволенні повністю або частково.
2. У разі задоволення адміністративного позову суд може  прийняти постанову про:

1. визнання протиправними рішення суб'єкта владних пов  новажень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про  скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його  положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих  його положень із зазначенням способу його здійснення;
2. зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
3. зобов'язання відповідача утриматися від вчинення пев  них дій;
4. стягнення з відповідача коштів;
5. тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї  діяльності об'єднання громадян;
6. примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
7. примусове видворення іноземця чи особи без громадян  ства за межі України;
8. визнання наявності чи відсутності компетенції (повнова  жень) суб'єкта владних повноважень.

328

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

1.  Частина 1 коментованої статті визначає повноваження ад  міністративного суду першої інстанції щодо вирішення спору  по суті. Так суд може задовольнити адміністративний позов чи  відмовити в його задоволенні повністю або частково. Повнова  ження суду, передбачене даною статтею, знаходить своє вира  ження у формі постанови (див. коментар до ст. 158 КАСУ).

Слід зазначити, що суд може скористатись своїми повноваженнями лише після того, як він надасть належну правову оцінку в адміністративному спорі, зокрема повно та всебічно з'ясує усі обставини у справі на підставі наданих особами, які беруть участь у справі, доказів, прийме усі необхідні заходи щодо забезпечення та витребування певних доказів, які допоможуть встановити істину у справі, а також притягнення третіх осіб, права та законні інтереси яких можуть бути порушені при ухваленні постанови та після виконання судом інших процесуальних дій, з метою ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

2.  Частина 2 ст. 162 КАС України передбачає у разі задово  лення адміністративного позову право суду прийняти постано  ву якою може: а) визнати протиправними рішення суб'єкта  владних повноважень чи окремих його положень, дій чи безді  яльності і скасувати або визнати нечинним рішення чи окре  мих його положень, повернути виконання цього рішення чи  окремих його положень із зазначенням способу його здійснен  ня; б) зобов'язати відповідача вчинити певні дії; в) зобов'язати  відповідача утриматися від вчинення певних дій; г) стягнути з  відповідача кошти; д) тимчасово заборонити (зупинити) окремі  види або всю діяльність об'єднання громадян; є) примусово роз  пустити (ліквідувати) об'єднання громадян; ж) примусово ви  дворити іноземця чи особи без громадянства за межі України;  з) визнати наявність чи відсутність компетенції (повноважень)  суб'єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що даний список є типовим, і законодавець при написанні положень частини другої даної статті виходив із найбільш типових у судовій практиці випадків задоволення по-

329

зовних вимог, саме тому ні в якому разі не слід вбачати тут вичерпність ухвалення постанов при задоволенні адміністративного позову.

3. В продовження коментування в межах даної статті слід зазначити, що абзац другий частини другої дає право адміністративному суду прийняти й будь-яку іншу постанову, не передбачену в ст. 162 КАС України, з метою дотримання та захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Таке право дає можливість застосувати норми матеріального права до будь-якої життєвої ситуації, тим самим створюючи новий прецедент у судовій практиці.